1 серпня відбудеться чергове засідання у справі бойового медика із села Бабин Івана Палійчука. 6 жовтня 2023 року Іван Палійчук пішов до лісу, аби заготовити дрова для опалення дому. Ліс знаходиться у природоохоронній зоні. За викликом невідомих поліція і лісничі виявили Івана на місці рубки дерев. Нині його судять за незаконну рубку двох буків. Суму шкоди оцінили у 571 776 грн.
Як пояснює сам Іван Палійчук, до лісу пішов тому, що не зміг отримати лісорубні квитки на заготівлю дров. А село Бабин – негазифіковане. Тож коли вдарили перші морози, довелося вирішувати проблему самотужки. За словами сільського голови Василя Стефурака, у 2023 році жоден мешканець громади не отримав жодного такого квитка. Тож люди рятувалися як могли.
За кілька місяців розпочнеться новий опалювальний сезон. І дрова людям знову будуть потрібні. Втім придбати їх у лісгоспі все ще не можна.
Без дров і дозволів
Іван Палійчук свою вину в тому, що розпиляв два буки, визнає. Але обурений, що йому як колишньому військовому, який лише демобілізувався, держава жодним чином не допомогла отримати дрова законним шляхом. Щобільше, два буки, які лісничі зазначили в акті як вітроломи, в ході слідчої експертизи перетворилися на ділову деревину, а завдана природі шкода відповідно зросла вдвічі.
Другий рік немає рубочних квитків. Я звернувся до голови сільської ради: друже, я прийшов з передка, у мене немає дров. Як можна вирішити це питання? Голова сказав, зараз заборонено, – розповідає Іван Палійчук. – Якби мені сказали у сільраді, що треба піти в адміністрацію чи лісгосп – питань нема. А він сказав, почекай, бо мені мають подзвонити з лісгоспу, коли буде дозвіл. Я чекаю, в мене в хаті жінка має інвалідність третьої групи. Дров у хаті – нуль. А це вже осінь, перші морози. Що робити? Пішов у ліс шукати дерево. Знайшов вітроломи, де були пошкоджені гілки. Ці дерева я розпилив на чурки. Я не кажу, що не пилив. Але з оцінкою у майже 600 тис грн компенсації я не згоден. Я державі вже достатньо заплатив.
Іван Палійчук також не згідний з поведінкою працівників поліції, які спершу на місці вмовили його підписати всі папери і визнати вину, мовляв, він як військовий отримає мінімальне покарання. А коли Іван Палійчук прийшов до райвідділу поліції, керівник у розмові з Іваном поставив під сумнів його службу бойовим медиком. Мовляв, знаємо, які там медики.
До Косова на перше судове засідання з’їхалися близько півсотні військових з 74 батальйону 102 бригади ТрО, що нині проходять реабілітацію, аби підтримати бойового побратима.
Наш побратим, який з квітня 2022 року виконував бойові завдання у Запорізькій, Дніпропетровській, Донецькій областях. Відповідальний боєць, про нього можна сказати тільки хороше, – говорить побратим Богдан Костюк. – Спиляв у лісі два вітроломи. У поліції сказали, аби все підписав, і йому за це нічого не буде. Тепер по факту прокурор просить чотири роки умовно і компенсацію майже 600 тис грн.
Треба розібратись
Начальник слідчого підрозділу, заступник начальника Косівського райвідділу поліції Володимир Боєчко каже, законодавство не передбачає закриття кримінального провадження чи звільнення від відповідальності, якщо правопорушення вчинене військовим.
До дільничних офіцерів зателефонували місцеві жителі й повідомили, що в лісі вже впродовж тижня проводиться рубка дерев. Поліцейські відреагували, – розповідає Володимир Боєчко. – На місці виявили Івана Палійчука. Він цього не заперечує. На місці працювали слідчі, працівники лісового господарства, які надають консультації слідчому стосовно деревини – чи вона живоростуча, сухостійна, буреломна. Протягом досудового розслідування пан Палійчук не оскаржував даних, які були встановлені.
