Президент України 6 серпня зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт про підвищення мінімальної заробітної плати на 277 грн – з 4723 до 5000.
У вівторок, 25 серпня, парламент проголосував – 295 «за», при мінімально необхідних 226. Цікаво, що в держбюджеті-2020 мінімальна зарплата закладена на рівні 4723 грн. Звісно, скоро місцеві вибори, усім треба рейтинг… А там збільшення податків, інфляція, ціни вгору. Словом, усе як завжди – весело, але місцями хочеться кричати, пише Репортер.
З економікою не жартують
«Підняття мінімальної зарплати – це завжди ризик напоротися на підвищення інфляції, – говорить доцент кафедри прикладної та теоретичної економіки ПНУ Сергій Васильченко. – Це, в першу чергу, робиться для того, аби збільшити доходи в бюджет – як на місцях, так і в державну казну. Але в будь-якому разі це стосується напрямку виключно бізнесу. У нашій країні близько 85 % підприємств – це приватний сектор. Збільшення зарплати для очей, звісно, добре, але в цьому всьому є один, ну просто величезний суттєвий мінус – економіка падає. Минулого року в нас було загальне падіння економіки на 3 %. До кінця цього року очікується аж на 8 %, це майже у два з половиною рази більше».
За словами Васильченка, підняття мінімалки під час падіння економіки й скорочення бюджетів тягне за собою багато запитань. Наприклад, навіщо піднімати мінімальну зарплату, коли бюджет затверджений до кінця року. Адже це додаткові 3,5 млрд грн, яких просто немає і вони не були на це передбачені.
«В Україні це вже якась звична практика, – сміється Васильченко. – Скоро місцеві вибори, рейтинги ж треба піднімати. Відверто, десь так це виглядає, і не є секретом. Найголовніше, щоб сама інфляція не була більша за відсоток, на який підняли мінімальну зарплату. Якщо в нас зараз перше підняття на 5,8 % (277 грн), то очікуємо до кінця року інфляцію десь в районі 10 %, майже вдвічі більше за відсоток мінімалки. Але це все прогнози. Питання в іншому – звідки взяти ті додаткові надходження? Зрозуміло, збільшили мінімалку, тож і податки будуть більшими. Це дуже примітивний механізм, і влада сподівається за рахунок цих додаткових грошей виїхати».
Каже, це схоже на лотерею – ніхто не знає, чим усе закінчиться, але ставки роблять. Вважає, що через кризу, яка вже є в Україні, фокус на збільшення рейтингу не пройде.
«Чим ґрунтують підняття мінімалки на 277 грн? Я скажу – це просто красива цифра, – пояснює Сергій Васильченко. – Тут немає жодних економічних розрахунків, повірте. Чому 5000, а не 5825, наприклад? Тут немає жодної математики. Народу подобаються нулі, а влада цим користується – взяли й заокруглили до гарного числа. А економіка – справа точна! Неможливо настільки все прорахувати, щоб вийшло гарно. Якщо враховуються всі нюанси, виходить і з десятими, і з сотими. Дурню зрозуміло, що це вже ніяка не економіка».
В результаті швидкої розкрутки гривні, пояснює економіст, інфляція може стрибнути настільки швидко й високо, що підвищення мінімальної зарплати поведе за собою лише проблеми.
Читайте: Максим Карпаш: Концерт – як атрибут державного свята
«Мені підняли мінімалку на 277 грн, тобто це 5,8 %, а продукти стали дорожчі на 15 % – я став біднішим, – говорить Васильченко. – Наприклад, при минулій владі, коли піднімалася мінімалка, не було жодних гарних цифр. Її піднімали на 10-15 %, при тому що ціни зростали на 1-2 % – я не ставав біднішим. Що таке податки? Це військовий збір і податок з доходів фізичних осіб (1,5 та 18 %). За рахунок цього держава має бути у виграші, щоб не звертатися за додатковими купюрами до Нацбанку, бо так виникнуть «зайві» гривні, яких не повинно існувати для стабільної економіки. А там тільки раді! Видають під облігації додаткові купюри, і гривня просто знецінюється – як всередині держави, так і на ринку валюти. А це вже, вибачте, інфляція. Насправді все просто, але з таким жартувати не можна».
