Чесно скажу, збирався писати колонку на іншу тему, але життя підкидає нові інформаційні приводи. І таким приводом стала історія з колонадою готелю «Дністер». Для мене це цілком логічне продовження історії з архітектурними пам’ятками у Івано-Франківську. Перед тим були епопеї з утепленням дитсадка № 27 і сграфіто на його торцях на вулиці Надвірнянській, панно авторства Опанаса Заливахи в колишньому кафе «Білий камінь», будівлею колишнього пивзаводу тощо.
Впевнений, знавці нарахують багато таких прикладів, пише Максим Карпаш у Репортері.
До історії з садочком № 27 «Карпатська Казка» я мав стосунок як консультант міста від Північної екологічної фінансового корпорації (НЕФКО). Там справа була проста: цей об’єкт не мав жодного спеціального охоронного статусу, тобто, жодною пам’яткою він не був. Але із ситуації вийшли під тиском громадськості, залишивши «чеканку» у первісному виді. Цікаво лише, чи надали тому мистецькому об’єктові хоч якогось статусу після численних обіцянок і дискусій.
Готель «Дністер» – точно пам’ятка, історична та архітектурна. І хоч його власник пообіцяв зняти скляні рами й відновити колонаду, запитань залишається багато. Особливо стосовно документів – з проєктами й дозволами досі нічого не зрозуміло.
І тут доречно згадати проєкт НЕФКО у Чернівцях. Значна частина шкіл і садочків там розташована у межах охоронної зони ЮНЕСКО, адже архітектурний ансамбль Чернівецького національного університету, колишня резиденція митрополитів Буковини і Далмації, включений до переліку об’єктів світової культурної спадщини. І деякі з тих шкіл і садочків також є архітектурними пам’ятками.
То про утеплення фасадів цих об’єктів взагалі нема мови. А заміна вікон на енергоефективні можлива тільки в разі відтворення їх автентичного зовнішнього вигляду – в сенсі колірної гами та форм. Дійшло до того, що з представником управління архітектури дискутували: труби в реконструйованій системі опалення в одній із чернівецьких гімназій мають бути металопластикові чи мідні?..
У підсумку маємо наступне – ініціатива та контроль громадськості у питаннях історичної та культурної спадщини є критичними щодо попередження неконтрольованих ситуацій, як це сталося з готелем «Дністер». Проти усіх існуючих загроз, як на мене, ефективним є саме активний громадський сектор і його залучення слід перетворити на дієвий інструмент. Приклад Чернівців можна наслідувати у творчий спосіб. Адже без належного громадського контролю ми за кілька років можемо втратити той Івано-Франківськ, який мав би бути. Вже втрачаємо.
Максим Карпаш, професор ІФНТУНГ
Comments are closed.