Адвокат Палійчука Тарас Дутчак розповідає, що поліція встановила факт незаконної рубки двох дерев діаметром 56 см і 66 см. В результаті проведення експертизи криміналістичним центром вартість цих дерев становить 571 776,24 грн. Через це дії Івана Палійчука вони кваліфікували за ч. 4 ст. 246 ККУ – а це вже з “тяжкими наслідками”.
До 30 жовтня проводили досудове розслідування. 30 жовтня 2023 року Івану Палійчуку повідомили про підозру за фактом незаконної рубки. А 6 листопада покликали на допит.
Парадоксом є те, що в одному випадку уповноважені особи Кутського лісового господарства оцінюють дерева як вітролом і виводять суму збитків у 285 888,50 грн. При цьому для розрахунку суми користуються постановою Кабміну від 10.05.2022 року за №575, – говорить Дутчак. – Вони були безпосередньо на місці, побачили ту деревину і змогли оцінити її відношення до вітролому чи ділової. А експерти науково-дослідного експертно-криміналістичного центру застосовуючи ту ж методику за постановою Кабміну, виводять нам суму збитків в розмірі 571 776,24 грн. І така сума падає на людину за два дерева. Я сподіваюся, суд до наших аргументів дослухається і розбереться об’єктивно в тій ситуації, зважить, що це – колишній військовий, є учасником бойових дій, має травми і численні відзнаки, що є в матеріалах провадження, врахує всі моменти і ми вийдемо на ті обставини, які влаштовуватимуть Івана Палійчука.
На інформаційний запит “Репортера” про те, як здійснювалася експертиза Івано-Франківським НДЕКЦ МВС України, зокрема чи експерти досліджували безпосередньо доказовий матеріал – зразки розпиляного бука чи керувалися лише постановою Кабміну і свідченнями слідчих та на підставі чого сума збитків зросла вдвічі, надійшла передбачувано суха відповідь. Мовляв, усі деталі – таємниця слідства, а експерти керуються наказом МВС України від 17.07.2017 №591, яка по факту регулює порядок проведення та оформлення експертних проваджень.
Наступне судове засідання відбудеться 1 серпня. Та поки суд розбиратиметься у справі Івана Палійчука, питання з дровами для мешканців негазифікованих сіл залишається невирішеним. А до перших морозів у горах залишається два-три місяці.
Без квитків і надії
Сільський голова села Соколівка Василь Стефурак нині також виконує обов’язки голови у селах Бабин і Город. Він пояснює, що люди мали б йти до лісгоспу й самі виписувати дрова. Далі лісівники заготовляють деревину і люди забирають її згідно з виписаними квитками. В середньому на обігрів однієї домівки потрібно 5 кубів дров. Якщо ж люди мають право на субсидію, то від держави отримують гроші на придбання дров і тоді вже йдуть їх виписувати.
Читайте також: Помідорний рай. Як подружжя з Часового Яру на Косівщині вирощує овочі в теплицях (ФОТО)
За його словами, у 2023 році ніхто з мешканців цих сіл не отримав квитки на рубку дерев. Що більше, з початку року квитків теж не було.
Я ходив у Нацпарк (НПП «Гуцульщина» – Авт.), вони сказали, що нам дров нема. В Кутський лісгосп ходив неодноразово і просив, аби забезпечили першочергово хоча б тих людей, що на фронті, – говорить Василь Стефурак. – Сільська рада не має дров і не має таких повноважень. Сільська рада може лише допомогти сформувати і відправити документи. Ми робили все для того, аби допомогти людям виписати дрова. Я ходив у лісгосп і районну адміністрацію. Людям пропонують купувати дрова в Березові, але машина дорожче коштуватиме, щоби їх привезти, аніж самі дрова.
