Сильні хлопці з Чорногори. Гірські рятувальники готуються до зими (ФОТО)

На горі Попіван або Чорногорі, в колишній обсерваторії, третій рік працює Явірницьке пошуково-рятувальне відділення.

На сьогодні це єдиний такий пункт у високогір’ї Українських Карпат. Скоро зима, а на Чорногорі вона вже з’являється майже щоранку. «Репортер» розпитав тамтешнього керівника Василя Фіцака, як їм працюється у холоди.

За будь-якої погоди

«Рятувальний сезон не починається взимку, бо людям у горах потрібна допомога цілий рік, — говорить Василь Фіцак, начальник Явірницького пошуково-рятувального відділення. — Та якщо влітку люди травмуються чи підвертають ноги, то взимку є реальна загроза для життя — через сильний мороз, погану видимість, снігопади і т.д.».

До теми: Цієї зими у Карпатах запрацює новий добровільний рятувальний притулок

Рятувальники вже готуються, бо внизу ще тепло і багато людей, які йдуть нині в гори, — не готові, каже Фіцак. Туристи приходять легко одягнені, без змінного взуття.

«Коли люди потрапляють у складні ситуації на високогір’ї, то нам найлегше до них дістатися, бо ми вже там, — розповідає рятувальник. — Відділення, розташовані у населених пунктах, будуть добиратися до постраждалих у високогір’ї 6-10 годин. А якщо людина зазнала складних травм чи переохолодження — то треба якомога швидше».

Рятувальники працюють на Попівані круглий рік і цілодобово. За словами Василя, більшість починали як волонтери, бо не знали, чи зможуть перебувати у таких суворих умовах. Зима там триває півроку. Зона відповідальності — близько 20 км: 10 км від Чорногори до гори Стій і 8,5 км в інший бік — до Бребенескула.

«Маємо в обсерваторії службові приміщення, бо працюємо вахтовим методом, —розказує Василь Фіцак. — Кімната відпочинку, кабінет і місце, де зберігаються спорядження та інвентар — мотузки, ноші, медичні сумки, також маємо снігохід. Працюємо чотири доби на горі, два дні — на дорогу туди-назад і 10 днів відпочиваємо вдома. Загалом у відділенні вісім рятувальників, працюють по двоє у чотири зміни. Перезмінка відбувається за будь-яких погодних умов».

До теми: Гірські рятувальники Івано-Франківщини вважають, що їх хочуть замінити воєнізованими дилетантами

Люди блудять

«У нашому відділенні всі хлопці — досвідчені, деякі альпіністи, — розповідає Фіцак. — Головне, що ми любимо цю професію. Люди, коли хотіли до нас потрапити, — приходили на вахту, пробували, багатьом не підходило, бо взимку не так легко, як влітку. Це робота для сильних хлопців, у нас усі з характером».

Незважаючи на досвід, вони постійно вчаться, каже рятувальник. От, нещодавно їздили на навчання до Польщі, крім того, проходили курси їзди на снігоходах, медицину. За словами Василя, вони забезпечені всім необхідним: одяг, взуття, кожен має засоби лавинного захисту і т.д.

На Попі рятувальники зазвичай прокидаються о шостій ранку, роблять зарядку, фіксують погоду, перевіряють електронну пошту. Багато людей їм телефонує, особливо взимку, цікавляться станом маршрутів тощо. Їжу рятувальники приносять на зміну з собою, готують у пічці, страви бувають різні, іноді навіть борщ. Після шостої, якщо все тихо, у них особистий час, здебільшого всі читають. Є бібліотека, часто приносять літературутуристи. Фотографують, займаються спортом — хто як.

Читайте також: Невже як у Європі? У Карпатах працюватимуть громадські рятувальники (ФОТО)

За правилами, вночі рятувальники не мають іти на виклик, але бувало й таке. Фіцак каже, у допомозі не відмовляли нікому.

«Цьогоріч серйозних випадків ще не було, — розказує рятувальник. — Зазвичай туристи втрачають орієнтацію. Однієї зими група вийшла за хорошої погоди, але зірвався вітер, і вони цілу ніч мерзли в наметі. На ранок знайшли зв’язок, подзвонили нам. Шукати їх пішли ми, і ще знизу підмога виїхала. Шукали кілька годин, люди ходили колами на ділянці в кілька кілометрів. Ми з ними зідзвонювалися щогодини, аби економити батарею, також порадили їм залишати в різних місцях свої речі».

За словами Василя, вони з групою постійно розминалися, а сліди швидко замітало. Але рятувальники фіксували координати усіх місць, де знаходили речі туристів, так знайшли і групу. Ті були геть виснажені. Хлопці спустилися з туристами до найближчого населеного пункту, де їх забрали інші рятувальники, а самі мусили після 16 годин зимових пошуків повертатися на Попіван.

«Бувають випадки, коли люди блудять, і їх можна вивести за допомогою мобільного зв’язку, — говорить Фіцак. — Вони описують нам місцевість, і якщо можна пояснити їм телефоном, то ми це робимо. Ми добре орієнтуємося в тих районах і за допомогою навідних питань, наприклад, чи чують люди, як гавкають пси, або, якщо йдуть вздовж потоку, з якого боку сонце, — помагаємо їм знайти дорогу».

Потрібно реєструватися

Туристичні групи, які йдуть у гори, особливо взимку, просто мусять реєструватися. Якщо є лавинна загроза — попереджають цілу групу, читають інструктаж, консультують щодо оптимального вибору маршруту і т.д.

«Багато туристів не реєструється, — каже Василь Фіцак. — Якби всі це робили, нам було б легше, а їм безпечніше. Наприклад, група пішла Чорногірським і Мармароським хребтами, а це 55 км, не зареєструвались, а нам повідомляють, що з ними щось трапилось. Тоді доводиться задіювати рятувальників багатьох відділень і навіть областей. Бо не знаємо, де саме вони зараз є. А якби зареєструвались, то можна було б передбачити, визначити було б легше».

До теми: Ангелів може не бути. Карпатські рятувальники підбили сумні підсумки реорганізації

Фіцак каже, реєструватися туристи поки що не звикли, але люди вже телефонують, цікавляться погодою, станом маршрутів. Зимові походи мають завжди бути колективними, мінімум половина людей у групі мусять бути досвідченими.

«Спорядження має бути вітро і водонепроникне — спеціальні штормові костюми, — пояснює рятувальник. — Взуття —надзвичайно важливо: тільки спеціальне зимове для гір. Рукавиці, шапки, сонцезахисні окуляри, GPS-навігація. Також варто мати запасний одяг, є ще хімічні зігрівайки, які зберігають тепло близько шести годин».

Взимку ще бажано мати особистий біпер-маячок — завдяки його сигналу, якщо людина потрапить під лавину, рятувальники чи інша частина групи її швидко знайде. Звісно, ці речі коштують грошей, але тут головне — безпека.

Зареєструвати туристичну групу можна за телефонами пошуково-рятувальних відділень: