Минулого тижня на Прикарпаття з перевіркою приїхали екоінспектори з Києва. Мовляв, до них надійшла скарга, що ДП «Кутське лісове господарство» здійснює незаконні рубки на природо-заповідних територіях нацпарку «Гуцульщина».
Рубок екоінспектори так і не побачили, але заявили, що працівники лісгоспу взяли їх в полон. Як це? Репортер поїхав розбиратися.
Побили та змусили
Поскаржився на прикарпатських лісівників Володимир Борейко – керівник благодійної організації «Київський еколого-культурний центр». У своїй заяві до Державної екологічної інспекції Борейко пише, що ДП «Кутське лісове господарство» здійснює незаконні рубки лісу на території НПП «Гуцульщина». Вказав киянин у своїй заяві і ділянки, на яких нібито рубають ліс, зокрема лісовий квартал № 12 Косівського лісництва. Разом з тим, за інформацією НПП «Гуцульщина» з 21 березня по 9 серпня 2019 року працівники Кутського лісгоспу зрубали 212 дерев у лісових кварталах № 10 та № 11.
На основі цього 14 серпня Державна екологічна інспекція видає розпорядження, яким ініціює позапланову перевірку ДП «Кутське лісове господарство». Це, мабуть, було останнє розпорядження Держекоінспекції, позаяк того ж дня уряд вирішив її ліквідувати.
Втім, 20 серпня, з Києва у село Пістинь приїхало п’ятеро інспекторів. На місці до них долучилися директор «Гуцульщини» Юрій Стефурак, начальник відділу служби державної охорони НПП Андрій Матійчук і начальник Косівського природоохоронного науково-дослідного відділення нацпарку Петро Бейсюк. Разом вони вирішили задокументувати та припинити «незаконну діяльність працівників ДП «Кутське лісове господарство» та посадовців Пістинської сільської ради». Але до цього не дійшло, бо ж, за словами інспекторів, під час перевірки їх оточили працівники лісгоспу, сільський голова Пістиня та близько 50 невідомих осіб.
«Із застосуванням фізичної сили вони обмежили вільне пересування перевіряючих, в результаті чого незаконно позбавили волі, а саме утримували потерпілих осіб в місці, де вони не бажали взагалі перебувати», – йдеться в акті, який склали інспектори.
Разом з тим, керівництво НПП заявило, що працівники лісгоспу побили Андрія Матійчука і Петра Бейсюка, а екоінспекторів «змусили виконувати не уповноважені дії». Зокрема, відвели на інший лісовий квартал, де НПП «Гуцульщина» здійснює санітарно-вибіркову рубку, «заставили поліцію складати протокол, а членів комісії міряти пні законно зрубаних дерев».
«Проведеним обліком виявлено 102 пні зрізаних дерев», – йдеться в акті перевірки. Там же зазначається, що керівництво НПП «Гуцульщина» надало інспекторам усі дозвільні документи. Зокрема, відомість, де вказується, що під вибіркову санітарну рубку потрапляє 221 дерево.
Не за процедурою
Свою версію подій «Репортеру» розповіло і керівництво ДП «Кутське лісове господарство». Кажуть, нікого не били і проти волі не утримували. Також заявляють, що приховувати їм нічого, тим більше, з початку року це вже була п’ята перевірка.
«20 серпня о 8:30 мені зателефонував майстер лісу, який сказав, що на дільницю зайшли невідомі люди в камуфляжах у супроводі працівників нацпарку, – розповідає головний лісничий Кутського лісгоспу Петро Іванишин. – Ми з Андрієм Петровичем (Андрій Ониськів – керівник ДП «Кутське лісове господарство» – авт.) виїхали на місце. Коли ми зустрілися в лісі, то інспектори поводили себе нахабно й зухвало. Сказали, що приїхали на перевірку по скарзі Борейка. Але процедура така: вони мали приїхати в наш центральний офіс, представитись, зареєструватися в журналі перевірок, показати наказ про проведення перевірки і обов’язково при цьому має бути присутній скаржник. Вони ж нам не показали жодного паперу».
Поки лісівники з інспекцією з’ясовували, хто яку перевірку має проводити, на місце інциденту приїхав голова й депутати Пістинської сільради. Вони почали вимагати перевірити сусідню ділянку, за межами села, де працівники нацпарку нібито проводили санітарну рубку.
«Вони побачили вантажну техніку, трактори, зрубані дерева та працівників без жодного захисту, – каже Іванишин. – Після того ми вийшли з лісу, попрощалися і наостанок вони нам сказали, що об’їздили цілу Україну, але такого свавілля ще не бачили. Ми з ними домовились, що вранці наступного дня вони прийдуть до нас в офіс, зареєструються і ми їм покажемо все, що їх буде цікавити. Наступного дня ми в повному складі їх чекали. А вони так і не приїхали, натомість з’явився коментар, що ми їх не допустили, і це неправда».
