В останню суботу серпня в Україні відзначають День авіації. У Франківську його святкує багато людей, адже тут дислокується 114 бригада тактичної авіації. Колись я мав честь там служити і добре запам’ятав одну історію.
У червні 2009 року наказом міністра оборони бригаді присвоїли найменування – «Івано-Франківська». Відтак, виникла потреба у заміні бойового прапора. Він був ще радянського зразка та, м’яко кажучи, не відповідав реаліям, пише Репортер.
Бойовий прапор – річ серйозна, його у звичайному ательє не пошиєш, а за втрату частину розформовують. Не знаю, як зараз, а тоді виготовленням прапорів займалась одна київська фірма, що мала ліцензію від Міноборони. Свої послуги ця контора оцінила у 17000 грн – на ті часи сума дуже пристойна, десь дві тисячі доларів.
Командування бригади звернулось до очільників Повітряних сил України та Міноборони, але отримало прогнозовану відповідь: ідея замінити прапор гарна, грошей нема.
І тут фінансову допомогу авіаторам надав голова правління Благодійної громадської фундації імені короля Юрія Павло Андрусяк. Його дід Василь був полковником УПА, мав псевдо «Грегіт» і «Різун». За словами Павла, виготовлення українського бойового прапора стало для родини даниною пам’яті справі, за яку загинув дідусь.
За статутом ЗСУ, вручати прапор має Президент України. Але Віктор Ющенко був тоді чимось зайнятий, тож замість себе прислав заступника глави секретаріату Петра Шатковського. Урочисте вручення відбулось на аеродромі 16 січня 2010 року. Новий символ бригади київський чиновник передав командиру – полковнику Сергію Голубцову.
Цікаво, що до Франківська високий гість прибув літаком, на якому одразу ж і повернувся до столиці. Наші авіатехніки порахували, що лише на заправку пішло стільки грошей, що вистачило б на два прапори, ще й залишилося б на залізничні квитки СВ-класу до Києва і назад. Але думка приїхати потягом і зекономити купу бюджетних коштів у голову пана Шатковського якось не прийшла.
Автор: Іван Бондарев
Comments are closed.