Минулий тиждень видався насиченим для калуського борця Василя Федоришина, який є лідером української національної збірної з вільної боротьби. У вівторок, 29 березня, він виборов бронзову медаль на чемпіонаті Європи у Дортмунді, а через два дні його визнали кращим спортсменом України минулого року.
Борцівський чемпіонат Європи у німецькому Дортмунді був першим стартом цього року для Федоришина. Він не брав участі у лютневому чемпіонаті України – головний тренер збір-ної тоді недвозначно заявив, що не бачить сенсу «маринувати» Василя на внутрішніх змаганнях. І він не помилився, бо вихованець заслуженого тренера України Ігоря Барни у Дортмунді вчергове довів, що професійно ставиться до тренувань і вміє вивести себе на хорошу форму.
«Єврочемпіонат був етапом підготовки до чемпіонату світу, який відбудеться у вересні в Туреччині, – розповів «Репортеру» Василь Федоришин. – Перед цими змаганнями я захворів і міг взагалі не поїхати в Німеччину, та все ж було вирішено змагатися. У мене вже достатньо нагород європейського рівня, тому я не ставив собі завдання будь-що виграти «золото». Насамперед мав придивитися до суперників і відчути змагальний ритм турніру такого високого рівня».
Учасники вагової категорії до 60 кг виступали у перший день чемпіонату. Федоришин провів п’ять сутичок. Вже з першого поєдинку калушанин боровся з титулованим опонентом – азербайджанцем Тогрулом Аскеровим (чемпіон Європи та срібний призер минулорічного юніорського чемпіонату світу). Обидва періоди у сутичці були за українцем – 2:0.
 |
Наступним на килим проти Федоришина вийшов турок Хаккі Гурел, призер юніорського чемпіонату Європи, Універсіади, тріумфатор цьогорічного турніру серії «Гран-прі» в Туреччині. Цього разу перемога Василю далася трохи складніше 0:1; 1:0; 3:0.
А от дворазового віце-чемпіона Європи француза Дідьє Паіса наш борець здолав без особливих проблем: 3:0, 3:0. У своїй четвертій, півфінальній, сутичці Федоришин зустрічався з албанцем Сахітом Прізрені. Супернику, на відміну від Василя, у Дормунді більше пощастило з турнірною сіткою і він був дещо «свіжішим». У підсумку несподіваний результат 2:1; 1:1 на користь албанця.
«У Дортмунді була одна незручність – мало часу для відпочинку між сутичками, – каже Федоришин. – Не знаю, з чим це було пов’язано, можливо, організатори підганяли час під телетрансляції. Але якщо між першою та другою сутичками вдалося перепочити 30-40 хвилин, то між другою та третьою – лише 20. А на четверту сутичку я виходив вже за 10 хвилин після третьої. Якраз тоді суперником був албанець».
Попри програш Прізрені, попереду були втішні сутички і Василь Федоришин не збирався здаватися. Прикарпатець боровся з переможцем першої втішної сутички німцем Марселем Евалдом, який у своєму здобутку вже має європейські «бронзу» і «срібло». У першому періоді Василь буквально «задавив» німця – 6:0, а у другому холоднокровно втримав перевагу 1:0 і здобув бронзову медаль.
У четвер, 31 березня, Федоришин святкував 30-річчя. Того дня він повернувся до Києва, а на урочистій церемонії «Герої спортивного року» його назвали кращим спортсменом України-2010. Ця подія вже вп’яте проводилася за ініціативи Національного олімпійського комітету України.
«День був насичений. Близько 16:00 мій авіарейс з Німеччини приземлився в «Борисполі», а вже о шостій я мав бути на церемонії нагородження, – розповідає Василь. – За відзнаку зі мною конкурували ще двоє спортсменів. До речі, вони теж борці: дзюдоїст Георгій Зантарая та борець греко-римського стилю Армен Варданян. Та нагороду все ж дали мені, а разом з нею отримав автомобіль. Усе це стало приємним подарунком до дня народження».
Як каже Федоришин, наразі йому потрібно трохи відпочити. Далі він сподівається потрапити до Трускавця, підлікуватися. А потім треба буде знову приступати до тренувань та готуватися до чемпіонату світу. Цей старт стане кульмінацією сезону для нашого борця, адже цього року на ньому розігруватимуться путівки на Олімпіаду-2012 у Лондоні.
До теми
Харів повернулася без медалі
У чемпіонаті Європи у Дортмунді брала участь ще одна вихованка Ігоря Барни. Цьогорічна чемпіонка України Ірина Харів виступала у ваговій категорії до 55 кг, але поборотися за медалі їй так і не вдалося.
Перед заключним збором до чемпіонату Європи у Конча-Заспі, а потім і під час нього Ірина Харів пошкодила коліно. Тож вже перед змагальним днем тренер жіночої збірної Володимир Євонов заявив, що від нашої спортсменки вимагатиме менше.
Калушанка пройшла свою першу суперницю з Болгарії, та програла вже у другій сутичці проти полячки. Та у свою чергу до фіналу не потрапила і позбавила Ірину можливості поборотися за бронзову медаль.
Comments are closed.