Про те, коли святкувати Різдво – 25 грудня чи 7 січня – в останні роки говориться все частіше. Цього року, після російського вторгнення «різдвяне питання» стало одним з тих, про які точаться гарячі дискусії.
Втім церква поки не спішить міняти звичний розклад, пише Репортер.
Церква вагається, але дозволяє
Поки що дві українські церкви – православна та греко-католицька – офіційно заявили, що не час на новий календар. Спочатку про таке рішення заявили у ПЦУ, але дозволили окремим парафіям відзначати Різдво 25 грудня.
Беручи до уваги численні запити та враховуючи дискусію, яка протягом багатьох років точиться в Церкві та в суспільстві; передбачаючи, зокрема через обставини війни, загострення у публічному просторі календарних суперечок; з метою вивчення реальної церковної потреби в здійсненні у близькому часі календарних змін, Священний Синод Православної Церкви України вирішив там, де для цього існують пастирські обставини та засвідчується бажання вірних, як виключення дозволити за рішенням настоятеля та громади 25 грудня 2022 звершити богослужіння за чином свята Різдва Христового… – заявили у ПЦУ.
Для цього потрібно було подати через єпархіальні управління до Київської митрополії письмову інформацію про кількість учасників такого богослужіння. Ті, хто відвідає службу Божу 25 грудня, звільняються від передріздвяного посту на цей день.
Читайте: Подарунки з Прикарпаття. Що придбати на Миколая, Різдво чи Новий рік
Одними з перших публічно заявили про перехід на святкування Різдва 25 грудня у селі Криворівня на Верховинщині. Як розповідав отець Іван Рибарук, громада підтримала перехід, щоб не бути разом з «рускім міром». Тепер чекають дозволу перейти на новоюліанський календар, за яким рухомі свята відзначають за новим стилем.
Ми подали прохання нашому керуючому єпископу Коломийському і Косівському владиці Юліанові перейти на новоюліанський календар. А єпископ вже подасть прохання в синод, – каже Іван Рибарук. – Ми такі не самі, в інших областях теж є парафії, які хочуть перейти. І в нас теж, наприклад, одна – у Верховинській громаді.
В українській греко-католицькій церкві також заявили, що не спішать з переходом на новий календар. Як вважають в УГКЦ, війна – не найкращий час проводити церковні реформи.
Читайте: У яких франківських храмах буде різдвяна служба 24-25 грудня (РОЗКЛАД)
Різдво — це цілий період літургійного року. Тому його потрібно відповідно організовувати й переживати. Не можна змінювати дату лише одного свята, – пояснив Блаженніший Святослав. – Нам потрібна всеохопна, цілісна реформа, що потягне за собою зміну всіх інших дат нерухомих свят у літургійному році. Миколая буде 6 грудня, а День українського війська на Покрови – 1 жовтня.
Важлива дата чи традиції?
Соціологічна група «Рейтинг» провела опитування про те, коли українці святкуватимуть цього року Різдво. За результатами, більш ніж половина українців – 55%, дотримуються старої дати – 7 січня. Все ж за останній рік кількість тих, хто святкує Різдво лише 25 грудня зросла з 4% до 11%. А в обидві дати – з 18% до 25%.
Найбільше прихильників святкування Різдва 25 грудня – серед мешканців заходу України та Києва, а якщо говорити про церковну приналежність, то греко-католики.
Також за рік значно побільшало тих, хто підтримує ідею перенесення святкування Різдва на 25 грудня: з 26% до 44%. Проти такої ідеї – 31% (у 2021 – 58%).
Франківка Ірина Прунько уже п’ять років святкує Різдво лише 25 грудня. На Святвечір 24 грудня готує пісні страви, наступного дня йде на службу в костел.
Спочатку це було вимушене рішення, бо я працювала у компанії за американським графіком, – каже Ірина. – Але пізніше я заглибилась в історію святкування Різдва 7 січня і вирішальну роль росії в цьому. Тому питання дати святкування навіть більше не розглядаю. Для мене тут все однозначно.
А от сім’я Марини Нагорняк лише цього року остаточно наважилась святкувати Різдво «зі світом».
Миколая ми ще святкували 19 грудня, але з Різдва хочемо перейти на новий календар святкувань, – розповідає Марина. – Тому 7 січня для нас буде звичайним днем. Ми – не дуже ортодоксальна релігійна сім’я, яка дотримується всіх служб. Але було б добре, щоб релігійні свята були за тим календарем, за яким ми живемо.
А от Світлана Павлище святкуватиме Різдво як і раніше 7 січня. За її словами, коли перехід буде офіційним, тоді й поміняти звички не буде проблемою. А до того часу відзначатиме цю дату тоді, коли й уся її родина.
Греко-католицька церква офіційно ще не перейшла на новий стиль, – каже Світлана. – Різдво – це не лише святковий стіл, а й богослужіння у церкві, яке цього року відправлятимуть 7 січня. Для мене прив’язка до дати не є важливою, важливо – зберегти традиції. У нашій родині їх дотримуються.
