«Хочу дрон і збитий танк», – з такими словами до селищного голови Рожнятова підійшла Людмила Скубрієва. Вона разом з рідною тіткою купили два дрони-камікадзе для військових з 10 гірсько-штурмової бригади. Кажуть, також дуже хочуть долучитися до перемоги, пише Репортер.
Місяць тому Людмила Скубрієва приїхала з Італії. Їздить туди на роботу раз у три місяці. Розказує, що в Італії досить активна українська спільнота – люди багато помагають, передають. Вона там також долучається. Коли вкотре приїхала додому, запитала у брата, де би вона була корисна тут.
Її рідний брат Леонід Голубовський – військовий. Він працював далекобійником у Польщі. Але коли почався повномасштабний наступ росіян, без вагань поїхав додому й одразу пішов у військкомат. Минулого літа отримав важке поранення. Після лікування служить у теробороні.
У ті роки вони і машини купляли, робили буржуйки для військових, для своїх побратимів, – розказує пані Людмила. – І я допомагала їм. Приїхала тепер, питаю, що треба помогти. Брат сказав, мовляв, якісь три хлопці купили дрони й передали морським піхотинцям, бо дуже треба. І я така: «Ой, я хочу дрона. Хочу танка мати збитого». Ну, так я собі просто сказала.
Брат відправив пані Людмилу до селищного голови Василя Рибчака. Мовляв, він все знає, бо часто замовляє дрони. Пані Людмила хотіла саме дрон-камікадзе. Його ціна 18500 грн.
Голова сказав гроші потримати й почекати, аби ще були замовлення, бо є певна процедура, – розповідає Людмила Скубрієва. – Це не так, що підеш в магазин і купиш що собі хочеш. Менше як через місяць він подзвонив. Мовляв, роблять замовлення, як хочете, то приносьте гроші. А я за той час вже тітку заагітувала. Кажу, давайте і ви замовляйте, бо що то один. А їх дійсно треба там!
Галина Гіль – рідна тітка пані Людмили одразу підтримала племінницю. Каже, це потрібно робити, адже це допомога нашій армії, допомога всім людям.
Пані Галина мешкає у Києві. До Рожнятова зараз приїхала зимувати.
Минулої п’ятниці обидві жінки ходили у селищну раду дивитися на дрони-камікадзе, які за їхні гроші купили для військових.
Я найперше хотіла подивитись, що це таке, як працює, – розказує пані Людмила. – Один був маленький, інший – більший. Ну, не знаю, що він може збити, бо я так говорила, що я хочу танка. Думаю собі: «Чи такий маленький дрон-камікадзе на таке здатен?». Але нехай і ворожу машину зіб’є, що-небудь, але якусь участь у війні може прийняти. Якийсь вклад внести в перемогу, бо інакше що ж робити?
Жінки кажуть, що голова трошки здивувався, мовляв, думав, що купили для когось зі своїх. А вони сказали віддати туди, де найнеобхідніше. Отож, їх відправлять для 10 бригади «Едельвейс».
Пані Людмила посміхається, що хлопці обіцяли написати їй, як зіб’ють танк.
Ми бажаємо їм всього доброго, аби пригодилося та довго послужило, – говорять жінки.
На цьому зупинятися не будуть. Пані Людмила знову планує їхати на роботу і відкладати на допомогу військовим.
Авторка: Світлана Лелик