«Щоб ви розуміли, за 17 років господарювання нацпарк зрубав більше 120 тисяч кубів деревини та наніс пряму шкоду державі приблизно на 50 млн грн, – додає керівник Кутського лісгоспу Андрій Ониськів. – Зараз вони продають бук першого сорту за 2 тис грн, ці ціни є в них на сайті. Як таке може бути? Ми повинні розуміти, що нацпарк і лісгосп – це різні установи. Лісгосп вирощує ліс, рубає, продає людям, а на його місце садить інший. А завдання нацпарку – збереження лісів. Там апріорі не можна рубати першосортний дуб. А в них у санітарну рубку потрапляє 70 кубів з гектара землі. Сьогодні 97 % прибутку парку – це продаж деревини. Це не нацпарк, це лісозаготівельна фірма».
Наше, не наше
Насправді боротьба за пістинські ліси триває ще з 2002 року. Саме тоді Леонід Кучма видав указ «Про створення національного природного парку «Гуцульщина», який нині підпорядковується міністерству екології та природних ресурсів. В цьому указі зазначається, що площа НПП має бути 32 271 га. 24 662 га мали бути включені до НПП без вилучення у землекористувачів, а 7606 га нацпарк мав отримати у постійне користування.
Власне тоді й з’ясувалося, що в постійне користування НПП має потрапити 605 га землі, які знаходяться в межах Пістинської сільської ради. Підтвердженням тому є генплан села, який був офіційно затверджений у 2013 році.
«Це основний документ, який захищає громаду від незаконного посягання на землю, покриту лісом, – витягує з сейфу генплан голова сільради Тарас Бейсюк. – Ця територія (показує на карті) в межах села, а тут далі – 343 га передали у приватну власність. Після того, як ми це виявили, була проведена інвентаризація землі та розроблений проєкт землеустрою».
Однак керівництво нацпарку вважає, що сільрада незаконно приєднала землі, відведені під природно-заповідний фонд. Незаконним у нацпарку також вважають рішення депутатів «призупинити будь-яку господарську діяльність НПП «Гуцульщина» на території Пістинської сільської ради» від 17 червня 2018 року. Судова тяганина триває досі.
«Це одне єдине село, яке не визнає національний парк, – каже керівник НПП Юрій Стефурак. – Навіть не село, а пару чоловік включно з сільським головою. Разом з керівництвом Кутського лісгоспу вони вирішили захопити землі й рубати ліс. Але ми маємо нотаріально посвідчений папір про припинення їхньої діяльності на цій території. Ми там офіційні лісокористувачі. Документи на землю в процесі виготовлення. Ми 17 років господарюємо, отримуємо кошти на охорону і проведення санітарно-оздоровчих заходів».
Водночас за даними Держгеокадастру, офіційним землекористувачам на землях лісогосподарського призначення на території Пістинської сільської ради є Кутський лісгосп. Натомість нацпарк має право здійснювати лише природоохоронну діяльність.
«У них в статуті прописано, що вони мають проводити заходи з ліквідації захаращеності, тобто мають дозвіл ходити з бензопилою, – каже Тарас Бейсюк. – Під санітарні рубки потрапляють сироростущі дерева. Ми закличемо поліцію, вони складуть протокол, а районний прокурор їм матеріали завертає. Я не боюся сказати, що вони злочинці, бо в косівській прокураторі та косівському СБУ сидять люди, які прикривають ці рубки. Вони в цьому зацікавлені, вони будуються з цього лісу».
Юрій Стефурак усі звинувачення відкидає. Каже, самовільні рубки були виявлені при попередньому керівництві. Нині ж здорові дерева не рубають. Мовляв, коли є свіже зламане дерево, то пень в нього буде сирий і лісники цим маніпулюють.
«Коли я прийшов на посаду, ми показали поліції ті всі пні, а поліція викликала екологічну інспекцію, – розповідає керівник нацпарку. – Інспекція дійсно підтвердила, що там були незаконні рубки, та привела нас до суду. Це також абсурд. Тоді суд визнав, що парк не є лісокористувачем, бо екологічна інспекція не додала в справу установчі документи НПП, а суд керувався тим, що він бачив у паперах. Але вже в наступних судових рішеннях пише, що парк є лісокористувачем».
Мабуть, суперечки між сільрадою, лісгоспом та нацпарком триватимуть ще довго. Але рубок від того менше не стає. Але стає дуже сумно, коли бачиш, що на ділянці 7,4 га, на якій погодили санітарну рубку, стоять здоровенні пні, а над головою висять усохлі дерева.
Авторка: Ірина Гаврилюк
Comments are closed.