У неділю, 6 липня, ініціатива «ветераницивільні Петрос» провела кубок зі стрільби з олімпійського лука на завершення навчання у школі інструкторів для ветеранів.
Протягом трьох місяців 24 учасники з усієї області проходили теоретичні та практичні заняття. Школу інструкторів завершили 16 людей. П’ятеро з них уже отримали власні комплекти обладнання, щоб проводити тренування для інших ветеранів, пацієнтів шпиталів і навіть цивільних, пише Репортер.
Витягнути хлопців із палат
Спершу ветерани змагалися у стрільбі на 10 метрів. Тут учасників найбільше. Кожен обирає лук та отримує по три стріли з номерами, аби потім на мішені визначити, в кого який результат.
Кожна категорія стріляє по 12 серій.
За лучників на колісних кріслах активно вболіває Олександр Зірка — теж ветеран, який познайомився зі стрільбою з лука в обласній лікарні на одному із занять. Ці заняття проводять Наталка Найда — співзасновниця ініціативи «ветераницивільні Петрос» та школи інструкторів, та олімпійська призерка Катерина Дубровіна.
Нині Олександр уже бере участь у змаганнях і сам їздить проводити заняття в обласній лікарні — з понеділка по четвер.
Сьогодні на кубку — три його учні. Не всі з них проходили навчання у школі інструкторів, але долучилися до змагань, щоб випробувати свої сили.
Тут троє моїх — Вадим, Серьога і Максим. Я їх навчаю, а коли якісь змагання, я їм пропоную і вони погоджуються, приїжджають. Тяжко, тяжко витягнути хлопців із палат. Але три-п’ять хлопців приходить постійно, — розповідає Олександр Зірка. — На кубку міського голови було 16 учасників — Вадим здобув перше місце.
Учень Олександра Зірки, ветеран Вадим Шаповалов каже, коли спробував у лікарні ходити на стрільбу з лука, йому сподобалось. Тепер тренується щодня. І попри те, що займається лише місяць, уже має перші перемоги.
Я відволікаюсь. Від лікарні відпочиваю. Час швидше проходить і з користю, — говорить Вадим.
Свіже повітря, гарні люди — забуваєш за війну
Максим Петренко — ветеран з Білої Церкви, боєць 102 бригади, теж учень Олександра Зірки. Півтора місяця тому він вперше спробував цей вид спорту під час реабілітації в обласній лікарні. Сьогодні вже вдруге бере участь у змаганнях.
По-перше, приємно, що ти не в палаті. Свіже повітря, навколо гарні люди, гарний настрій, — розповідає Максим Петренко. — Ми, чоловіки, любимо змагатися. В принципі, і дівчата люблять. Змагальна історія додає суті. Без неї — ніяк.
Каже, у стрільбі з лука, на перший погляд, усе досить просто. Але коли береш лук, прицілюєшся, а стріла летить не туди — розумієш, що це не так. Потрібно вчитись.
Мені дуже подобається сама атмосфера. Просто насолоджуєшся, розслабляєшся і навіть забуваєш, що тобі чогось не вистачає, — говорить Максим Петренко, в якого ампутовані обидві стопи. — І навіть забуваєш, що триває війна. Це дуже корисно. Бо якщо цього не робити, то дуже швидко тебе забере вже не лікарня на реабілітацію, а якийсь інший медичний заклад.
Читайте також: Спробувати і полюбити. Як адаптивний спорт повертає ветеранам впевненість у новому тілі (ФОТО)
Перемагає найвправніший
За підсумками змагань, у своїй категорії — стрільба на 10 метрів серед учасників на колісних кріслах та учасників з ампутаціями — Вадим Шаповалов здобув перше місце.
Другим був Роман Семенишин з Вигоди. Третім — Михайло Ніколов. Місця з 4 по 6 здобули Василь Тежигор, Максим Петренко і Сергій Таран відповідно.
