На Івано-Франківщині з’явилися нові туристичні маршрути – «Карпатські медові стежки».
Мандрівників будуть не лише солодко годувати, а й лікувати та розважати, пише Репортер.
Допомогли європейці
Взагалі «Карпатські медові стежки» – це лише частина проєкту, який спрямований на збереження бджоли «Карпатки». Ініціював його керівник громадської організації об’єднання пасічників «Карпатська еко пасіка» Віталій Андрусяк. За його словами, нині є небезпека втратити автентичну породу.
«Основна ідея проєкту – збереження нашої місцевої аборигенної бджоли, – каже Віталій Андрусяк. – Кілька років тому до нас прийшла мода на різні породи й через це ми можемо втратити ту карпатську бджолу, яку маємо. Тому вирішили об’єднатися в громадську організацію та працювати над збереженням популяції. Йдеться не лише про збереження виду, а й про створення культурного простору. Ми хочемо, аби люди зрозуміли, що культуру бджільництва потрібно зберігати, бо це галузь сільського господарства, яка тісно пов’язана з нашим побутом».
«Карпатська еко пасіка» спільно з закарпатськими колегами та Асоціацією «Єврорегіон Карпати-Україна» написала проєкт та подала його на конкурс Програми транскордонного співробітництва «Польща – Білорусь – Україна». Ідею підтримали та виділили на її реалізацію 47 310 євро. Загальний кошторис проєкту – 66 655 євро.
За ці гроші вдалося організувати кілька наукових експедицій на високогірні пасіки в Івано-Франківській та Закарпатській областях. Облаштували дві виставки під відкритим небом на території Косівського та Міжгірського районів. А головне – створили три туристичні стежки: на Косівщині – пішохідну й велосипедну, а у Колочаві Закарпатської області – пішохідну.
До речі, проєкт реалізовується не лише в Україні, а й у Польщі. Тож у Підкарпатському воєводстві теж з’явилися два туристичні маршрути «Карпатські медові стежки» – пішохідна й велосипедна.
Від дуплянки до розумного вулика
Промарковані на Косівщині «Карпатські медові стежки» проходять через Косів, Черганівку, Кути, Тюдів, Великий Рожин, Яворів, Соколівку, Смодну. Загальна протяжність веломаршруту 20 км, а пішохідного – 7 км. Розраховані вони на один день.
Кожен маршрут включає в себе місця, пов’язані з історією та сучасним станом розвитку бджільництва – пасіки, декоративні вулики, пам’ятки природи.
«На початку реалізації проєкту ми запрошували всіх охочих стати частиною цих маршрутів, – розповідає директорка Асоціації «Єврорегіон «Карпати-Україна» Галина Литвин. – Далі, на основі отриманих заявок, ми формували пропозицію для туриста. Включали в маршрут не лише локації, пов’язані з бджолярством, але й інші привабливі туристичні об’єкти. Також на маршруті є заклади харчування та проживання, щоб мандрівник почувався комфортно».
Аби туристи не блукали, Асоціація «Єврорегіон Карпати-Україна» виготовила туристичну мапу, яка доступна трьома мовами: українською, англійською та польською. Їх можна знайти у Косівському туристично-інформаційному центрі.
Також у рамках проєкту у селі Смодна на території НПП «Гуцульщина» створили інформаційну виставку просто неба «Карпатська пасіка в історичному огляді – від дуплянки до розумного вулика». Там можна побачити різнотипні вулики, які демонструють традиції бджільництва різних районів Карпат, приміряти бджолярський костюм та дізнатися, як працює «розумний вулик».
«Розумний вулик» – це вулик із спеціальним програмним забезпеченням, яке дозволяє пасічнику, не перебуваючи безпосередньо на пасіці, спостерігати, що відбувається всередині сім’ї, – пояснює Віталій Андрусяк. – Тобто він зчитує інформацію про температуру, вологість, рівень турботи бджіл. Наприклад, якщо вони отруїлися, то система це виявить і інформація з’явиться в мобільному додатку».
На черзі – стандартизація
Автори проєкту сподіваються, що «медові стежки» стануть хорошим стартом розвитку апітуризму на Прикарпатті. Адже відвідувачі пасік матимуть можливість не тільки скуштувати продукти бджільництва та купити їх, а й виспатись у вулику. В майбутньому туристів планують залучити безпосередньо до відбору меду.
«Зараз на стадії облаштування пасіка, де відвідувач зможе взяти участь у відборі меду, – розповідає Андрусяк. – Тобто людина самостійно зможе відібрати рамку, відкачати мед, а наприкінці самостійно наклеїти етикетку на банку з продуктом. Ця пасіка буде в селі Великий Рожен Кутської громади, але це вже в наступному сезоні, бо потрібно пройти відповідну сертифікацію».
Також у планах вихід на європейський ринок. Тим паче, «Карпатський мед» вже захищений географічним зазначенням.
«Коли ми тільки починали працювати, то поставили собі завдання – облаштувати наші пасіки за європейськими стандартами, – каже Віталій Андрусяк. – Тільки після відповідної сертифікації можна реалізовувати продукцію за кордоном. Зараз ми доводимо наше виробництво до екологічних норм: не користуємось препаратами, які можуть нашкодити бджолам, не використовуємо пластик. У планах – облаштування лінії з відкачки та фасування продукції, яка відповідатиме усім стандартам».
Про те, що локальні продукти нині в тренді, говорить і Галина Литвин. Втім, визнає, місцеві виробники до євростандартизації ще не готові. З цим в Асоціації «Єврорегіон Карпати-Україна» готові допомогти. Наприклад, можуть виділити кошти на купівлю нового обладнання в рамках ініціативи Made in Karpaty. Але цього все одно замало.
«Потрібно, аби бджолярі диверсифікували види своєї діяльності, та, окрім продажу продуктів бджільництва, надавали додаткові, зокрема туристичні, послуги, – говорить Галина Литвин. – Апітуризм та «медові стежки» – це той напрямок, який потрібно розвивати. З огляду на те, що Прикарпаття є одним із найвідвідуваніших регіонів України, нові турпродукти будуть затребуваними. Думаю, невдовзі ми зможемо спостерігати, як цей тренд розвиватиметься і в сусідніх громадах. Адже ми точно не будемо обмежуватися Косівщиною, а й допомагатимемо іншим районам. Апітуризм має розвивався на всіх гірських територіях Івано-Франківської області».
