Перспективний план розвитку Івано-Франківської області на 2019-2021 роки включає в себе реставрацію об’єктів світової культурної спадщини.
На сьогодні на Прикарпатті є два храми, що включені до списку ЮНЕСКО. Це церква Зішестя Святого Духа, побудована у 1598 році в Рогатині, та церква Різдва Пресвятої Богородиці 1808 року – в селі Нижній Вербіж Коломийського району. Над збереженням саме цих об’єктів обласна влада має працювати наступні три роки.
За словами начальника управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської ОДА Володимира Федорака, на сьогодні в області є майже 4 тис об’єктів культурної спадщини. Їх поділяють за напрямками. Наприклад, є сакральні пам’ятки, а є пам’ятки історико-культурної спадщини. Також є напрямки археології та монументального мистецтва.
«Серед всього цього переліку є понад 50 об’єктів, які посідають особливе місце в історії, – каже Федорак. – Свого часу їх намагалися знищити, а нині на їхнє збереження потрібно понад 100 млн грн».
Ще у 2006 році управління розробило регіональну цільову програму «Культура Івано-Франківщини». В останні роки на її реалізацію виділяли приблизно 1 млн грн з обласного бюджету. Значна частина цих коштів йде на охорону об’єктів культурної спадщини, але грошей бракує.
«Щороку ми формуємо титульний список пам’яток культурної спадщини, де необхідно першочергово провести ремонтно-реставраційні роботи, – говорить Володимир Федорак. – Наразі в цьому списку десять об’єктів. Серед них дві церкви світової спадщини ЮНЕСКО – у Рогатині та Нижньому Вербіжі».
Свого часу вдалося врятувати від руйнування рогатинську церкву Святого Духа. Федорак розповідає, що в управління звернулися рогатинці з проханням допомогти ліквідувати тріщини, які з’явилися у балках. Управління, у свою чергу, звернулося по допомогу до львівських експертів.
«Вони провели біохімічні дослідження, які показали, що жуки-короїди почали знищувати деревину, – розповідає чиновник. – Після того ми зібрали комісію облради та виділили 60 тис грн на проведення детального дослідження і спринцювання деревини спеціальним розчином. А вже коли подавали церкву до списку ЮНЕСКО у 2012 році, то поставили її під охорону й обладнали засобами протипожежного захисту».
З того часу змінилося дуже багато, каже Федорак. Із 16 об’єктів, які увійшли до програми «Дерев’яні церкви Карпат» (у списку вісім українських і вісім польських храмів), церква Зішестя Святого Духа увійшла в трійку найкраще збережених. Нині храм є філіалом Музею мистецтв Прикарпаття. Традиційно щороку на Зелені свята там правиться служба.
«Дозволити проводити там богослужіння частіше ми не можемо, – говорить Володимир Федорак. – Перш за все, через заходи безпеки. За нашими даними, церква побудована у 1598 році. Однак експерти кажуть, що деревині, з якої будували храм, понад 500 років. Церква направду унікальна».
В силу того, що храм став пам’яткою світового значення, допомагати з реставрацією взялися польські партнери. Вони виділили одноразовий транш у розмірі 50 тис євро і оплатили приїзд експертів із пам’ятко-охоронних структур Польщі. Фахівці ще раз повністю обстежили церкву та передали управлінню проектно-кошторисну документацію на реставрації за стандартами ЮНЕСКО.
«Це нам дуже полегшало роботу, бо, грубо кажучи, ми зекономили десь 1,5 млн грн, – каже Федорак. – Нині обласна влада продовжує виділяти кошти на збереження цієї церкви. Зокрема, минулого року з обласного бюджету було виділено 300 тис грн на розробку проекта реставрації. Тобто той пакет документів, які дали нам поляки, дає нам дороговказ розвитку території довкола храму: там прописано, де має бути буферна зона, де має бути огорожа, паркінг. А от безпосередня реставрація церкви – це вже наше завдання. Зараз проект перебуває на експертизі в міністерстві культури. Опісля, у другому півріччі цього року, в нас передбачені реставраційні роботи окремих частин пам’ятки. Наприклад, треба укріпити фундамент або ж замінити якусь дошку».
За два роки в управлінні планують зробити укріплення конструктивів самої будівлі. Водночас міський голова Рогатина зобов’язався пильнувати за порядком біля церкви. Там є старе кладовище, яке, згідно з нормативами ЮНЕСКО, має буде законсервовано.
У церкви Різдва Пресвятої Богородиці в Нижньому Вербіжі минулого року теж з’явилася проблема із жуками-короїдами.
«Два тижні тому я дав доручення голові ОТГ терміново розробити проектно-кошторисну документацію на реставрацію, а ми будемо виділяти кошти на біохімічні дослідження та спринцювання деревини, – говорить Федорак. – Це обійдеться приблизно у 150 тис грн. Після того, як відбудеться спринцювання, а на руках буде кошторис, ми зможемо звертатися до облради з проханням виділити кошти на реставрацію».
Що ж стосується інших об’єктів, то в ідеалі мають бути розроблені районні та міські програми, за якими б мали виділятися кошти. У свою чергу, облрада мала б долучатись до співфінансування.
«Але наразі ніхто до нас не звертався з конкретними пропозиціями, – каже Володимир Федорак. – Усі сподіваються, що у 2020 році буде прийнята комплексна державна програма з охорони пам’яток і на збереження церков надійдуть кошти з держбюджету».
Якщо брати по районах, то найбільше пам’яток національного значення збереглося на Рогатинщині. Також чимало є в Городенківському, Богородчанському, Коломийському районах та у Франківську.
Втім, чимало унікальних храмів Прикарпаття вже втратило. Порушуючи законодавство, громади оббивали дерев’яні церкви бляхою та замінювали на куполах дерев’яну ґонту на сучасні матеріали. Відтак статус пам’яток втратили чимало церков, що мали по 100 й більше років. Промовистий приклад цьому дає Надвірнянщина. У Бистриці храм Святого Юрія від маківок до опасання оббили оцинкованим залізом, на стінах зробили чеканку із рослинних орнаментів та розмістили образи святих. А у сусідній Тарновиці – одну церкву оббили бляхою, другу – паркетними планками.
