Минулого тижня «Репортер» відправився на Буковину, аби подивитись, що цікавого та корисного у сусідів. А там є чому повчитися та взяти за приклад.
Ліцей видає проекти
Чернівецька область не пасе задніх у реформі децентралізації. Так, ще у 2015 році на Буковині затвердили перспективний план і вже утворили 10 об’єднаних територіальних громад. Нині мають 33 ОТГ, а це 43 % від плану.
Одною з перших об’єдналася Глибоцька ОТГ до якої входять селище Глибока, села Михайлівка, Червона Діброва, Новий Вовчинець і Черепківці. Загалом у громаді – 13,5 тис людей.
Цікаво, що чи не всі проекти, які там нині впроваджують, пішли з Глибоцького ліцею. Як каже директор ліцею Дмитро Глобак, їхній заклад став таким собі експериментальним майданчиком: тут виникають ідеї, які потім впроваджують на території громади.
«Окремі пілотні проекти запроваджуємо в ліцеї, а потім діти йдуть додому і розказують це батькам, – говорить Глобак. – Потім діти приносять думки батьків, а ми це все аналізуємо».
Ліцей бере участь у всіх можливих проектах. Пишуть, захищають і виграють. Один із найновіших реалізовується за допомогою Австрійської агенції розвитку та Програми розвитку ООН. У закладі поміняли всі вікна.
Київські журналісти знайшли у Карпатах страшний наркобізнес (ВІДЕО)
Як розповідає Дмитро Глобак, робота з енергоефективності ведеться у них уже давно. Ліцей виграв участь у проекті «Школа Енергії» у 2016-2017 роках. Вчителі пройшли спеціальне навчання та отримали набір юного енергоаудитора. З його допомогою учні перевірили весь ліцей, щодня записували покази.
За словами Глобака, далі це пішло в громаду, бо ідею підхопив голова ОТГ Григорій Ванзуряк, навіть запровадив посаду енергоменеджера – нині він моніторить усі соціальні об’єкти на території ОТГ.
Лише за лютий за допомогою енергомоніторингу, каже голова ОТГ, їм вдалося зекономити 40 тисяч кубометрів газу.
«Експерти кажуть, навіть якщо робити лише моніторинг – без заміни вікон, без утеплення – то це вже дасть можливість економити на витратах газу, електрики 3 %», – стверджує Григорій Ванзуряк.
А директор ліцею каже, що їм вдається економити 5-7 % лише від розуміння дітей, що ресурси треба берегти. У ліцеї встановили екологічні правила, які потім пішли й на громаду. Цікаво, що рекомендації для дирекції написали самі учні. Також у ліцеї сортують сміття, пресують його на спеціальному пристрої, компостують відходи з їдальні.
Сортувати сміття почали і в громаді, адже дослідили, що їхній полігон може вмістити відходів ще на 13 років. Лише від сортування непотребу стало на 50 % менше.
Полігон громади – паспортизований. Нині тут будують ангари, аби зберігати скло, шини та все, що горить. «Назбираємо і потім з того можна отримати додаткову копійку», – каже голова ОТГ.
У кожен двір громади приходить такий собі інформаційно-бойовий листок У ньому людям роз’яснюють, що робиться й буде робитися в ОТГ.
Колись були великі
Кооператив і сироварня «Добрі Газди» працюють у Михайлівці, село також у складі Глибоцької ОТГ. Саме маленькі села були рушієм щодо об’єднання, каже голова громади.
«Бюджет Михайлівської сільради складав 400 тис грн, з яких 380 йшло на зарплату голові й апарату, – говорить Григорій Ванзуряк. – На розвиток села лишалося тільки 20 тис грн. Тож вони стимулювалися до об’єднання найкраще».
У селі зробили дослідження, промоніторили територію, вивчили демографію, потім зібрали селян у Народному домі та все це показали їм. Ванзуряк каже, старші люди плакали, мовляв, які вони були колись великі, а зараз…
Ідеї теж народжували разом. Оскільки в районі ще є молочарство, бо люди тримають близько 100 голів великої рогатої худоби, то зупинилися на переробці молока.
Поїхали по Україні, шукали приклади, досвід. Знайшли сироварню на Закарпатті й козячу ферму біля Львова. Далі заснували кооператив «Добрі ґазди», який переміг у конкурсі проектів від Австрійської агенції розвитку та отримав часткове фінансування на обладнання для сироварні. Запрацювала вона у січні минулого року, а відкривали її у березні, аби почастувати австрійських гостей своїм сиром.
