Навесні різко зростає кількість охочих позбутися зайвих кілограмів. Одні вже намотують кола на стадіоні, інші з тугою зазирають до холодильника, а ще інші шукають в інтернеті різні види чудо-дієт чи навіть магічних пігулок.
За допомогою яких засобів слідкували за фігурою галицькі панянки 100 років тому, пише “Репортер”.
Перший підручник з косметології
Не секрет, що мода на пишні чи витончені форми постійно змінювалася. У 1920-х роках ідеалом стала висока струнка жінка з вузькими стегнами й скромним бюстом. Основою щоденного, світського та вечірнього вбрання була рівна сорочка (Sack-linie) з двома швами по боках і паском на лінії стегон, який умовно ділив її на дві частини. Сукня у стилі «Гетсбі»* приховувала талію та видовжувала силует. Однак вона личила далеко не всім. Глибоке декольте на спині та відсутність рукавів часто демонстрували недоліки фігури. До того ж, із вкороченням довжини суконь, їхні власниці серйозно задумалися над стрункістю ніг.
Про тогочасні способи схуднення дізнаємося з книги вчительки Осипи Заклинської «Як добути красу і задержати молодість та здоровля» 1929 року. Це перший підручник з косметології «для піднесення краси, здоровля, фізичних сил, а слідом за тим і моральних якостей української жінки». Його авторка вивчала косметологію у Празі й опиралася на досвід, в першу чергу, американської індустрії краси.
«Стрункість є в моді; всі за нею тужать. Товстота є негарна і шкідлива для мущин і жінок. Робить нас старшими і незручними. Як боротися проти неї? Ні в якому разі оцтом, голодуванням і насильним стончуванням. Стрункість удержується рухом на свіжім воздусі, фізичною працею, руханкою, спортом, масажами і дієтою», – писала Заклинська. Як приклад вона наводила дієту американської акторки й танцівниці Мей Мюррей: вранці – компот, кава та шматок хліба, в обід – овочі, салат, на вечерю – овочевий коктейль, печена курятина чи телятина, печена картоплина, овочі та кава без цукру. Крім цього, актриса щодня пила свіже молоко.
Дієта на всі випадки життя
Заклинська писала, що дієта є необхідною не лише для здоров’я, а й для краси. Однак під дієтою вона розуміла раціональне харчування. Тому рішуче застерігала від голодування, наголошуючи на його шкідливості. Здоровій їжі вона присвятила цілу книгу – «Нова кухня вітамінова» (1928). У ній радила виключити з раціону пересолені страви, консервоване м’ясо та оцет. Останній заміняла лимонним соком.
Також Заклинська рекомендувала нежирне м’ясо без соусів і підлив, яйця, овочі, зокрема картоплю, але у невеликій кількості. Схильні до повноти мали налягати на сиру моркву та квашену капусту. А ще – не вживати алкоголь, мучні, солодкі страви та щомісяця контролювати вагу. Крім того, авторка закликала не купувати засоби для схуднення, які «більше зашкодять, як поможуть».
Цікаво, що 100 років тому не бракувало й панянок, які прагнули набрати кілька кілограмів. «Запалі лиця, острі рамена, коліна і лікті, зів’ялі груди і вузькі клуби не є згідні з нашим розумінням краси. Деяке заокруглення є жінці до краси конче потрібне. Стрункість – се гармонійна лінія округлих і гнучких форм жіночого тіла», – стверджувала Остип Заклинська. Отож, щоб досягти омріяних форм, слід було вживати якомога більше жирного м’яса, хліба з маслом, рисову кашу на молоці, яєчню, галушки, книдлі та легуміни (десерти). Після їди годину відпочивати. Добре спати й пізно вставати. На обід їсти все, що смакує, бо «апетит є першим помічником у добрім відживленню». Ще перед сном випити свіжого молока – і ви вже апетитна пампушечка!
З бабусиної скрині. Як сучасна мода на вишиваний одяг прийшла в міста ще 100 років тому (ФОТО)
Купелі, обгортання й спорт
Крім здорового харчування, косметичний порадник містить інформацію про лікувальні парові купелі за кордоном, українські курорти та звичайні гігієнічні ванни. На думку його авторки, «купування ріжних, хочби й найдорожчих кремів, пудрів, шмінок і перфум є безцільне без рівночасного гігієнічного способу життя і щоденних купелів».
Серед численних способів приготування цілющих ванн тут можна знайти купіль содову, смерекову, йодовану, рослинну чи ароматичну й навіть «купіль з муравлів». Для неї потрібно було запарити 0,5 кг мурах й отриманий розчин перецідити через сито.
Сукня у стилі «Гетсбі». Джерело: vogue.fr
Зараз практично у будь-якому спa-салоні чи в домашніх умовах можна зробити парафінове обгортання, або парафанго. Але такий спосіб схуднення був відомий галичанкам задовго до того, як вони почули про целюліт. Обгортання використовували для зменшення об’ємів окремих частин тіла (наприклад, ніг чи стегон) і для омолодження шкіри обличчя. За допомогою таких процедур боролися з подвійним підборіддям, мішками під очима та дрібними зморшками. Як і сьогодні, їх часто поєднували з масажем.
Даунтон по-галицьки. Як поводилися під час застілля 100 років тому
До прикладу, у книзі читаємо про масаж для «витончення» ніг, який можна робити руками, спеціальними приладами або валиком для розкачування тіста (!). Виявляється, що особливо наполегливі панянки намащували ноги вазеліном чи олією та інтенсивно (до 70 разів) масажували. Після цього забинтовували те місці, яке має схуднути. Бандаж залишали на цілу ніч. Так повторювали кілька тижнів, демонструючи небуденну витривалість.
Будучи переконаною, що «руханка» є необхідною умовою фізичного здоров’я, сили, гнучкості та духовної молодості, Заклинська пропонує комплекс вправ для зміцнення м’язів живота. Крім цього, знайомить з різними системами фізичних навантажень, а особливо з дихальною гімнастикою данського спортсмена Юргена Мюллера. Ці вправи вперше були опубліковані у 1904 році й досі не втратили популярність завдяки короткотривалості (10-15 хвилин) та ефективності. Крім різних видів спорту, авторка пропагує ритміку й танці, адже «вміти наші танки – се повинність кожної Українки».
І на завершення кілька порад столітньої давності: «кожна жінка повинна плекати красу, яку має від природи, щоби її не втратити», «зворушення, злість є шкідливі здоровлю і красі», «здорова, красна, певна себе жінка найде в собі досить сили і відваги для боротьби з життєвими труднощами».
*«Великий Гетсбі» – роман американського письменника Френсіса Скотта Фіцджеральда про життя еліти часів епохи джазу, німого кіно та «сухого закону», опублікований у 1925 році. Востаннє екранізований у 2013 році з Леонардо Ді Капріо у головній ролі.
Смак об’єднує. Як мріяли, спілкувалися і кавували 100 років тому
Авторка: Оксана Дрогобицька, історик, ПНУ.
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
