За останні кілька років центральний міський парк Івано-Франківська доволі сильно змінився. З’явилося багато атракцій, нових відпочинкових локацій, та й узагалі – гуляти там стало приємніше. А тепер ще й територія біля озера набуває геть іншого вигляду.
Про те, що зроблено та що буде далі, «Репортер» говорив з директоркою Центру розвитку міста та рекреації Русланою Василюк.
– Руслано, минулого разу ми говорили про реконструкцію території біля міського озера. Але це ще було до карантину. То як досягнення?
– Є два проєкти. Перший, що стосується території довкола міського озера, реалізує департамент комунальної політики. А за нашим підприємством залишився благоустрій центрального входу. Ми його почали робити минулого року і вже поволі закінчуємо.
Зважаючи на ті фінансові ресурси, які були в міста, первинний проєкт довелося змінити. Але, мені здається, що вдалося зробити просто, якісно та гарно, хоч роботи ще не завершені. Це як ремонт удома, але потрібно ще все помити, аби було гарно.
Зараз, наприклад, почали встановлювати дитячі ігрові зони ліворуч від входу на озеро, але через сніг роботи довелося призупинити. В наших планах цього не було, але не тільки карантин, а й погода вносить свої корективи.
– А в чому різниця між проєктом, який мав бути, і проєктом, який реалізували?
– Концепція різна. Наприклад, у першому проєкті мав бути каскадний фонтан, який би стікав по сходинках. На жаль, як виявилося, в нас небагато фахівців, які б могли зробити це якісно. Справа ж не тільки у встановленні, а й в обслуговуванні – треба слідкувати, щоб мережі не замерзли.
Натомість, ми повністю забрали бокові сходи, там зараз пандусна система. Хочемо, аби простір був інклюзивним. Можливо, воно вийшло не зовсім по нормах, але краще, ніж було.
Ну і головне – нам вдалося зекономити. Якщо кошторис першого проєкту був 6 млн грн, то вийшло наполовину дешевше.
– Надувні гірки не псуватимуть загальної картини?
– На озері їх більше не буде. Ми хочемо розважальну зону зосередити в одному місці, щоб не перевантажувати атракціонами зелені зони. Натомість стараємось створювати більше локацій із соціальною інфраструктурою.
Наприклад, зараз дуже потрібний якісний скейт-парк, бо той, що є, травматичний для дітей. Ми вже навіть знайшли виробників, але треба гроші. Маємо задум до співфінансування залучити бізнес, забудовників. Зараз довкола озера виростає дуже багато будинків, а їхні мешканці – це наші потенційні відвідувачі.
– Що з іншими об’єктами?
– Цьогоріч плануємо розпочати реконструкцію парку на Молодіжній, де треба робити абсолютно все. Там є лише спортивний майданчик, дитячий майданчик і майданчик для вигулу собак, який чомусь не функціонує так, як мав би.
Спершу плануємо відновити мережу алей. Збоку школи № 22 вже зробили кілька доріжок, але поки вони ні про що, бо нема центральної алеї. І спершу хочеться облаштувати стежки, якими люди користуються найбільше. Воно ж має бути не лише красиво, а й зручно, функціонально.
Люди так само долучаються до облаштування парку на Молодіжній. На «Бюджет участі» подали два проєкти: з облаштування дитячого майданчика та встановлення спортивних тренажерів.
– А скільки проєктів на «Бюджет участі» цьогоріч подало підприємство?
– Від себе ми подали один – поруч з центральним парком хочемо облаштувати майданчик для вигулу собак. Це можна було б зробити й за бюджетні кошти, але для нас було важливо згуртувати довкола ідеї людей.
Це не означає, що в парку буде заборонено вигулювати собак. Будь ласка, але потрібно дотримуватися правил. Перше – прибирайте за своїм собакою. Друге – тримайте на повідку. Хоча ця культура формується поступово. Наприклад, коли ми встановили собачі вбиральні, торбинки кудись просто зникали. Буває, що й зараз приходять люди й забирають цілий жмут, але таких випадків вже значно менше.
Минулого року, до речі, ми виграли «Бюджет участі» на облаштування зеленого лабіринту. Було дуже важко, бо конкуренція виявилася шалена, але результатом ми задоволені.
– У привокзальному сквері теж будуть зміни?
– Ми розуміємо, що той сквер хоч і невеликий об’єкт, але дуже важливий. Бо ж гості міста в першу чергу бачать привокзальну площу і його. Але допоки поруч стоятимуть наливайки, ми нічого не зможемо вдіяти.
Хлопці з муніципальної варти там щодня приводять до тями, як зараз модно казати, людей в безпорадному стані. Часом навіть доводиться викликати швидку. Але ми не знаємо, як з цим боротися. Немає механізму закрити ті наливайки, бо вони розташовані у приватних будівлях на давно приватизованих ділянках.
– Відколи у парку стало більше камер, вандалів поменшало?
– На жаль, камери не рятують. Ми не раз писали заяви до поліції, надаючи записи з камер, але безрезультатно. Впізнати людей на відео буває важко. Правда, компанію, яка поламала дерев’яного павича, ідентифікували. Але, на жаль, наша система покарання бажає бути кращою. Якби вони раз заплатили величезний штраф, то була б інша справа.
З іншого боку, ми не маємо права оприлюднювати обличчя і прізвища людей, які це зробили. А так, франківці б уже знали усіх «героїв».
Динозавра того поламали, що вже далі нема куди. Виробник вже стільки раз його відновлював, що й порахувати важко. І щоразу він робить це безкоштовно, хоч це й не передбачено договором.
– Останнє. В якому стані зараз міські водойми?
– Насправді водойми – це та велика робота, яка зовсім непомітна пересічному відвідувачу парку. Наприклад, верхнє озеро, де зараз стоїть фонтан, колись було звичайним болотом. Аби зберегти водойму, ми підняли рівень води, відновили перелив і шлюзи. Щороку ми боремося із цвітінням води. Звісно, ми не можемо добитися кришталево чистої води, але можемо зробити так, аби не було цвітіння.
Зараз підприємство уклало договір на проведення робіт на озерах з харківською фірмою, яка працює виключно з природними препаратами. Це важливо, бо в тих озерах є риба, черепахи, плавають наші декоративні птиці, і ми не можемо їм нашкодити.
Обійдеться це нам всього в 50 тис грн. Я вважаю, що це недорого, тим паче люди повністю відповідають за результати своєї роботи.
Також ми зараз працюємо над концепцією ефективного використання рекреаційного потенціалу Німецького озера зі збереженням існуючої екосистеми водойми. Спільно з департаментом Ігоря Попадюка (департамент інвестиційної політики, проєктів, міжнародних зв’язків, туризму та промоцій міста – авт.) будемо шукати відповідні гранти. Для нас важливо не просто зробити благоустрій, а зберегти природну цінність цього об’єкту.
Авторка: Ірина Гаврилюк
Comments are closed.