У категорії — стрільба на 10 метрів серед учасників без видимих травм та ампутацій — першість виборов Тарас Бугаєнко. Друге місце здобув Василь Сірман, а третє — Ігор Князев. Четвертим був Юрій Сосновський, п‘ятим — Анатолій Катерноза.
Наступний раунд на 30 метрів — лише для досвідчених. Як пояснює Катерина Дубровіна, без досвіду стріляти на таку відстань не має сенсу — стріли летітимуть у всі боки, але навряд у ціль. В результаті більше шансів зіпсути й погубити стріли.
У цій категорії змагається і сам Олександр Зірка. А також — учасник «Ігор Нескорених» у Канаді Андрій Бойчук та Василь Мельник — ветеран, для якого читачі “Репортера” придбали олімпійський лук.
Перемогу в цій категорії здобув Михайло Андрушко, друге місце виборов Андрій Бойчук, третє — Олександр Зірка. Четверте і п’яте місця посіли Василь Мельник і Андрій Бережний.
Нові осередки олімпійського лука для ветеранів
Переможцям кубка «Петрос» вручили призи, а всім учасникам школи інструкторів — сертифікати про завершення курсу. Також п’ятьом із 16 випускників передали обладнання для занять з олімпійського лука у Тлумачі, Надвірній, Вигоді, Коломиї та Калуші.
Двоє учасників були не з Івано-Франківської області. Спершу вони думали, що будуть доїжджати на заняття. Тепер ми думаємо, що треба робити всеукраїнську школу. Але потрібен хостел, де б могли жити учасники, — розповідає Наталка Найда. — Я дуже задоволена. Тішуся, що ці хлопці і дівчата дійшли до кінця, що всі здружилися. Це справді багато.
Читайте також: Треба говорити ротом. Ветеран Андрій Фармуга про страх цивільних образити або тригернути військового
Наталка Найда каже, що спочатку планували створити три осередки зі стрільби з лука по області. Але виявилося, що охочих працювати з ветеранами є більше. Тож знайшли спосіб надати п‘ять наборів для п‘яти міст — Коломиї, Калуша, Надвірної, Вигоди й Тлумача.
Ми передаємо їм спорядження. А їхній обов’язок, згідно з нашим меморандумом, — один раз на тиждень займатися в лікарні та один раз на тиждень — з місцевими ветеранами. Це базові послуги, — розповідає Наталка Найда. — А попри це, вони можуть використовувати спорядження на свій розсуд. Якщо буде бажання і потреба, ми допоможемо їм “запакувати” комерційну пропозицію. Стріли — ламаються, губляться, потрібні гроші на бензин, щоб возити це все спорядження, їздити на навчання, змагання. Думаю, це чесно.
Спорядження для занять в Коломиї отримав Юрій Сосновський, в Тлумачі — Василь Сірман, у Надвірній — Василь Тежигор, у Вигоді — Роман Семенишин, у Калуші — Марʼян Світличний.
Ветеран з Надвірної Василь Тежигор розповідає, що дізнався про набір у школу інструкторів від спілки ветеранів у Надвірній. До школи прийшов без досвіду стрільби з лука. Та й зі спорту — лише шахи й мотоцикл. Але вирішив спробувати щось нове.
Я раніше зовсім не розглядав стрільбу з лука як щось серйозне. А тепер бачу — прикольний вид спорту. Можна займатись тихо, спокійно. Мало який вид спорту можна брати до уваги людям з протезами. А цей можна, — говорить Тежигор.
Василь демобілізувався рік рому. Вже повернувся до роботи — має власну справу, тому, каже, знайти час для занять проблемою не буде. До тепер він з ветеранською спільнотою не дуже взаємодіяв, але планує активно залучатися до роботи з військовими.
Будемо старатися то робити. Думаю, спілка допоможе. Може, і мерія щось підключиться. Все буде добре, — говорить Василь.
До теми: Брак тренерів і стадіонів. Як на Прикарпатті ветеранів витягують спортом
Авторка: Ольга Суровська
Comments are closed.