За кілька днів після розголосу на “Репортері” про справу Івана Палійчука, Косівська РДА опублікувала на сторінці у Facebook допис про те, як чиновники дбають про підготовку до опалювального сезону. Від імені голови косівської РДА Василя Жмендака, повідомили, що, мовляв, ліміти вже погоджені й навіть дрова вже можна виписати. Дата допису – 8 липня:
Лісова галузь Косівщини готова знайти необхідний обсяг дров без шкоди для лісового фонду: філії «Кутське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» та НПП «Гуцульщина» вже погодили ліміти на заготівлю деревини, у РП «Райагроліс» триває процес виготовлення документів по лісовпорядкуванню, – йдеться в повідомленні. – Лісокористувачі району активно готуються до забезпечення населення та ряду об’єктів критичної інфраструктури дровами. Наразі виписати паливні дрова вже можна у НПП «Гуцульщина» та філії «Кутське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».
«Дрова Є», але не для всіх
Водночас 24 липня у коментарі “Репортеру” сільський голова Василь Стефурак повідомив, що йому про погоджені ліміти й доступні для жителів Косівського району дрова не відомо.
При цьому опалювальний сезон починається за два-три місяці. За словами місцевих ґаздів, заготовляти дрова треба було починати ще у березні. Тож і ця нарада чиновників мала бути проведена ще на початку року.
На ресурсі “Дрова Є” для мешканців села Бабин програма пропонує дрова найближче – з Гринявського та Верховинського лісгоспів і Берегометського лісового господарства. Наступними йдуть Коломийське, Путильське і Ворохтянське. А от Кутського взагалі в переліку пропонованих немає. Найближче Гринявське – за 18 км від Бабина. Доставка – на плечах замовника. Тобто треба знайти машину, яка зможе ті дрова довезти за умови, що до хати веде дорога, якою та машина доїде.
В НПП «Гуцульщина» кажуть, мають наразі ліміти на 400 кубів хвойних дерев, а з вересня очікують на погодження ще близько 900-1000 кубометрів – хвойних і дров твердих порід.
Зараз ми проводимо санітарно-оздоровчі заходи, на яких заготовляємо дрова. Зараз у нас є дрова хвойної породи і якщо до нас звернутися, ми виписуємо хвойні дрова населенню, – говорить заступник директора НПП «Гуцульщина», головний природознавець Іван Копчук.
Ціна одного кубометра хвойних дров – 750 грн. Парк відпускає населенню дрова в тих населених пунктах, де є парк.
Щодо мешканців сіл Соколівка, Бабин і Город, то їх, за словами Копчука, мали б забезпечити дровами Кутський лісгосп і «Райагроліс».
У Соколівці в нас лише 9 га лісу. Там головними лісокористувачами є філія ДП «Кутське лісове господарство», що має там близько 600 га та РП «Райагроліс», що має близько 400 га, – говорить Іван Копчук. – Ми – найменший лісокористувач в районі. У нас 7606 га, «Райагроліс» має 20 тис га, Кутське лісове господарство – 16 тис га.
В Кутський лісгосп дотелефонуватися не вдалося – ні на стаціонарний номер, зазначений на сторінці лісгоспу, ні на мобільний, вказаний на сторінці Facebook, за яким начебто можна замовити дрова. Директор лісгоспу Юрій Сойма відповів на дзвінок на особистий номер лише один раз. Пообіцяв надати коментар і більше на дзвінки не відповідав. Як тільки Репортер отримає коментар від Кутського лісгоспу, він буде оприлюднений на сайті.
Читайте також: Святий четвер для лучників. Як у Франківську поранених реабілітовують стрільбою
Світло вимикають, а газу – нема
Петро Пліхтяк, помічник лісничого Косівського лісництва – сусіднього до Кутського. З 6 березня 2022 року воював, після демобілізації повернувся на роботу в лісгосп. Каже, проблема із заготівлею дров у Косівському районі триває не один рік.
Було багато звернень від органів місцевого самоврядування, від депутатів райради, місцевих депутатів громад про те, що ситуація катастрофічна з опалювальним сезоном на 2023-2024 рік. Ми тоді ще розуміли, якщо людям не забезпечити дрова, то вони будуть змушені йти і заготовляти дрова самі, бо інакше замерзнуть. Особливо негазифіковані райони. У них альтернативи немає, – говорить Петро Пліхтяк. – Ситуація продовжується. У високогірних населених пунктах Бабин, Город, Соколівка люди не можуть вже зараз приготувати їжу. Світло вимикають, а газу в них нема.
