На Косівщині мешканці негазифікованих сіл вимушені обігрівати домівки дровами. Але купити їх непросто, бо довкола – природоохоронна зона. Лісгоспам тут дозволені лише санітарні рубки – і то після тривалих погоджень з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України. Везти з сусідніх районів чи навіть інших областей можна, але це в кілька разів здорожчує вартість дров. Та й у ті хати, що у високогір’ї, не завжди завезеш дрова навіть кіньми.
У 2023 році мешканці окремих сіл Косівського району взагалі не могли купити дрова у лісгоспів, бо ліміти на рубки не були погоджені. Але “якось рятувалися”. Бо ж не будуть мерзнути взимку, коли ліс під хатою.
Перші морози будуть вже за два місяці, а в районі все ще триває погодження лімітів і рубок на цю зиму. Лісгоспи планують заготовити до 12 тисяч кубів дров. Та навіть погоджені обсяги – не достатні, аби закрити потреби мешканців Косівщини.
Голова Косівської райради днями скликала депутатську комісію, аби розглянути забезпечення мешканців негазифікованих сіл дровами. На засідання запросили голову громади, старост і керівників трьох головних лісокористувачів. Потрапив на комісію і Репортер.
Недостатньо компетенцій
Члени комісії відреагували на появу «Репортера» насторожено. Як виявилося потім, причиною була не лише неочікувана поява журналістки, а й інформаційні запити, які ми надіслали на Івано-Франківську ОВА. В запитах ми зокрема запитували, що саме зробили, аби забезпечити людей дровами у встановлений законом порядок – аби не штовхати їх на незаконні рубки, а також чи інформувала Івано-Франківська ОВА Мінекології (Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України) про критичну ситуацію із забезпеченням мешканців негазифікованих сіл дровами з прилеглих лісів.
Ці запити перенаправили на голову районної ради Ганну Думітрак, яка сприйняла запит як звинувачення в бездіяльності. Вона кілька разів на загал наголосила, що проблема з дровами – не в компетенції райради і вона, як голова, не може вплинути на ОВА чи Мінекології. І запевняла, що готова обговорювати пропозиції вирішення проблеми з дровами. Саме тому зібрала профільну депутатську комісію, на яку закликала і представників лісокористувачів, і старост району.
Прийшли на комісію і місцеві мешканці. Зокрема, житель села Бабин Іван Палійчук та його побратими. Справу Палійчука нині розглядають у суді. Його судять за два розпиляні на території нацпарку буки. Слідча експертиза оцінила завдану ним шкоду у 571 776 грн. І бойові побратими Палійчука вже нині відкрито попереджають, що випадок з ним – лише початок. Адже вони теж не знають, як обігріти домівки взимку.
Мешканців району голова прийняла без заперечень, тож розширена комісія стала ще й відкритою.
Районна рада не бездіяльна. Ми проводимо комісію за комісією. Ми не є байдужі. Робимо все, що в межах закону, – звернулася Ганна Думітрак до присутніх. – Дві сесії підряд ми обговорюємо це питання. На кожній нараді у Василя Жмендака (голови Косівської РДА – Авт.) ми ці питання обговорюємо.
Зокрема, на розгляд депутатів під час останніх двох сесій винесли звернення з цього питання. Але його досі доопрацьовують.
Це був просто художній твір з емоціями на п’яти сторінках. Депутати Косівської райради вирішили, що звернення треба обґрунтувати і зробити таким, щоб його можна було надіслати в ОДА й обласну раду. На наступну сесію знову було звернення на кількох сторінках, до кінця не обгрунтоване. Але сесія прийняла рішення проголосувати звернення для подальшого обговорення на комісії, – пояснила Думітрак.
Дров нема, а ліс пилиться
Голова Косівської громади Юрій Плосконос на прикладі села Соколівка пояснює, наскільки критичною є ситуація із забезпеченням паливними дровами жителів негазифікованих сіл.
У Соколівці 9 га лісу – в користуванні НПП «Гуцульщина», що не може з цих гектарів забезпечити потребу у дровах населення. Решта лісу довкола Соколівки – в користуванні ДП «Кутське лісове господарство». Якщо держлісгосп з певних причин не погодив ліміти на заготівлю дров, то все село стає заручником цієї проблеми. Бо законно на місці мешканці дров купити не можуть.
Як може вплинути на це орган місцевого самоврядування? Ми можемо тільки звернутися до органів державної влади, аби вони допомогли вирішити цю проблему. Коли минулого року держлісгоспу не погодили рубки у Соколівці, то ми не могли вплинути безпосередньо на цей процес, – говорить Плосконос.
За його підрахунком, у Соколівці живе 2100 людей, це – 700 дворів. Якщо одному господарству на зиму в середньому треба 8 кубів дров, то 700 дворів у Соколівці минулого року спожило близько 5600 кубів.
