У суботу, 26 листопада, – 97-ма річниця з дня народження відомого митця Опанаса Заливахи. Він – один із творців обличчя Івано-Франківська семидесятих-вісімдесятих, бо оздобив не один інтер’єр культових на той час закладів харчування. На початку двотисячних більшість інтер’єрів Заливахи знищили. Останніми роками йдеться про те, щоб відкрити музей з творами художника, але місця на нього немає, пише Репортер.
То де у Франківську можна побачити твори Опанаса Заливахи й де їх уже немає?
«Незручний» Заливаха
Опанас Заливаха народився 26 листопада 1925 року в селі Гусинці Куп’янського району Харківщини. Юність Опанаса пройшла на Далекому Сході та в Сибіру. Навчався в Інституті живопису в Ленінграді, але не закінчив його через «недостойну поведінку радянського студента». Потім Заливасі таки вдалося закінчити інститут живопису.
У 1957 році Опанас Заливаха приїхав до Косова на практику, там познайомився з художником Михайлом Фіґолем і полюбив все українське. Згодом митець оселився в Івано-Франківську. Саме тут, у 1961 році, пройшла його перша виставка картин.
Увесь час Заливаха разом з іншими дисидентами боровся проти радянського ладу, виступав проти репресій. У 1965-1970 художник відбував покарання «за антирадянську агітацію та пропаганду» у Мордовії.
У 1970 році Опанас Заливаха одружився з племінницею Степана Бандери – Дариною Возняк. Вони мали двох дітей – Ярослава та Ярину.
Читайте: Привиди колишнього Франківська. Що сталося з легендарними кафе
«Ненадійному» з точки зору радянської влади художнику було важко знайти роботу чи організувати виставку. Тож Опанас Заливаха оформив з десяток інтер’єрів у кафе та ресторанах Івано-Франківська. Найвідоміші – «Білий камінь», «Скала», «Медівня», «Казка».
Наприкінці вісімдесятих – на початку дев’яностих до Опанаса Заливахи прийшло визнання, його роботи виставлялись у різних містах України та за кордоном. Помер художник 24 квітня 2007 року в Івано-Франківську.
«Нас ніхто не чув»
З усіх інтер’єрів, які створив Опанас Заливаха у Франківську, зараз можна побачити лише панно «Чим хата багата, тим і рада», яке колись прикрашало інтер’єр кафе «Білий камінь» на початку Стометрівки. Колись тут пили каву та їли десерти, тепер працює магазин з мобільними телефонами Samsung. Панно вдалося зберегти завдяки художникам та активістам, бо його хотіли знищити.
Зараз «Чим хата багата, тим і рада» можна побачити у магазині. Панно займає всю стіну і виконане з каменів різної форми. Знавці кажуть, що художник заховав у панно тризуб.
Поруч з «Білим каменем» колись був ресторан «Скала». Він розміщувався у підвалі, інтер’єр теж оформлював Заливаха. Всередині була химерна ліпнина і мозаїки. Зараз на першому поверсі магазин «Київстар», а входу в підвал немає.
Зараз у «Скалу» немає входу. Тож по суті «Чим хата багата» – єдине панно, яке залишилося, – розповідає донька художника Ярина Заливаха. – Також у вісімдесятих тато оформляв кафе «Медівня» на розі вулиць Івана Франка і Драгоманова. А ще – гарний заклад «Пивний Бар», де був унікальний гуцульський аркан. На жаль, там роботу знищили й зробили бутафорний камін. Ще один заклад – кафе «Картопляники», де зараз приміщення Худграфу. На Незалежності працювало кафе «Варенична», там теж була татова робота. А ще – біля міських туалетів, там тепер бутик з одягом, – «Десертний бар». Ми зверталися, щоб роботу не знищували, але нас ніхто не почув.
Усі ці інтер’єри знищували у другій половині дев’яностих – на початку двотисячних, коли у приміщень мінялися власники, а влада не могла чи не хотіла вплинути на знищення культурних об’єктів.
Читайте: Митець, борець, вчитель. У Франківську згадують Опанаса Заливаху (ФОТО)
Панно за пінопластом
Ще одне панно авторства Опанаса Заливахи збереглося у дитячому санаторії «Ясень» у Рожнятівському районі. На ньому зображені персонажі українських дитячих казок. Панно відновили на початку двотисячних художник Богдан Бринський, разом з Миколою Бріцьким та Романом Романівим.
Інше панно Опанаса Заливахи було у колишньому магазині квітів «Едельвейс» навпроти готелю «Надія». Коли приміщення магазину продали на початку двотисячних, робота зникла. Втім, як виявилося, вона все ще там, просто забита гіпсокартоном.
Коли я почув про загрозу знесення цього рельєфу, то, будучи головою спілки художників, не міг промовчати, – каже художник Богдан Губаль. – Виявилося, що приміщення віддають в оренду іншому власнику, а той каже, що цей твір йому заважає. Вони вже почали це панно збивати. Якимось чином ми з управлінням культури їх зупинили, але кут уже був оббитий. Я переконав їх не зносити роботу, а закрити, щоб хоча б таким чином її зберегти. Вони погодилися і сховали панно за гіпсокартонною стінкою на 20 см.
Панно в «Едельвейсі» Опанас Заливаха створив разом з Володимиром Сокальським у 1971 році. Воно стилізоване у гуцульському стилі.
Там був рельєф, дуже добротно зроблений, у червоно-зеленуватій гаммі, з рослинними мотивами, – розповідає Богдан Губаль. – Перед ним був каскадний фонтан, там виставлялися живі квіти. Робота технічно виконана на дуже високому рівні.
За словами Богдана Губаля, в останні роки ніхто не порушував питання, щоб повернути панно. Але художник надіється, що одного дня його знову відкриють для мешканців.
Читайте: Мистецтво на стінах. Які картини висять у домах та офісах франківців (ФОТО)
Пам’ять про митця
Крім інтер’єрів, збереглося 250 картин та інших творів Опанаса Заливахи. Найвідоміші – «Українська мадонна», «Чайна», «Є і будемо», «Червона калина» та інші. Власницею є його донька Ярина Заливаха. Роботи вона передала Музею мистецтв Прикарпаття, де вони зберігаються у належних умовах.
Я віддала музею 250 робіт, бо у мене немає умов, щоб їх зберігати. Це і живопис, і дерево, і кераміка. Графіка зберігається у мене, – каже Ярина Заливаха. – А деякі роботи музей придбав ще за життя батька. Зараз їх там реставрують спеціалісти.
Минулого року у Франківську заговорили про музей Опанаса Заливахи – творів для цього є достатньо. Втім, поки що справа не посунулася. За словами директора Музею мистецтв Прикарпаття Василя Романця, немає пропозицій з приміщенням. Якби хтось погодився, справа б не забарилася.
Читайте: Ікони, картини, скульптури. Як у Франківську рятують шедеври (ФОТО)
Відкрити музей Опанаса Заливахи – це моя мрія, – каже пані Ярина. – Він сам колись цього дуже хотів, бо кожен художник мріє про власний музей. Це була б найкраща пам’ять про митця.
До сторіччя з дня народження Опанаса Заливахи його родина та друзі планують видати книгу. У ній будуть спогади про митця від прикарпатців, які його знали. А цього року подій до дня народження майстра не передбачають – зараз не той час.
Авторка: Ольга Романська
Comments are closed.