Михайлові Гаврилюку 20 років, він метальник молоту.
Хлопець є членом збірної України з легкої атлетики, виступав на європейських і світових турнірах, привозив звідти медалі, зокрема й золоті. Репортер говорив з ним у рідному Делятині.
На школу часу бракувало
«В четвертому класі тато записав мене в секцію з метання молоту, з цього все й почалося. Ходив три роки на тренування, спочатку було важко, тратив весь час і вже у 12 років поїхав на перші обласні змагання. Метнув 3 кг на 33 м і взяв перше місце. Запалився, почав ще більше тренуватися, хоч і мало вчився у школі, але це дало свій результат, – сміється Михайло. – Через рік на чемпіонаті України в Білій Церкві метнув 4 кг на 39 м – друге місце. Хлопець, що взяв золото, метнув на 10 метрів далі. Але це був лише початок».
У 14 років Гаврилюк виграв чемпіонат України. Постійно їздив на змагання – обласні та всеукраїнські. Каже, що нині в середньому за рік бере участь у шести турнірах. Але основні завжди влітку – чемпіонати Європи та світу.
«З малого мене тренує Ярослав Маланюк. Він завжди підтримував мене, підказував, допомагав. Разом ми складаємо список моєї роботи на рік і план тренувань, – говорить Михайло. – Зранку – метання молоту 8-9 кг, вправи з металевим бліном. Після цього йду в зал, роблю скручування, стрибки з гирею. Ввечері вправи зі штангою – присідання, жим, тяга».
Вільного часу, каже, майже нема. В тиждень 11 тренувань – усі будні дні й вечір суботи. Зранку тренується до обіду, приходить додому, готує щось поїсти, відпочиває, може поспати – і знову на тренування. Щосуботи ходить в сауну. Сміється, що після цього може дозволити собі навіть 50 г чогось міцного.
Читайте: Франківські студенти отримали чотири медалі кубка України з гирьового спорту
У збірній України з легкої атлетики Гаврилюк з 2015 року. У своєму віці він там єдиний представник Прикарпаття.
Гроші заробляють рекордами
У збірній Михайло на ставці – 8-9 тис грн на місяць. Окремо область виплачує йому премії за призові місця на змаганнях – 3-4 тис. Крім того, є премії від збірної за перші-другі місця. Наприклад, минулого року Гаврилюк змагався на чемпіонаті світу серед юніорів у Фінляндії, виборов бронзу. Від збірної та області разом отримав 14 тис грн.
«По грошах усе залежить від віку й результатів. Є юнаки, юніори, молодь і старші. Щоб нормально заробляти в будь-якому спорті, то треба ставити світові рекорди й бути в категорії «молодь і чоловіки» – там платять в рази більше, – розповідає хлопець. – Цього року я перейшов у «молодіжку» – дорослий спорт. Це вже вікова категорія 20-23. Я там зараз наймолодший, метаю 7 кг. Сподіваюся заробляти більше».
На чемпіонатах на відпочинок часу майже нема. В перший день поселяють в готель, другий – вільний, а потім чотири дні поспіль змагання. Після виступів якщо є вільний день-другий, то це добре. Зазвичай усіх возять на екскурсії, показують місто – і додому.
Країні потрібні чемпіони
На сьогодні Гаврилюк двічі вигравав Європейський юнацький олімпійський фестиваль. У 18 років поїхав на чемпіонат Європи в Тбілісі (Грузія), там теж виборов золото. Раніше, ще школярем, змагався на чемпіонаті світу в Колумбії. Там зайняв друге місце, метнув 5-кілограмовий молот на 78 з гаком метрів – це був його особистий рекорд.
Цього року влітку виступав на чемпіонаті Європи серед молоді у Швеції. У збірній було 60 людей, на п’єдесталі – Гаврилюк і ще одна дівчина.
Паралельно Михайло навчається у Тернопільському національному економічному університеті. Зізнається, що показується туди не дуже часто, бо не має часу.
«У мене ніколи не було такого, щоб я хотів все закинути. Це моя робота і робити її треба добре, бо за це мені платять гроші, – говорить він. – Зі збірною я підписую контракт на рік, від січня до січня, і за цей час маю показати добрий результат. Бо інакше тебе спишуть. Країні потрібні чемпіони».
Каже, сам поки що тренувати не хоче, замолодий. Хіба показує дітям, які ходять в секцію, як технічно правильно робити ту чи іншу вправу.
Читайте також: Франківський спортсмен Михайло Гаврилюк вийшов до фіналу чемпіонату світу у метанні молота
Михайло підписав контракт з фірмою Nike. На один сезон – шість місяців – фірма виділяє йому по 1,5 тис євро. На ці гроші він може замовляти собі будь-який одяг з сайту компанії. Спецодяг фірма присилає йому окремо – лосини, різні костюми, аксесуари для спорту. Хлопець каже, що сам уніформу ніколи б не купив, бо дуже дорого.
«Чемпіоном може стати кожен. Для цього потрібне просто бажання і весь вільний час. Але навіть якщо все правильно робити, тренуватися, вести здоровий спосіб життя – рано чи пізно в кожного настає межа, – говорить Михайло Гаврилюк. – Моя межа ще не настала, хочу трошки похвалитися. Зараз почав підготовку до Олімпійських ігор 2020 у Токіо. Сподіваюсь, що покажу хороший результат».
Каже, що бачить себе у спорті, поки буде показувати хороші результати. Потім планує зайнятися чимось іншим, що не буде забирати весь вільний час. Але то вже буде видно.
Автор: Богдан Мисюк
Comments are closed.