Минулого року в Івано-Франківському національному медичному університеті (ІФНМУ) стартувала нова освітня програма – «Терапія мови і мовлення». Навчання таких спеціалістів – ініціатива міністерства охорони здоров’я. Влітку 2025 року два перші університети в Україні – Національний медичний університет імені Богомольця та франківський медуніверситет – випустили перших спеціалістів у цій галузі.
Досі функції терапевтів мови і мовлення виконували логопеди. Але медики стверджують – ці сфери медицини насправді різняться. А особливо актуальним навчання майбутніх терапевтів мови і мовлення є під час війни. Більше про це Репортеру розповіла засновниця та голова правління громадської організації «Українське товариство терапії мови і мовлення», старша викладачка кафедри фізичної та реабілітаційної медицини ІФНМУ Оксана Лялька.

Пані Оксано, то хто такі терапевти мови і мовлення?
Терапевт мови і мовлення працює з усім спектром розладів комунікації. До цього відносяться соціальні та когнітивні аспекти комунікації, а також годування та ковтання у людей різних вікових категорій. В обов’язки таких спеціалістів також входить профілактика, діагностика, формальне та неформальне оцінювання розладів комунікації та ковтання, визначення їхнього впливу на щоденне функціонування пацієнтів тощо.
Де найбільше потрібні такі спеціалісти?
У терапевтів мови і мовлення наразі широка сфера діяльності. Вони здебільшого працюють в неврологічних відділеннях з пацієнтами після інсультів, нейроінфекцій та інших патологій, а також у відділеннях реабілітації та відновного лікування. У сучасних реаліях терапевти мови і мовлення дуже потрібні у військових шпиталях для роботи з військовими, що мають порушення комунікації чи ковтання внаслідок черепно-мозкових травм, поранень тощо.
Важлива роль терапевтів мови і мовлення також у педіатрії, неонатологічних відділеннях, відділеннях раннього втручання. Окрім того, терапевт мови і мовлення консультує в нейрохірургічних, онкологічних, отоларингологічних і стоматологічних відділеннях.
Чим саме вони відрізняються від логопедів?
Насамперед терапевт мови і мовлення – автономний фахівець у сфері охорони здоров’я, він може самостійно приймати рішення, ставити діагноз, а також несе відповідальність за свої дії. У своїй діяльності терапевт мови і мовлення керується практиками, базованими на доказах та ухвалює клінічні рішення самостійно.
Логопеди вчаться в педагогічних закладах та не мають необхідної клінічної бази для роботи у сфері охорони здоров’я.
Ця професія з’явилася в Україні лише недавно?
Так, в Україні до цього часу не існувало жодної такої освітньої програми: ні в медицині, ні в педагогіці немає аналогів підготовки таких фахівців. Саме тому створення першої магістерської програми в Україні стало надзвичайно актуальним кроком для розвитку професії та забезпечення якісної допомоги людям із порушеннями комунікації та ковтання.
Мета освітньої програми – це підготовка висококваліфікованих фахівців з терапії мови і мовлення, які володіють сучасними знаннями та навичками у сфері розладів комунікації. А також вміють проводити діагностику, інтерпретувати її результати, вміють здійснювати терапію з урахуванням індивідуальних потреб пацієнта.
Програма базується на міжнародних стандартах підготовки терапевтів мови і мовлення, які діють у ЄС, Швейцарії, Великій Британії, США, Австралії, та рекомендаціях провідних закордонних експертів у галузі терапії мови і мовлення. Гарантом програми є Керол Рот-Абрамсон – сертифікована терапевтка мови і мовлення з правом клінічної практики, членкиня Американської асоціації патології мови мовлення і слухання, професорка кафедри фізичної та реабілітаційної медицини.

Чи популярна у франківському медуніверситеті ця освітня програма?
У 2025 році на магістерську програму до ІФНМУ подали 30 заяв. За результатами вступної кампанії на програму вступили 28. Станом на січень 2026 року продовжують навчання 24 майбутні терапевти мови і мовлення.
Як проходить навчання, де студенти практикуються, чи працюють з військовими на реабілітації?
Навчання проводиться в очному форматі. Але, оскільки на програмі «Терапія мови і мовлення» викладають також іноземні викладачі, деякі дисципліни вивчають дистанційно. На практичних заняттях студенти опрацьовують клінічні кейси, аналізують збір анамнезу, шукають доказові джерела для підтвердження обраної методики при діагностуванні чи терапії, оскільки самостійність і клінічне мислення є обов’язковими компонентами професійної діяльності терапевта мови і мовлення.
Зараз студенти проходять доклінічну практику, яка проводиться у закладах охорони здоров’я, де працюють лише сертифіковані терапевти мови і мовлення. Оскільки це перша практика, практиканти лише ознайомлюються із специфікою роботи, ведуть спостереження, опрацьовують збір анамнезу, спілкуються з пацієнтами під керівництвом супервізора… Через те, що терапевти мови і мовлення працюють з усім спектром порушень та усіма віковими категоріями, практиканти ознайомлюються з різними клінічними випадками. Це – люди після інсульту чи онкозахворювань, діти з генетичними чи розвитковими розладами комунікації, чи ковтання. І насамперед військові та ветерани після черепно-мозкових травм.
Читайте: У Франківську ідентифікують репатрійовані тіла захисників за трьома світовими стандартами
Хто може вступати на освітню програму?
На цю спеціалізацію можуть вступати ті, хто має вищу освіту магістерського рівня з таких галузей знань:
- «Соціальні і поведінкові науки» за спеціальністю «Психологія»;
- «Гуманітарні науки» за спеціальністю «Філологія», «Охорона здоров’я» – «Медична психологія».
А також ті, хто має освіту рівня бакалавр чи магістр галузей знань:
«Освіта/педагогіка» за спеціальністю «Спеціальна освіта»;
«Освіта педагогіка» зі спеціалізацією «Логопедія».
Після завершення навчання терапевт мови і мовлення може працювати у різних структурах. Це – відділення інтенсивної терапії, раннього втручання чи відновного лікування, інсультне, нейрохірургічне, неонатологічне, паліативне, психіатричне, стоматологічне, чи отоларингологічне відділення. Також терапевт мови може працювати в педіатрії.
Авторка: Ольга Романська