Нещодавно на оперативній нараді у міського голови директор КП «Полігон ТПВ» Євген Данилюк повідомив про те, що на території сміттєзвалища хочуть збудувати спеціальний ангар, аби сортувальна лінія могла працювати взимку.
«Репортер» вирішив детальніше розпитати Данилюка про плани на майбутнє і про роботу підприємства сьогодні.
Довідка:
Євген Данилюк народився в 1977 році в селі Черніїв. Призначений на посаду директора КП «Полігон ТПВ» у березні 2022 року. Служив в зоні АТО/ООС, очолював Мар’їнську райдержадміністрацію, перед тим був керівником Слов’янської РДА.
Пане Євгене, ви майже рік на посаді. Щось уже поміняли, що плануєте робити далі?
Намагаюся дещо реформувати підприємство та налагодити щоденну роботу.
Щоб підприємство функціонувало, його потрібно оновлювати – штат, рухомий транспорт. В березні минулого року було неможливо залучати якісь додаткові кошти, тому основною моєю ціллю було зберегти показники фінансово-господарської діяльності, економічний потенціал і працівників – аби колектив не відчув «просідання».
Через проблеми з паливом деякі громади не возили до нас тверді побутові відходи. Відповідно, зменшились обсяги надходження коштів.
Щодо реформування є чимало планів. Втім, потрібні нові машини й нові механізми. Ми планували у 2022 році придбати компактор – це великий каток, який утрамбовує відходи. Відповідно карта, де захоронюються відходи, стає щільнішою і це дає можливість захоронювати більше на тій самій площі полігону.
Також думаємо про накриття лінії сортування. Це дало б змогу працювати довше. Також, думаю, цьогоріч запустимо фільтратопровід, який веде до очисних споруд.
Але це тільки те, що стосується безпосередньо території полігону твердих побутових відходів у Рибному.
Якщо говорити про дільницю з відлову та стерилізації безпритульних тварин, то нам потрібно думати про новий автомобіль.
Читайте: «Діти навіть не плакали». Начальниця поїзда Галина Соловей про перші евакуаційні рейси (ФОТО, ВІДЕО)
Про те, що фільтратопровід запрацював у тестовому режимі, говорили ще у 2019 році. В чому затримка?
Цілий 2022 рік не фінансувалися капітальні видатки, тільки захищені статті.
Цей фільтратопровід готовий на 99%. Там потрібно доробити лише декілька технічних елементів. Після цього можна буде сказати, що він працює.
Також нам би хотілося зробити станцію очистки фільтрату шляхом зворотного осмосу. Станом на 2020 рік тільки устаткування коштувало 15 млн грн. Тобто сьогодні ця сума в рази більша.
Із року в рік ми говоримо про те, що ресурс сміттєзвалища закінчується, тож потрібний сміттєпереробний завод. Що з ним сьогодні?
Сміттєпереробний завод – це необхідність. Але реалізувати цей проєкт сьогодні – це дуже великі кошти.
Щодо ресурсу сміттєзвалища, то договір оренди ми продовжили ще на п’ять років. Ці п’ять років ми можемо захоронювати відходи з тою інтенсивністю, якою рухалися раніше. Разом з тим, не хочу забігати сильно наперед, але ми проводимо роботи щодо збільшення площі полігону. Це дасть можливість більш якісно підійти до складування, рекультивувати деякі площі та зробити нову розбивку полігону.
А сортувальна станція працює?
Думаю, роботу станції ми запустимо вже в цьому місяці, якщо дозволять погодні умови, бо мінусова температура не дозволяє працювати.
Торік сортувальна лінія запустилась в середині року і працювала до листопада. Відповідно, заробили ми не так багато, якщо порівнювати з 2021 роком. Реалізували 138,6 тонн вторсировини на 300 тис грн.
Читайте: Гроші за дитину. Що не так із новими виплатами від міської ради Івано-Франківська
Скільки сьогодні підприємство отримує грошей з бюджету і на що витрачає?
Гроші з бюджету йдуть на утримання віварію. Тобто, це на зарплату персоналу клініки, корми, оплату енергоносіїв та оренди площ, де знаходиться тимчасовий притулок. У цифрах це – 1895,2 тис грн.
А кошти на зарплати та всю виробничу діяльність заробляємо самі, захоронюючи тверді побутові відходи відповідно до тарифної сітки.
А як з безпекою на звалищі? Є загроза пожеж?
Було б неправдою, якби я сказав, що загроз немає. Бо є складування твердих побутових відходів під відкритим сонцем, а це означає, що ризик загоряння є завжди.
Але, як ви знаєте, у 2017 році в нас запустилася біогазова установка. Зараз на полігоні є 59 свердловин, які під’єднані до компресора. Далі йде подача на двигун внутрішнього згорання, і газ перетворюється на електроенергію. Таким чином ми вирішуємо проблему дегазації полігону. І це суттєво зменшує ризики займання.
Скільки електроенергії виробили минулоріч і скільки вдалося заробити?
3,66 млн кВт/год. Але це повністю інвестиційний проєкт компанії «Кліар Енерджі». Ми ж, як комунальне підприємство, отримуємо відсоток від реалізації електроенергії за зеленим тарифом.
Зараз ведемо претензійно-позовну роботу з підприємством, бо у зв’язку з ситуацією в країні, «Кліар Енерджі» заборгувало нам 2,5 млн грн.
Яка ситуація з притулком для тварин, яким опікується підприємство?
На початок цього року, на перетримці в притулку в селі Павлівка було 48 собак.
Як правило, про безпритульних тварин нам повідомляють мешканці чи правоохоронні органи. На звернення намагаємося реагувати миттєво. Втім, в наших працівників восьмигодинний робочий день. Тому, якщо про певний випадок нам повідомляють ввечері, або у вихідні, то потрібен час, аби відреагувати. Перевдягнутися в спецодяг, взяти медпрепарати. Бо якщо собака агресивний і вже когось покусав, то йому потрібно вводити транквілізатор.
Після декількох випадків у вихідний день прийняли рішення про цілодобове чергування. Зараз шукаємо людей на роботу.
Якщо собака не стерилізований і не чипований, то ми його відловлюємо та поміщаємо у віварій. Там його оглядають, готують до стерилізації, стерилізують і там він проходить післяопераційну перетримку.
За 2022 рік загалом було опрацьовано близько 820 заявок, стерилізовано та провакциновано 290 тварин. Зауважу, що після стерилізації собака не агресивна, не збирається у зграю і якщо є доброзичливе ставлення, то не становить загрози.
Авторка: Ірина Гаврилюк
Comments are closed.