У неділю, 3 жовтня, івано-франківський спортивний клуб «Кано» святкував ювілей. Йому виповнилося 20 років. Клуб, який починав з одного бойового мистецтва, нині культивує три: дзюдо, айкідо, кендо. Його керівник Валерій Корсун, володар 3‑го дану, каже: «Так збулася моя мрія».
Все починалося з айкідо
Навесні 1990 року до Івано-Франківська прийшов лист про установчу конференцію айкідо у Києві. Валерій Корсун поїхав і взяв у ній участь. Вже через місяць іванофранківці побували на тижневому практичному семінарі з айкідо у столиці. Його, до речі, проводив всесвітньо відомий майстер Любомир Врачаревич. У 1991 році на першому тренуванні у спорткомплексі «Олімп» за списком було 111 чоловік. Так робилися перші кроки айкідо на Прикарпатті.
За рік на базі Заросляк відбувся перший всесоюзний семінар з айкідо. До речі, коли створювалася федерація айкідо СРСР, приклад брали з української асоціації. Після розпаду Союзу іванофранківці ще кілька разів їздили на семінари до Росії.
Згодом відбулося знайомство із сенсеєм Василем Колесниковим, 7 дан з айкідо. Цей майстер, який проживає у Великобританії, донині є наставником для спортсменів клубу «Кано» і щороку приїжджає до Івано-Франківська та проводить семінари. Отож відтоді і дотепер «Кано» практикує кі-айкідо школи Колесникова.
Незамінне дзюдо
Через кілька років до клубу почали приводити дітей. Як каже Валерій Корсун, з дітьми не дуже зручно займатися айкідо, адже у цьому мистецтві важливу роль відіграє внутрішня робота людини. Дітям треба підрости та спершу підготувати своє тіло до айкідо. Для цього незамінним є інше єдиноборство – дзюдо.
«Дзюдо ставить людині і гнучкість, і силову підготовку, і техніку, – говорить сенсей Корсун. – Це саме те, що потрібно дітям. До того ж в айкідо взагалі немає змагань чи турнірів. Це перечить самому його духу».
Сьогодні дзюдоїсти клубу «Кано» входять до відомої на всю Україну Надвірнянської СДЮШОР «Нафтохімік Прикарпаття». Щотижня кілька спортсменів їздять до Надвірної на тренування.
Є вже доволі непогані здобутки. У клубі займається Юрій Пожар, чемпіон України, п’ятий на чемпіонаті Європи, член юнацької збірної України. До міжнародного рівня нині підійшов 16‑річний Давид Харибава, дворазовий чемпіон України, срібний і бронзовий призер чемпіонатів України. Державного фінансування часом не вистачає. Клубу з виїздами на змагання допомагає Тарас Виноградник.
Шлях меча
«З часом я зрозумів, що айкідо і дзюдо дуже споріднені, – розповідає Валерій Корсун. – І нам не вистачало ще одного бойового мистецтва – кендо». Через сайт клубу «Кано» на зв’язок вийшов тернопільський клуб кендо. Вже незабаром іванофранківці побували на семінарі, який проводив головний редактор журналу «Kendo World» сенсей Комото, 6 дан. І вже третій рік в Івано-Фран-ківську викладають кендо.
«Кендо, яке засноване досить давно, в Україні культивується 10 років, – каже інструктор з кендо Руслан Теліцин, 1 кю. – Тут використовують бокен (дерев’яний меч, що символізує меч самураїв) і сінай (бамбуковий меч). Цей вид єдиноборств розвиває реакцію, швидкість сприйняття екстремальних ситуацій».
«Збулася моя давня мрія, щоб у клубі були три види – дзюдо, айкідо і кендо, – каже Корсун. – Вони доповнюють одне одного».
Отак, поєднавши шляхи трьох східних єдиноборств, працює клуб «Кано». Тут займаються як діти, так і ті, кому за шістдесят. Молоді спортсмени готуються до нових турнірів. І нині можна бути певним, що попереду клуб «Кано» чекає багато перемог та досягнень.
До теми
Дзюдо (з японської «гнучкий шлях») заснував японець Дзігоро Кано. Це бойове мистецтво, основою якого було дзю-дзюцу, виникло наприкінці ХІХ століття. Техніка класичного дзюдо ділиться на три підрозділи: кидки, сковування та завдавання ударів по уразливих точках суперника. Нині дзюдо є олімпійським видом спорту.
Айкідо (з японської «шлях поєднаної енергії») розробив японський майстер Морихей Уесиба. Це бойове мистецтво ґрунтується на злитті з атакою суперника і перенаправленні його енергії проти нього ж. Техніка айкідо характерна використанням колових рухів для відходу з лінії атаки і для виведення супротивника з рівноваги.
Кендо – сучасне фехтувальне мистецтво, яке веде свою історію від традиційних самурайських технік володіння мечем (кендзюцу). У перекладі з японської «кендо» означає «шлях меча».
Автор фото: Юрій Філатов