Жінка вважає 25 грудня святковим днем з десяток років, відвідує службу в костелі напередодні й готує щось святкове в колі сім’ї. А на 7 січня їде до родини в село.
Перейти повністю, а не на один день
За словами речника Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ отця Івана Стефурака, лише одна парафія на Франківщині святкує Різдво 25 грудня – Христа-Чоловіколюбця і Блаженних Мучеників Григорія Хомишина, Симеона Лукача та Івана Слезюка на Ленкавського. Вони прийняли таке рішення ще кілька років тому.
Парафії можуть переходити, їм ніхто цього не забороняє, – каже Іван Стефурак. – Для цього треба подати звернення до єпархії чи архієпархії.
За словами Івана Стефурака, греко-католицька церква готова до переходу на григоріанський календар, але тільки тоді, коли до цього будуть готові більшість українців.
Читайте: Різдво збирає родину. Чим відрізняється свято на Гуцульщині, Бойківщині та Покутті
Блаженніший Святослав сказав: «Коли хата горить, не час думати, на яку стіну вішати ікону». Щось схоже сьогодні відбувається в Україні. Усі кажуть, що готові переходити, але коли доходить до конкретики, то майже немає звернень від громад, – говорить священник. – Ми є частиною католицької церкви, яка святкує згідно з григоріанським календарем, тож не маємо ніяких перепон до цього. Але не хочемо вистрибувати першими: сьогодні й так є багато речей, які ділять українців.
Крім того, за словами речника Івано-Франківської архієпархії УГКЦ, йдеться не лише про один день. Якщо переходити на новий календар повністю, треба врахувати дуже багато речей.
Треба, щоб це не було так: 25 грудня ми святкуємо, а далі повертаємось до різдвяного посту, – говорить отець Іван. – А ще є, наприклад, свято Покрови, яке має крім релігійного значення ще й державне, це – вихідний день. Коли церква проведе реформу, треба буде перенести свято. Тому це питання – комплексне.
То коли правильно святкувати Різдво?
Ні у Біблії, ні в інших церковних книгах, немає дати народження Ісуса Христа. Тож 25 грудня – умовний день народження Божого сина. Саме в цей день у Римській імперії відзначали свято «Непереможного Сонця», бо якраз у ці дні світловий день починав потрохи збільшуватися. Тоді перші християни часто призначали свої свята на колишні язичницькі, щоби полегшити впровадження нової релігії.
Досі як католики, так і православні, відзначають народження Ісуса Христа 25 грудня, різниця лише у календарях. Юліанський календар запровадив Юлій Цезар у 45 році до нашої ери. Згодом виявилося, що римляни провели не зовсім точні розрахунки: насправді Земля робить оберт навколо Сонця на 12 хв повільніше, тож календар почав зміщуватися. За півтори тисячі років юліанський календар відстав на 10 днів.
У 1582 році Папа Римський Григорій ХІІІ вирішив реформувати календар. За його вказівки деякі роки визначили невисокосними й «надолужили» 10 днів. Тоді у мешканців багатьох європейських країн після 4 жовтня наступило 15-те. Це стосувалося і Речі Посполитої, до якої входила частина українських земель. Календар назвали григоріанським.
Читайте: Перша зірка та золоті горішки. Як 100 років тому святкували Різдво
Протестантські країни, такі як Швеція, Данія, Велика Британія, впровадили новий календар аж на початку 1700-х. А от у православному Константинополі одразу відкинули пропозицію Папи перейти на григоріанський календар. Тож не перейшли на нього і держави з більшістю православного населення. У тому числі й Російська імперія, до якої входила більша частина України. Тож якийсь час українці по дві сторони кордону жили в різних датах.
Лише у 1918 році григоріанський календар добрався й до російських володінь з приходом до влади більшовиків.
Тоді після 31 січня наступило 14 лютого. Згодом таке ж рішення прийняла і Українська народна республіка: тоді 16 лютого 1918 року стали вважати 1 березня.
А от більшість православних церков замість григоріанського перейшли на новоюліанський календар. Його розробив сербський астроном Мілутін Міланкович. За ним нерухомі свята відзначаються разом з католиками й православними, а рухомі, так звана Пасхалія, прив’язана до Великодня, по-своєму.
Та деякі зі Східних православних церков (Українська, Єрусалимська, Російська, Сербська, Грузинська, Македонська тощо) та дві східно-католицькі церкви – українська та російська – залишились відзначати свята за юліанським календарем. Тому й Різдво перемістилось на 7 січня – як кажуть, за новим стилем.
Читайте: Різдва багато не буває. Чому франківці хочуть святкувати з усім світом
До речі, у 2100 році різниця між календарями зросте уже на 14 днів. Тоді Різдво уже доведеться відзначати 8 січня, а свято Миколая – 20 грудня. Тому до того часу точно треба наздогнати правильні дати.
Авторка: Ольга Романська
Comments are closed.