Читайте також: Не можна в гуцула забрати ліс. Мешканці Косівського району можуть залишитися без дров на зиму
Минулого року погодження взагалі не дали. І ніхто не вмер від холоду. Може, на 1000-1500 кубів хтось купив пелети чи спилив яблуньку. А ще 4000 кубів спилилося на місці, – говорить Юрій Плосконос. – По 1000 грн за куб, це чотири мільйони, які б пішли в держбюджет, якби у держлісгоспу було погодження на рубки. Це мої припущення, але виникає питання. Люди ж дрова десь взяли. Скажіть мені, ці куби могли бути спиляні без відома тих, хто мав той ліс охороняти?
Нарікає на відсутність паливних дров для жителів Косівського району і Василь Стефурак, староста сіл Соколівка, Бабин і Город. Каже, неодноразово звертався до НПП «Гуцульщина» та держлісгоспу, до райадміністрації, аби була можливість виписати дрова хоча б для військових. А цього року навіть підготували письмове звернення з підписами жителів.
Того року ніхто нам не дав ні одну відповідь. Хлопці мені вже сьогодні дзвонять – що буде з дровами, коли будуть дрова – і ніхто нічого не годен мені сказати. Минулого року послали нас в Березів. Привезти дрова з Березова буде вдвічі дорожче, як ті дрова коштують. А у нас, як і в Бабині, така місцевість, що є люди, які в лісі живуть – треба ще наймити коня, щоб ті дрова затягнути, – говорить Василь Стефурак.
Щось буде
Представники усіх трьох лісокористувачів району про проблему з дровами знають, але лише розводять руками. Кажуть, проблема давня, рішення немає. Перш за все, через те, що майже 90% лісу в Косівському районі – природоохоронна територія, де будь-яка рубка вимагає тривалих погоджень, які ще й не завжди можна отримати.
Директор філії ДП «Ліси України» «Кутське лісове господарство» Юрій Сойма каже, у 2023 році лісгосп не встиг погодити рубки, бо не вистачило часу й досвіду. Його призначили директором лісгоспу 28 вересня минулого року, а Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України погоджує ліміти до 1 жовтня.
За словами Сойми, до кінця 2024 року лісгосп зможе погодити й підготувати до 8000 кубів паливних дров. При цьому перші лісорубні квитки мають виписати вже за 10 днів. Каже, 8000 кубів деревини – це максимум. Більше заготовити не зможуть через брак працівників.
На порталі Дрова Є» дров’яну деревину планують виставити одразу після забезпечення запасу на проміжному складі.
В НПП «Гуцульщина» вже нині для продажу є 350 кубометрів дров хвойної породи. Ще 941 кубометр переважно твердолистяних, зараз проходять процес погодження.
3000 кубів запланували заготувати і в РП «Райагроліс». Але директор підприємства Микола Атаманюк каже, через мільйонні борги у підприємства заблоковані рахунки, тож від «Райагролісу» дров чекати не варто.
До теми: На Косівщині лісництва планують заготувати на зиму близько 12000 кубів дров – де будуть рубки
Голова Косівської громади Юрій Плосконос каже, що від Косівської міськради готуватимуть звернення до премєр-міністра Шмигаля, у підпорядкуванні якого є Мінекології. Зокрема проситимуть, аби процес відведення рубок відбувався до граничного терміну – 30 червня, коли закінчується режим тиші в лісах. А після цього бажано у липні-серпні ті дрова зрубати, аби їх привезти, поколоти, щоб вони висохли, поки їх будеш класти в котел.
Написати спільні звернення до Кабміну та в «усі інстанції, яким підпорядковані лісові господарства» пропонувала на засіданні й голова Косівської райради Ганна Думітрак.
Водночас у відповідь на інформаційний запит в Івано-Франківській ОВА “Репортеру” повідомили що у 2023 та 2024 роках від Косівської райради та Косівської РДА не надходила інформація щодо проблем із забезпеченням паливними дровами населення у Косівському районі.
Щобільше, до Косівської РДА та Івано-Франківської ОВА впродовж 2023-2024 років не надходили звернення громадян щодо відсутності паливних дров. Відтак і ОДА не інформувала Мінекології про критичну ситуацію із забезпечення населення дровами.
З повною відповіддю можна ознайомитися у документах: відповідь ІФ ОВА, відповідь управління екології. Але суть проста – з року в рік люди в районі шукають способи – законні й не дуже, аби обігріти свої домівки дровами. Чиновники про проблему знають, збирають наради, комісії, слухають звернення і “діють чітко в межах своїх повноважень”. Але розголос щоразу стихає і за межі регіону не йде.
З року в рік люди якось та й зимують. Бо тепло, як і їжа, – базова людська потреба. І поки чиновники пишуть листи та звернення, поліція заводить кримінальні справи за незаконну рубку лісу в природоохоронній зоні.
До теми: У Косові судять військового за два розпиляні буки
Авторка: Ольга Суровська
Стаття створена за підтримки проєкту стипендій програми «Голоси України» в рамках ініціативи Ганни Арендт, яка реалізується Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним офісом міністерства закордонних справ Німеччини. Фонд жодним чином не впливає на контент і не несе за нього відповідальність.
Comments are closed.