Пліхтяк розповідає, що у віддалених кутках, якщо вже нині не заготувати дрова, то восени люди вже не зможуть їх доставити.
Там немає під’їзних шляхів. Такі кутки як Соколівка – відрізані від шляхів, якими можна було б довезти дрова. На зиму 2024-2025 року є офіційні дозволи з Києва на заготівлю 1300 кубів на цілий район. Це десь 1% від реальної потреби, – каже Петро Пліхтяк.
Він пояснює, аби люди могли отримати дрова, лісівники завчасно проводять відвід дерев під рубку, отримують погодження, виписують лісорубні квитки й проводять рубку. Лісорубний квиток дає дозвіл на заготівлю певної кількості деревини на певній ділянці.
Люди готові платити
У середньому на одне домогосподарство треба мінімум 5 кубів. Якщо на участку є 10 домогосподарств, то треба завчасно відвести під вирубку 50 кубів деревини. Тоді людина оплачує, лісгосп для неї заготовлює і людина забере вже чи підводою чи іншим транспортом.
В більшій частині тих гірських місцевостей можна проїхати лише підводою, або ж люди трелюють деревину взагалі вручну – без транспорту чи коня, бо іншого варіанту просто нема, – говорить Пліхтяк. – Через обмеження, визначені природозаповідним фондом, ми бачимо страшні санкції і затримки в отриманні дозволів. Ця ситуація вирішувалася б, якби її не замовчували. Вищому керівництву цю інформацію не подають. Заручниками стають прості люди, які завдають природі непоправної шкоди.
Ліміти на заготівлю деревини затверджує департамент екології ОДА. Потім подає на Мінекології. За словами Петра Пліхтяка, процедура займає близько пів року. Втім, і тут усе непросто.
Колишній керівник Кутського лісгоспу, який з 2022 року служить у ЗСУ, Андрій Ониськів каже, ліміти передбачають, що керівник підприємства має знати, скільки за рік в нього всохне деревини, скільки вітер зламає. Якщо керівник це не передбачив, дров для мешканців не буде.
Зараз природоохоронне законодавство стало жорсткішим, тому у зоні регульованої рекреації дрова букові, твердопаливні – відвести не легко. У природоохоронній зоні можна заготовляти лише сухостій хвойних порід. А по якості дров воно – ніяке. Люди не хочуть такого, – пояснює Ониськів.
Він бачить рішення в тому, аби відвести буферні зони й експлуатаційні ліси для мешканців негазифікованих сіл. Каже, раніше люди, які не мають підїзду до своїх хат з центральних доріг, виписували дрова в лісгоспі, їм робили згори дрібний відпуск деревини, рубали, заготовляли та звозили вниз. Зараз таке неможливо.
Читайте також: Якщо хтось робить – і я зможу. Андрій Якубенко втратив на війні руку, але здатен віджатися 40 разів
Проблема всього Косівського району в тому, що 90% району підпадає під природоохоронну зону. Наразі триває виготовлення документації, але обмеження діють вже. Якщо ОДА виготовить документи природозаповідного фонду, люди не матимуть дров ні в Бабині, ні в Соколівці, ні в Пістині, ні в Микитинцях. Ці люди не топлять повітрям, вони топлять дровами. Де вони ті дрова беруть? Вони їх крадуть або купують у злодіїв. Це не потрапляє в державну казну, – говорить Ониськів. – Люди все одно куплять ці дрова. Не можна в гуцула забрати те, що споконвіку його: ліс, доступ до лісу, грибів, афин, дров. Це породжує конфлікт. Якщо почнуться перебої з газом і настане критичний момент, людей не зупинить парк – усі підуть до лісу.
Репортер також очікує відповіді на інформаційні запити, направлені до Івано-Франківської ОВА, зокрема начальника управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської ОВА Андрія Пліхтяка щодо того, які саме заходи вживаються, аби забезпечити людей дровами у встановлений законом порядок, аби не штовхати їх на незаконні рубки. Отримані відповіді обов’язково опублікуємо на сайті.
Авторка: Ольга Суровська
Comments are closed.