Будівля невелика, за часів СРСР тут була лазня. На сироварні працюють шестеро людей. За головного – технолог Віктор Бабін. Він випускник факультету біохімії Чернівецького університету і вже півтора року варить сир.
За словами директора сироварні Володимира Білоуса, молоко приймають індивідуально у кожної людини, одразу роблять аналіз на жирність. Здають молоко лише ті ґазди, чия худоба пройшли ветеринарну повірку. Таких хазяїв у кооперативі – 36.
Читайте Рахиня пахне сиром. Неподалік Долини Ігор Небилович тримає козячу ферму й займається сироварінням
Від більшої жирності молока людина отримує додаткові гроші. Наприклад, базова ціна при 3,2 % жиру становить 9 грн за літр. Якщо більше – 11 грн.
«За місяць людина отримує 5-6 тис грн, – говорить голова ОТГ. – Це хороший дохід для селянина. Не треба їхати десь на базар. Їх нічого не обходить. Лиш доглядати й годувати худобу та принести сюди чисте молоко – все».
З людьми розраховуються раз на два тижні. За словами Білоуса, в залежності від сезону на сироварню щодня приносять від 200 до 700 літрів молока.
Відібране молоко переганяють через фільтри, які кожного дня міняють. Варять сир у спеціальних чанах, додають ферменти, їх закуповують у Європі. Потім відтискають у формах, тримають добу чи дві у соляних ваннах, а далі готовий продукт відлежується у камері визрівання.
«Камера в нас одна, тому підбирали сири, які будемо готувати за спорідненістю, – пояснює Білоус. – Робимо за голландською, австрійською та італійською технологіями. Сир купують місцеві, замовляють спеціалізовані магазини, приватно люди теж приїжджають».
Зараз у громаді задумалися про своє стадо, бо молока вже бракує. Глибоцька ОТГ разом з «Агенцією розвитку громад Буковини» перемогли у проекті ЄС «Мери за економічне зростання» та отримали 776 тис грн.
«На Буковині створять 10 нових кооперативів. Один із них в Михайлівці – будемо вирощувати кіз та овець», – хвалиться Григорій Ванзуряк.
Три години – ціла ніч
Варити сир місцевих вчив буковинський сировар Юрій Візнюк, який багато років працював у сировара з Австрії. Спершу допомагав там з худобою, а потім і сам навчився варити сир.
«У 2002 році у Відні проводили кізіаду – престижний конкурс сироварів. Переможцю давали 100 тисяч євро, – розказує Григорій Ванзуряк. – Свою продукцію виставили 750 майстрів. Журі вибрало переможця – сир, який зварив саме Візнюк. Іноземцю гроші не дали, але видали кредит на 100 тисяч, безпроцентно, на 15 років. Він побудував свою сироварню у селі Шишківці Кіцманського району. Такої в Україні нема ніде! Ми багато ідей взяли у нього».
Ще Михайлівку знають через апітерапевтичний центр «Мивіра». Його заснував бджоляр Михайло Баловсяк. Чоловік також виграв конкурс і отримав 100 тис грн за підтримки Австрійської агенції розвитку та ПРООН.
Баловсяк понад 25 років займається пасічництвом. Має до 300 сімей бджіл.
Розказує, що якось їхав у потягу з зібрання пасічників і виникла ідея побудувати бджолярський лікувальний центр. Лежаки на вуликах сім років має вдома. Друзям і рідним подобається.
«Тут влітку такий гул, такий запах. Під кожною лежанкою – чотири сім’ї, – розказує пасічник. – Людей багато приїздить. Дегустацію меду робимо, почали створювати музей».
Та найголовніша мета приїжджих – оздоровитися. За словами Михайла Баловсяка, якщо поспати тут три години, то ніби цілу ніч.
Додає, що бджолині вібрації позитивно впливають на всі процеси в організмі, на дихальну систему, опорно-руховий апарат, нервову і психічну системи.
Їхати на «бджолиний» відпочинок та лікування треба з квітня й до кінця жовтня. Година лежання – 40 гривень. Аби був результат, треба не менше трьох.
За словами голови ОТГ Григорія Ванзуряка, у планах зробити в селі проект «Відпочинок одного дня». Аби люди з родинами приїздили з Чернівців і могли тут розслабитися, відпочити від міста. Скуштувати сиру, подивитися на кіз, овечок, полежати на бджолах. А потім назад у місто, до роботи.
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
Comments are closed.