Також збільшення мінімалки породжує зростання безробіття. Все просто – малі підприємства можуть не витримати збільшення навіть на 277 грн. Середній і великий бізнес такі витрати переносить легше.
Що з того моїм продавцям?
«Податковій ніколи не були цікаві гроші, що я платив людям на руки, – говорить власник одного з франківських продуктових магазинів Віталій (назви магазину та прізвища просив не вказувати). – В мене є троє найманих працівників – продавці. По суті, податкову завжди цікавило, щоб мої працівники отримали гроші на картку. Там вже автоматично списується податок. Я можу платити й на руки, але якщо це робити протягом 2-3 місяців, відповідно мої працівники числяться серед офіційно оформлених – прийдуть податківці. Причина проста – будуть перевіряти мої папери з доходами й виплатами. Я з цим ніколи не мав проблем і мати не хочу. Я відкрив свій маленький бізнес власними силами і власними заробленими грошима. Тому так і хочу працювати далі».
Підприємець зареєстрований у другій групі, має сплачувати за кожного найманого працівника. Зараз ця сума коливається в районі 920 грн з копійками. За словами Віталія, збільшення мінімалки до 5 тис грн не дуже б’є по кишені.
«З 1 вересня буду платити приблизно 975 грн, – каже підприємець. – Проста математика – вийде додаткових 165 грн на місяць. Не так і багато, бо в мене немає 100 працівників. Так би трохи влетів, доларів на 200. Від того, що держава піднімає мінімалку, страждає лише бізнес. З одного боку, ніби хочуть допомогти, а з іншого це виглядає як обдирання. Що моїм продавцям з тих 277 грн, та й взагалі будь-кому іншому? Підняли мінімалку, а в магазинах піднімуть ціни. Буде хліб коштувати не 15, а 18. Цукор не 10, а 13».
Без зайвих запитань
«Коли я прийшла на роботу, то проходила стажування до 2-3 днів, – говорить Ірина, працює в одній з франківських логістичних компаній (прізвища й назви підприємства тут також не буде). – Потім дізналася, що потрібно реєструватися як ФОП. Та й працівників компанії ніхто не питає – хочеш чи не хочеш. Але й зайвих запитань ніхто не ставить – як треба, то треба. Нам одразу сказали, що потрібно реєструватися у другій групі оподаткування. Ми багато про це говорили з колегами, і все ніби зрозуміло. Середня зарплата в мене близько 20 тис грн на місяць. Якби ми працювали як більшість, тобто просто на офіційній основі – за нас би платили податки. А з підприємцями – жодних проблем».
За словами Ірини, оподаткуванням працівників-підприємців займається дирекція фірми. Їхній головний офіс розташований у США, звідти приходять долари, їх щомісяця конвертують за курсом НБУ та надсилають на картки – жодних конвертів.
Читайте також: “Ми є!” Прикарпатці на Марші захисників у Києві (ФОТО, ВІДЕО)
Каже, збільшення мінімалки на її життя ніяк не впливає. А чоловік Ірини працює на компанію конкурентів. І там така сама історія – реєструєшся підприємцем, виплата раз на місяць, грошима й податками займається виключно компанія. Зарплата не менша.
Місто тримає кулаки
За даними фінансового управління Івано-Франківської міськради, доходи до міського бюджету від початку 2020 року за січень становили 119,7 %, за лютий – 117,8 % від очікуваного. У березні, після початку карантину, ще було 112,7 %, але вже у квітні до загального фонду надійшло лише 81,9 % надходжень, тобто майже на 31 % менше.
Втім, у травні прибутки міста знову поволі поповзли вгору – 91,5 %. У червні міський бюджет отримав 110,2 % – з урахуванням відміни пільгових виплат для малого, середнього та великого бізнесу. Станом на 29 липня динаміка надходжень податків у місті була на рівні 75,8 %.
Очікувані втрати бюджету внаслідок пандемії коронавірусу до кінця року складуть 120,9 млн грн. Найбільші втрати – від недоотримання податків з доходів фізичних осіб (65 млн) і місцевих податків і зборів (46,2 млн).
