Невідомі твори українського композитора Дмитра Бортнянського скоро зможуть почути всі охочі. Реалізує проєкт камерний хор «Воскресіння» з Івано-Франківська, а співфінансує – Український культурний фонд.
Таким чином музиканти хочуть нагадати, а багатьом і розказати, про талановитого композитора до його 270-річчя, пише Репортер. Бортнянський
Талант з України
Дмитро Бортнянський народився у Глухові, на межі сучасних Чернігівської та Сумської областей, 28 жовтня 1751 року – хоч історики не впевнені у даті. Батько композитора, до речі, емігрував на Гетьманщину з Галичини, яка тоді перебувала у складі Речі Посполитої.
Пізніше Дмитро навчався у багатьох містах Італії, головне – у Болонській філармонічній академії, відомій своїми випускниками, найзнаменитіший – Вольфганг Амадей Моцарт. В італійських театрах йшли опери на музику українського композитора.
Потім Бортнянський поїхав до Петербурга, столиці царської Росії. Там отримав посаду придворного капельмейстера.
«Він був керівником Петербурзької придворної капели – величезного хору, який налічував близько 100 людей, – розповідає керівник хору «Воскресіння» Володимир Рудницький. – Тому умови для творіння у нього були хороші. Він писав розкішну музику, маючи величезний хор. А 90 % тодішніх хористів – це були найкращі голоси саме з України».
Ікони, картини, скульптури. Як у Франківську рятують шедеври (ФОТО)
За словами Рудницького, справжнім проривом для музики у XVIII столітті стали чотири українські композитори доби класицизму: Дмитро Бортнянський, Артем Ведель, Степан Дегтяревський, Максим Березовський. Якраз одного з них і вирішив вшанувати з нагоди ювілею керівник франківського хору «Воскресіння».
П’ять концертів у п’яти храмах
Володимир Рудницький сконтактував з музикознавицею Ольгою Шуміліною, викладачкою Львівської національної музичної академії. Вона розповіла, що є шанс віднайти кілька творів Бортнянського, невідомих для загалу.
«У Дмитра Бортнянського є багато невіднайдених творів з тих чи інших причин, – говорить директор хору. – Це як знайти зараз невидані вірші Тараса Шевченка – була б величезна подія. Ми дізналися, що є багато нот, рукописів, які можна дістати з Відня, ідентифікувати, зібрати, вивчити й заспівати. Вирішили записати п’ять духовних концертів. Це великі твори, як правило, писані на псалми, приблизно на 6-13 хвилин».
Ідею реалізують за підтримки Українського культурного фонду. Загалом у категорії «Аудіовізуальне мистецтво» було 525 проєктів, франківський увійшов до 30 переможців. Фінансування – майже 2 млн грн. Втім, з них, за словами керівника проєкту, більше чверті піде на податки. Також до фінансування долучилися департамент культури, національностей та релігій Івано-Франківської ОДА і міський бюджет Франківська. А трансляцію на телебаченні профінансує мережа готелів Reikartz.
Флейта Пана та єдиний майстер на Прикарпатті, який їх робить (ФОТО)
Суть проєкту – у створенні п’яти відеофільмів із записом концертів та коментарями від учасників, богословів і музикознавців. За візуальну частину відповідатиме режисерка проєкту Любов Терлецька. Продюсер – Роман Дзундза, богословський редактор проєкту – отець Лука Михайлович, духівник Українського католицького університету.
Всього планують записати п’ять хорових концертів у п’яти храмах: Катедральному соборі в Івано-Франківську, Храмі святого Андрія у Львові, Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі в Києві, Римо-Католицькому кафедральному соборі в Одесі та у Катерининській церкві в Чернігові. Втім, замість останнього може бути храм у селі Козелець Чернігівської області – остаточно ще не вирішили.
«Зараз ми вже працюємо над чотирма хоровими концертами, п’ятий перебуває в роботі музикознавиці, – говорить Володимир Рудницький. – Я радію, що зможу, як керівник хору, вписати нові рядки в історію нашого музичного мистецтва в Україні. Усі знають, що Бортнянський має 35 однохорних концертів і 10 двохорних. Наш проєкт голосно скаже на цілий світ, що є щонайменше 39 однохорних і 11 двохорних».
Зйомки заплановані на серпень, а монтаж фільмів – на вересень. Презентація мініфільмів має пройти з 7 по 15 жовтня, повністю завершити проєкт треба до кінця жовтня. Презентувати роботи планують в кінотеатрі «Люм’єр», потім транслювати на телеканалах – поки що це «РАІ», «Галичина» та «5 канал». А також – викласти роботи в інтернет.
Милозвучна мова
Скільки ще невідомих творів Дмитра Бортнянського можна знайти в архівах – невідомо. Для того, щоб продовжувати пошуки, потрібне фінансування, якого часто не вистачає для ініціатив у сфері культури.
«Звернутися до архіву – досить дорого. Там є рукописи, які потрібно фотографувати. Замовлення цих послуг доволі дороге, – говорить Володимир Рудницький. – Чим більше буде можливість у музикознавиці жити у Відні, оплачувати за готель та харчування, тим більше шансів, що ми ще будемо щось знаходити. Робота ця непроста, ступаючи на наступну сходинку, відкривається багато нових. Наприклад, знаходиш ноти якогось хориста, а в нього тільки басова партія. Тоді починаєш шукати інші – тенорову, альтову, сопранову».
Це не перший проєкт для хору «Воскресіння», присвячений українським композиторам доби класицизму. Наприкінці минулого року хор виконав концерт творів Максима Березовського «І пам’ять їх з роду в рід…». Він був присвячений 275-літтю з дня народження композитора. Тож Володимир Рудницький планує і надалі працювати з творами талановитої четвірки.
За словами Рудницького, виконувати концерти Дмитра Бортнянського непросто. Він писав їх для величезного хору професіоналів Петербурзької капели, тож не обмежував себе у фантазії. Втім, 29 учасників «Воскресіння» справляться з непростою задачею.
Склей собі ратушу. Як малі франківці з батьками можуть погратися в архітекторів (ФОТО)
«Українське хорове мистецтво є одним із найбагатших у світі, – каже Володимир Рудницький. – По-перше, українська мова визнана однією із наймилозвучніших, отже, нею легко співати. Ми маємо 400 тисяч українських народних пісень. Наприклад, Італія, за дослідженнями, має 25 тисяч. Чому українські композитори творили так багато хорової музики? На той час, у XVIII столітті, найбільше музики було в церкві. Церква візантійського обряду обмежує композитора лише хоровим співом, а капела. Тоді як у римо-католиків композитор розбавляв свій потенціал ще творами для органу й інших інструментів».
Втім, за словами диригента, у світі небагато знають про українських композиторів – бракує реклами й фінансування, щоб робити промоцію за кордоном. Тому такі проєкти, як «Невідомий Бортнянський», потрохи відкривають для загалу визначних українців.
Авторка: Ольга Романська
Comments are closed.