Франківку Ольгу Попович війна змусила переїхати в Німеччину. Там, у Мюнхенському технічному університеті, вона займається новітніми дослідженнями.
І навіть долучилася до відкриття у піраміді Хеопса у Гізі, яке може пролити світло на ще нерозгадані загадки фараонів, пише Репортер.
У Німеччині прийняли як рідну
Ольга Попович навчалася в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу, там же й завершила аспірантуру. По закінченні працювала на кафедрі. Коли почалася війна, якраз була у декретній відпустці й паралельно – у міжнародному проєкті.
Ми одразу отримали повідомлення, що у зв’язку з воєнним станом проєкт призупиняють. Тож довелося шукати щось інше для продовження наукової діяльності, – розповідає Ольга Попович. – На початку повномасштабної війни я надіслала резюме в усі університети, які знала. Першу відповідь отримала з Мюнхенського технічного університету (Technische Universität München – авт.). Вони оголосили стипендійну програму для українців – шукали 10 науковців. Так я отримала стипендію.
Тож Ольга Попович почала працювати на кафедрі неруйнівного контролю університету. Там вона єдина українка.
Прийняли мене дуже тепло, – розповідає франківчанка. – Коли їхала, сумнівалася, думала, може щось неправильно зрозуміла. Але професор кафедри, на якій я працюю, поставився до мене, як до рідної. Та й загалом усі дуже допомагали. Також я знайома з іншими дев’ятьма українками, які приїхали в університет за цією програмою. Вони усі – різної спеціалізації: геофізика, соціологія, транспортні сполучення, інше.
В університеті нафти і газу Ольга Попович працювала над проєктами з енергоефективності, енергоменеджменту. Тепер наукова діяльність франківки полягає у схожих дослідженнях, але не для нафтогазової промисловості, а для споруд. Тобто об’єктом дослідження є не метал, а цемент чи пісковик.
Читайте: «Після операції – додому». Лікар з Харкова лікує у Франківську рак за новими методами
На базі Мюнхенського технічного університету Ользі Попович вдалося долучитись до різних проєктів. Один із них – ScanPiramids – з дослідження гробниць фараонів.
Приховані загадки фараонів
Тривалість проєкту дослідження пірамід – чотири роки. Над ним працюють науковці Мюнхенського технічного університету в співпраці з Єгиптом і за фінансування від DAAD – Німецького фонду досліджень. Ольга Попович приєдналася до проєкту влітку 2022 року.
Проєкт полягає не лише у дослідженні пірамід, а й у тому, щоб навчити єгипетську команду працювати з нашими матеріалами і приладами, – розповідає науковиця. – Попередня команда дослідила, що є якась аномалія, але, щоб визначити, яка саме, була потрібна краща техніка. З нашою командою ми провели дослідження за допомогою радара, ультразвуку та провели електрорезистивну томографію.
До Єгипту поїхали у жовтні минулого року. Далі тривало опрацювання даних. А у 2023, наприкінці лютого, двоє науковців університету провели ще дослідження з ендоскопом, щоб точно переконатися у відкритті.
Ми побачили, що за шевроном піраміди Хеопса є аномалія. Наша техніка бачить, що на певній глибині немає матеріалу, а натомість є пустота й вона досить протяжна, – пояснює Ольга Попович. – Тобто, ми знайшли ще один вхід в піраміду, коридор, який може вести до іншої камери. А, як ми знаємо, їх є дві: камера фараона і камера цариці. Хоч місце, де вони поховані, так і не знайшли. Також, якщо відкрити цей шеврон, можна буде дослідити теорію, як насправді була побудована піраміда, оскільки цього теж досі ніхто не знає.
Шеврон на піраміді Хеопса – найбільшій з великих пірамід у Гізі, передмісті Каїра – це покладені під гострим кутом одні до одного вапнякові блоки. Його призначення також залишається загадкою для дослідників.
Тож відкриття досить серйозне для науки.
Ольга Попович займалася ультразвуковими дослідженнями на шевроні піраміди та всередині. Каже – найважче було саме у гробниці.
На шевроні працювати було досить комфортно, бо він розташований на північній стороні, у тіні, там дме вітер, – розповідає франківка. – Щоправда, поверхня шеврона пошкоджена через вивітрювання. Було важко знайти місце і прикласти прилад, щоб був хороший дотик з поверхнею і не втрачався сигнал. Ще й стояти доводилось на не дуже безпечному дерев’яному риштуванні. Але дійсно складно було всередині: розумієш, що перебуваєш під такою великою кількістю каміння. Сонячного світла нема, доступу до кисню теж. Температура всередині у жовтні була не дуже висока – плюс 25. Але вологість – майже 100%. Потрібен час, щоб пристосуватися, віддихатися, і тоді працювати.
Читайте: Мечеті, пустелі, фараони. Як подивитися Єгипет по-іншому (ФОТО)
Перед науковцями з німецького вишу на пірамідах працювали французька та японська команди. За словами Ольги Попович, дуже мало іноземних науковців мають можливість досліджувати пам’ятки в Єгипті – тамтешнє міністерство античності дуже прискіпливе. Головне – ні в якому разі не пошкодити споруду, якій уже кілька тисяч років.
Наразі фінансування проєкту завершилося. Науковці кафедри подали заявку на нове фінансування, щоб продовжувати дослідження.
Показати світові, хто такі українці
Як розповідає Ольга Попович, в університеті всі задоволені рівнем знань українських науковців. Наші люди працьовиті й зацікавлені в роботі.
Добре, що зараз є можливість показати світові, хто ми, – говорить франківка. – Але, здається, одні з найкращих спеціалістів зараз перебувають за межами України. Тобто, може бути відтік кадрів. Тому, поки ми не можемо працювати в нашому університеті, ми з колегами шукаємо можливості налагодити міжнародні відносини українських університетів з іноземними. Намагаємось допомогти, чим можемо.
У найближчі два роки Ольга теж не планує повертатися до Франківська, бо буде задіяна у проєктах на базі Мюнхенського університету, а також працюватиме над власними дослідженнями. Для цього потрібне складне обладнання, яке є в німецькому виші.
Все ж, німецьке суспільство потрохи втомлюється від великої кількості українців, які продовжують прибувати у країну.
Читайте: Далеко від дому. Як українки у Європі рятуються від війни (ФОТО)
Тут суспільство завжди було поділене на дві частини: одні дуже добре до нас ставляться, намагаються допомогти, а інші кажуть, що вже втомилися, – каже Ольга Попович. – Зокрема, для німців дивно чути, як люди, які втікають від війни з росією, кажуть, що їхня рідна мова – російська. Але якщо наші люди поводяться як справжні патріоти, тоді ставлення однозначно хороше.
Авторка: Ольга Романська
