Поки в одних селах і містах руйнуються пам’ятки архітектури, в інших небайдужі мешканці вирішують брати справу у свої руки. Так у селі Цінева, що на Рожнятівщині, місцеві вже чотири роки відновлюють старовинну церкву.
До початку робіт вона була вбрана у бляху та просіла, а по закінченню має набути автентичного вигляду, пише Репортер.
І молодь, і пенсіонери
Церква святого Архістратига Михаїла у Ціневі – пам’ятка місцевого значення. Вона була збудована, за різними джерелами, в 1745 або 1756 році. Це одна з небагатьох дерев’яних церков, які залишились на Прикарпатті, зведених без жодного цвяха.
І хоч зараз в селі будується нова церква, мешканці вирішили відновити пам’ятку. Тоді один з ініціаторів Ігор Вінтонів закликав фахівців зі Львова, які оцінили стан церкви та допомагають робити ремонт.
Чотири роки тому церква була обшита бляхою, а знизу – дерев’яною вагонкою. І сильно просіла, у деяких місцях – на 18 см. Тому розпочали з підмуровування підвалин, – розповідає керівник ремонтно-відновлювальних робіт, мешканець Ціневи Олег Олексин. – Зараз міняємо дах, бо вода звідти затікала, тож дерево псувалося. Найгірше, коли відновили фундамент, залізли наверх, а там дерево із західного боку можна було просто забрати руками. У таких випадках доводиться тратити додаткові кошти.
За словами Олега Олексина, за чотири роки на ремонт церкви витратили понад 2 млн грн. Майже все – з пожертв місцевих. Десь трохи давали депутати, але загалом допомоги від влади було небагато.
Дуже багато підприємців допомагають, поставляють матеріали. Але допомагають навіть пенсіонери: якщо у бабці 2000 тис грн, а вона дає 500 – це дуже цінно. Взагалі, старі люди переважно за відновлення, бо кажуть, що тут їх хрестили, тут вони брали шлюб, – пояснює Олег Олексин. – Але й молодь підтримує. Багато хлопців приходять допомагати майстрам. Допомагає і діаспора. Наприклад, Людмила Гамлін, яка вже давно живе у США, зробила там благодійну вечірку і зібрала 8 тис доларів.
Цього року, до кінця вересня, планують завершити роботи на фасаді церкви, зокрема, поміняти пластикові вікна на дерев’яні, як було колись. А наступного – зайнятися інтер’єром. Далі ще ландшафтні роботи, тож закінчити планують за два роки, якщо дозволить ситуація в країні.
Розп’яття не постраждало
Одразу при вході у церкву можна побачити старовинні ікони, яким, як і церкві, понад 200 років. Над престолом вгорі – цікавий іконостас, що нагадує годинник. Посередині – Ісус, а навколо нього – апостоли.
Іконостас у нас своєрідний. Зазвичай тут відображають найважливіші події з життя Ісуса Христа. А такого, з апостолами, як у нас, я ще не бачила у жодній церкві, – каже керівниця місцевого осередку «Просвіти» і модераторка ініціативної групи ремонтно-відновлювальних робіт Надія Бардяк. – Ті ікони, що біля «райських дверей», – Спаситель і Богородиця – новіші, їм десь 100 років. А раніше там були оці старовинні, що при вході.
Найстаріші ікони не реставрували, тож вони зберегли первісний вигляд. А от ті, що створили пізніше, трохи змінилися після попередніх реставрацій.
Коли їх реставрували, не шукали художника, який би зберіг автентику, – жаліє Надія Бардяк. – На деяких навіть не були збережені відтінки фарби. А от ікона Бога-Отця вся була чорна, у кіптяві від кадила. Ми її почистили – легенько, щоб не пошкодити фарбу. Зверху спеціально залишили темну смужку, щоб було видно різницю.
За словами модераторки ініціативної групи, дехто жаліється, що плениці (зруби – авт.) в церкві довелося замінити. Але, по-іншому не могли, бо вони повністю прогнили через те, що на початку дев’яностих церкву оббили бляхою.
Зате під час робіт можна зробити неочікувані відкриття. Так, наприклад, коли почали відтягувати плити, якими був оббитий престіл, побачили ікону, про яку раніше не знали. За словами львівських фахівців, художник, скоріш за все навчався у Відні.
А коли розбирали над ризницею дах, знайшли розп’яття Ісуса Христа, теж десь 200-річної давності, – каже Надія Бардяк. – Яке було здивування: плениці поточені шкідниками, а розп’яття не пошкоджене. Зараз плануємо відправити його на реставрацію, але спочатку зустрітися з експертною комісією.
Рятуватимуть не лише церкву
У 2018 році у Ціневі створили «Фонд збереження церкви святого Архистратига Михаїла». Ініціаторкою створення фонду була місцева мешканка Любомира Василечко, краєзнавиця, письменниця, громадська діячка. Саме вона стала першою директоркою фонду.
Згодом організацію перейменували на благодійний фонд «Збереження культурної спадщини села Цінева».
Ми маємо за мету збереження не тільки храму, а й інших об’єктів культурної спадщини нашого села, – розповідає теперішня очільниця фонду Соломія Комар. – У нас є краєзнавчий музей у селі, він теж потребує відновлення. На території музею можна побачити стару дзвіницю, яка теж колись розміщувалась на території церкви, але потім її перенесли. Також у селі колись працював млин. А ще є стара австрійська школа і будинок Ярослава Коваля, персонального фотографа Андрея Шептицького. Його теж можна відновити, зробити музей з фотографіями його робіт.
Все ж спочатку планують завершити ремонт церкви, а потім переходити до інших культурних об’єктів села. З часом ініціативна група планує залучати гранти на реставрацію.
Таку пам’ятку неможливо не відновлювати, – каже Надія Бардяк. – Наприклад, у цій церкві колись молився Андрей Шептицький. Дорогою до Осмолоди, де були його митрополичі палати, він зупинявся у нашому селі, приходив у церкву, правив літургію. Тепер цю святиню треба передати наступним поколінням.
Авторка: Ольга Романська
