Не так давно Франківськ доволі скромно відзначив 359 річницю. Скоріш за все, таку скромність можна пояснити карантинними обмеженнями та очікуванням «круглішої» дати наступного року. Та будь-яка річниця є приводом згадати про винуватця знаменної дати.
Коли ж йдеться про місто, то слід згадати минуле, сьогодення та спробувати спрогнозувати його майбутнє, пише Максим Карпаш у Репортері.
Івано-Франківськ, Станиславів чи Станіслав завжди був доволі невеликим провінційним містом. Таким він залишається й досі, особливо враховуючи глобальну картину світу. Але в цьому і його ключові переваги. Тут немає київської метушні чи львівського ґонору – Франківськ є містом дійсно зручним і комфортним для мешканців. Та яким зараз є його обличчя?
Коли мене питають іноземці чи українці з інших міст, мій опис дуже простий – студентське місто. Багато хто може заперечити, звернувши увагу на індустрію гостинності (кафе, ресторани, готелі), мистецький потенціал Франківська (і він дійсно значний), промисловість (яка насправді за 30 років суттєво ослабла) чи якусь іншу галузь. Але так само у будь-кому із нас, франківців, можна знайти інші сторони життєвого досвіду, захоплень та мрій, що супроводжують основну професію чи життєву місію.
Читайте Максим Карпаш: #неяккива
На мою думку, наше місто – таки студентське. Це підтверджують і сухі цифри, які нещодавно опублікувало фінансове управління міської ради. Там є список перших 12 найбільших платників податку на доходи фізичних осіб в Івано-Франківську. Цей вид податку є ключовим джерелом наповнення міського бюджету, який платиться з усіх офіційно нарахованих зарплат у місті.
Отже, серед найбільших платників лідирує ВО «Карпати» (14,1 млн грн у першому кварталі 2021 року), а далі – усі три національні виші: медуніверситет, ПНУ імені Стефаника та університет нафти і газу. Разом вони за цей же перший квартал 2021 року сплатили до міського бюджету 19,6 мільйона.
Також у переліку є філіали так званих природних монополій – поштового зв’язку, електро- та газопостачання, обласна лікарня. Та до сум сплаченого університетами ПДФО слід додати видатки й самих студентів – на власне життя в місті, стимулювання суміжних бізнесів тощо. І ця історія працює далі – ІТ-галузь у місті за суттю теж є студентською, те саме стосується і креативних індустрій…
Так довго через цифри веду до того, щоб ми всі усвідомили, яким насправді є наше місто. Це мало б дати змогу виборним представникам місцевої влади означити пріоритети розвитку Франківська, а мешканцям – розуміти, які бізнеси слід відкривати та розвивати, які ніші ще взагалі не зайняті.
Максим Карпаш, професор ІФНТУНГ
Comments are closed.