Цього разу Репортер відзначає двох калушан.
Завдяки небайдужості Олени Соловій та Олега Хемича незряче подружжя Сметаннікових переїхало у власне житло, про яке вони мріяли багато років.
Наприкінці листопада журналісти калуського видання Вікна опублікували репортаж про сім’ю Андрія Сметаннікова. Чоловік та його дружина незрячі, виховують сина Іллю. Хлопчина здоровий, цьогоріч пішов у перший клас місцевого ліцею, і це дуже тішить батьків.
Але Сметаннікови зізналися, що мають велику мрію – власне житло. Бо вже багато років тісняться в орендованій однокімнатній.
Доходи сім’ї дуже скромні, бо працює лише Андрій – надає безоплатну правову допомогу. За місяць може бути одна-дві справи, за які він отримує близько 3 тис. грн. Але й це лише тоді, коли справа доведена до кінця.
При цьому часто буває так, що судові засідання тягнуться до пів року, а то й довше. Тож багато чоловік точно не заробляє. Також сім’я отримує соціальну допомогу від держави, і це мізер. Тому мрія могла так і залишитися мрією, якби не добрі люди.
Олена Соловій прочитала про сім’ю на сторінці журналістки Оксани Гузинець-Мудрик у Facebook. Каже, історія її зачепила. До цього вона не знала Андрія, хоч і живуть поряд.
Зрозуміла, що є люди, які можуть і мають усі можливості, аби доробитися. А є люди, які просто не можуть заробити більше. Нема в них такої змоги. У них навіть шансів нема, окрім дива. Поширень, лайків і коментарів було багато, але далі справа не рухалася. Написала коментар, що треба організуватись і допомогти. Якось так сталося, що мені потрапив на очі схожий коментар Олега Хемича. І я йому написала – «давай щось робити». Він погодився, – розповідає Олена.
Вони зідзвонилися та домовилися про спільні дії. Олег одразу пішов відкривати новий рахунок для Андрія, аби почати збір. Олена одною з перших переказала гроші та опублікувала чек, аби спонукати інших. І це подіяло. За словами жінки, лише за перші три дні вони зібрали 100 тис. грн.
Втім, коли Андрій Сметанніков побачив, що гроші скидають прості люди та навіть його знайомі, йому стало ніяково. Адже він працює, ніби має роботу. Тож засумнівався, чи варто продовжувати. Але Олена з Олегом переконали його, що інакше нічого не вийде.
Невдовзі до збору долучилася й калуська влада – міський голова Андрій Найда повідомив, що готові додати з бюджету 100 тис грн.
У міської влади вже не було виходу, бо пішов розголос. Мер мені написав, що клопотав про це. Тоді на сесії проголосували виділити 100 тисяч, і ніхто не був проти. Тоді вже й обласна влада сказала, що можуть виділити гроші з бюджету. Пообіцяли 300 тисяч до кінця року, – каже Олена Соловій.
Відтак потрібну суму волонтерам вдалося зібрати за 15 днів. Люди пожертвували понад 400 тис грн.
Одразу почали пошуки квартири. І знайшли її в тому районі, де зараз живуть Сметаннікови. Вона саме така, про яку вони мріяли, – двокімнатна, поруч ліцей, де навчається Ілля. Грошей стане ще й на ремонт. Більше того, одна з калуських фірм запропонували родині безкоштовно допомогти меблями.
Тож у день святого Миколая сім’я Сметаннікових отримала ключі від власного житла. За квартиру вже внесли завдаток, а повністю переоформлять 3-4 січня, коли приїде власниця.
А все завдяки звичайним людям, яким небайдуже.
