Це літо на Прикарпатті виявилось незвично спекотним. Тепло й сухо було у червні, а у липні спека понад 30 градусів трималася зо два тижні.
Поки серпень дарує більш свіжу погоду, але цей рік уже називають одним із найспекотніших в регіоні, пише Репортер.
Сильна спека, часті грози
Поки що найвища температура стояла на Прикарпатті з 11 по 18 липня. А найспекотніше було 13 липня. Тоді в Івано-Франківську було 37 градусів – лише трохи менше від абсолютного максимуму 37,3, зафіксованого ще 20 серпня 1946 року. У Коломиї спостерігали 36,2 – абсолютний максимум 19 серпня 1946 становив 37,6 градуса.
Тривалість цих температурних періодів аномальна, бо, як правило, така спека зазвичай трималася 1-2, максимум 3 дні, а зараз – тижні, – розповідає очільниця відділу гідрометзабезпечення Івано-Франківського обласного центру з гідрометеорології Тетяна Атаманюк. – Це нехарактерно для клімату в Івано-Франківській області. Температура на поверхні ґрунту 13 липня була 55,5 градуса – схожі показники трималися майже всю декаду. Настільки високі температури можуть згубно впливати на рослинний і тваринний світ, урожай.
Ще нехарактерним для нашого регіону були так звані «тропічні ночі», коли температура вночі становила понад 20 градусів. Це не властиво для Франківщини, де влітку вночі є нормою 15-18 градусів, навіть у спекотні дні.
Читайте: Ніяких городів. П’ять порад, як прикарпатцям пережити спеку
За словами Тетяни Атаманюк, також на Прикарпатті у травні та червні спостерігався дефіцит опадів. Це теж незвично, адже червень та липень традиційно є найбільш дощовими місяцями на Франківщині.
За липень ще немає підсумкових цифр. Та попередньо бачимо, що у Франківську в першій декаді випало 38 мм – це 40% від місячної норми. Зокрема, з 1 по 20 липня була дуже активна грозова діяльність, але часто без опадів. У другій декаді – нуль. Тож розподіл опадів дуже контрастний, – каже фахівчиня.
З 1 по 10 липня на Прикарпатті спостерігався шквал, вітер 15-24 м/с. Особливо 3 липня серйозні опади були практично по всій області. У гірській частині, зокрема у селі Мислівка Вигодської громади, випало аж 46 мм опадів, майже 30% місячної норми. Верховина – 41 мм за 3-6 годин. І саме такі явища у нас посилюються в останні роки. Якщо брати другу декаду – так само грози майже щодня. Із 10 днів сім були з грозою.
А 15 липня менш як за дві години в Яремче випали 53 мм, одразу піднявся рівень води у річці Жонка. Шкоди, на щастя, не нанесло. Але такі явища в останні роки посилюються, – каже начальниця відділу гідрометзабезпечення.
Щомісяця – затепло
Підвищення температури повітря спостерігається уже не перший рік. А цьогоріч температурні рекорди на Прикарпатті фіксували не лише влітку, а й навесні. За словами Тетяни Атаманюк, перевищення температури бодай на кілька градусів цьогоріч спостерігалося щомісяця.
Так, у січні температура була вища від норми на 1,3 градуса у горах і на 1,9 градуса – на рівнині. Опадів було забагато – місцями до 350% місячної норми.
У лютому випало до 192% від місячної норми опадів. Температура в лютому була досить тепла, на 6,9 градуса вище норми, у горах – на 6,5 градуса.
У березні на Прикарпатті спостерігалася температура на 2,6 градуса вище норми, в горах – на 2,4. Випало від 132 до 232 (у горах) норми опадів.
Квітень теж виявився на 2,9 градуса вище норми, у гірській місцевості – 2,9. Опади – у межах норми.
Травень виявився відносно холодним, температура була вищою від норми лише на 1 градус. Зате спостерігався сильний дефіцит з опадами – 30-60%. Найвищі показники – 60% – були у гірській місцевості, що зовсім мало як для травня.
Червень запам’ятався температурою на 1,9 градуса вище норми, у горах – на 2,3 градуса вище. Опадів за місяць випало 60-65% від середньомісячної норми – це також дефіцит.
Читайте: Генератори у місті. Як правильно ними користуватися та куди скаржитися на порушення
Від помідорів до пустелі
За словами очільниці відділу гідрометзабезпечення обласного центру з гідрометеорології, цього літа Івано-Франківська область, як і значна частина України, була затиснена між північними циклонами та південними антициклонами.
З північних районів Африки гарячі повітряні маси переносилися на територію півдня Європи, практично через всю Україну, зокрема Прикарпаття. Це і спричинило настільки високі температури протягом тривалого часу, – говорить Тетяна Атаманюк. – Потім територією проходили холодні атмосферні фронти і спека почала нівелюватися, а температура спадати.
Український гідрометеорологічний інститут ДСНС України та НАН України розробив сценарій розвитку кліматичних змін на Прикарпатті на кілька десятків років наперед. У ньому йдеться про те, що температура й надалі зростатиме. Це варто враховувати, зокрема й виробникам сільськогосподарської продукції.
Вплив клімату на рослинний світ уже помітний. У нас приживаються сорти теплолюбних рослин, – каже Тетяна Атаманюк. – Зараз багато хто вирощує помідори, баклажани, абрикоси і навіть кавуни. Раніше помідори вирощували більше на Одещині, Херсонщині – а зараз успішно й на Прикарпатті. Також взимку стали частішими відлиги, майже зникли періоди залягання снігового покриву. Надалі ріст температур продовжуватиметься, що, можливо, скоротить тривалість опалювального періоду, наприклад.
Читайте: Помідорний рай. Як подружжя з Часового Яру на Косівщині вирощує овочі в теплицях (ФОТО)
Вчені уже багато років попереджають про зміни клімату, що є наслідком глобального потепління. Немало країн півдня Європи уже кілька років потерпають від аномальних температур влітку, які призводять до неконтрольованих пожеж. Втім, цьогоріч Україна теж опинилася у центрі високих температур. Як повідомляли в Укргідрометцентрі, локальний вплив на кліматичну ситуацію можуть мати бойові дії в Україні. Втім безпосередньо говорити про це поки складно.
Читайте: Як слобожанські фермери Федосієнки вирощують калуські кавуни
Все ж, як пише ВВС Україна, експерти попереджають, що через 100 років клімат в Україні може стати більш пустельним. Це вплине на агропромисловість, тваринний та рослинний світ, а також – на поширення нових екзотичних хвороб. Готуватися до найгірших сценаріїв радять уже зараз.
Авторка: Ольга Романська
