З таким гаслом два тижні тому франківка Ірина Кишакевич пробігла свій перший марафон. Два роки тому їй поставили страшний діагноз, але, на щастя, зараз усе добре.
Коли Ірину виписували з клініки, подруга подарувала їй пару кросівок і вони разом відправили заявки на марафон. Адже біг – це життя, пише Репортер.
Просто не здаватися
З Іриною Кишакевич зустрічаємося за чашкою чаю. З усіх столиків вона обирає той, на який падає найбільше світла. Вона лікарка-гінеколог клініки «Мед-Атлант», а також професорка кафедри акушерства й гінекології післядипломної освіти медуніверситету. Легка, життєрадісна. Каже, досі переповнюють емоції від марафону в Афінах.
Два роки тому Ірина почула страшний діагноз. Той день пам’ятає добре. Інформація була невтішна, йшлося про кілька місяців життя. Взялася думати, як їх провести. Згадувала рідних.
До теми:
Сім’я із залізним характером. Як франківка Тетяна Заведюк після пологів здолала тріатлон (ФОТО)
«Це були моменти такої чистоти й відвертості з собою, – згадує Ірина. – Спершу відчай і біль. Я не приймала і не розуміла, чому це сталося зі мною. Дуже помогла молитва і вона була важливим інструментом, що я це прийняла. Після того зі мною почали відбуватися дива. Після останньої операції лікарка взяла мене за руку і сказала, що все найгірше позаду, що мій рецепт надалі – насолоджуватися життям».
Ірина проходила лікування в Ізраїлі. З нею постійно була подруга – місцева, з якою вони колись познайомилися у горах. Знаючи її активний спосіб життя, подруга подарувала Ірині пару кросівок, одразу, як її виписали. Потім вони зареєструвалися на марафон в Афінах. Його Ірина й пробігла 14 листопада.
Відчуття поваги
Каже, Афінський марафон – один із найвідоміших у світі. Це місце, де зародився біг, тому й вирішила обрати саме його і пробігти з подякою за життя.
Готуватися до марафону почала з цього літа. Ірина займається з біговим клубом «Gutsul Raning». Каже, там є дуже класні тренери Оксана і Володя Юрчуки, які справді показують любов до бігу, що це не просто спорт. Саме Оксана стала індивідуальною тренеркою Ірини, склала дуже щільний графік. Ірина бігала щодня, незважаючи на погоду, свята, біль. Каже, якби не мала такої сильної і глибокої мрії, то, певно, б зірвалась. Навіть перед стартом у Афінах відчувала, що тренерка біжить з нею.
До Греції Ірина поїхала з друзями, іншими спортсменами, які бігли 10 кілометрів. Вона єдина з них пробігла весь марафон. Каже, з України на цій дистанції було лише дев’ять учасників.
«Афіни – це неймовірне місце, – говорить Кишакевич. – Сильне, історичне. Греки дуже цінують свою історію. Коли ти в’їжджаєш у країну і кажеш, що будеш бігти марафон, до тебе одразу якесь таке відчуття поваги».
Цього року у марафоні взяли участь понад 10 тисяч спортсменів з усього світу, але лише половина добігла до фінішу.
Стартували всі з невеликого містечка Марафон, яке за 42 кілометри від Афін. Саме з цього місяця 2500 років тому Фідіппід біг до столиці, аби сповістити про перемогу над персами. Ірина каже, вони бігли тою самою історичною дорогою.
Читайте також:
Дорослі йдуть в балет. Як у Франківську доторкнутися до дитячої мрії (ФОТО)
«Ти біжиш і відчуваєш, що це вже і твоя історія, – із захватом розказує вона. – Перед стартом хтось там шнурки поправляв, хтось їв бутерброд, розминався, медитував. І ти розумієш, що кожен марафонець чомусь тут є. Кожного сюди щось привело. В більшості це не про спорт. І ти думаєш, Боже, зараз оця кількість такої енергії буде бігти!».
Перші кілометри їй долалися легко, вона кайфувала. Розказує, як греки виходили на вулицю цілими сім’ями з дітьми. І малі дарували бігунам оливкові гілки. Ірина привезла свою додому.
Складно бігти стало вже тоді, коли почався підйом.
«Бачила як на останніх кілометрах деякі марафонці, як у комп’ютерній грі – випав, випав, – пригадує Кишакевич. – А ти біжиш далі й думаєш, чи не будеш наступною? Але у мене була така своя мантра: «Як би складно не було, Іро, переставляй ноги». Тренерка настановляла – не зупинятися. І в мене ця думка крутилася в голові, була така асоціація з життям, що навіть коли дуже-дуже тяжко, все рівно треба робити кроки і не зупинятися».
Нова версія тебе
Розказує, що перед нею біг грек, якому всі плескали й гукали його ім’я. Він біг босий. Вирізнявся і ще один – 90-річний грек, який почав бігати у 59.
«Ще бачила бігові групи чи сім’ї з дітьми в інвалідних візках, – говорить Ірина. – Вони бігли і везли ці візки. Ми кілька разів одне одного обганяли. Це така підтримка для тої дитини – також відчути цей кайф! Такі моменти в повсякденному житті не побачиш».
Фінішували марафонці на стадіоні Панатінаїкос, де проводилися перші Олімпійські ігри. Усіх бігунів оплесками зустрічали люди на трибунах. Ірина каже, було таке враження, що весь стадіон очікує лише її. Отож свій перший марафон вона пробігла за 4:22:16. Результатом задоволена.
«Прочитала фразу, що марафон може тебе або вбити, або зробити тебе новою версією. Я зрозуміла, що це вже якась нова версія мене, – говорить Кишакевич. – Марафон – це не лише про біг. Справді відбувається якась трансформація особистості. Я це відчула. Мені подобалося, як мені вдавалося трансформувати свій біль у мою мрію».
Велика шістка
Ірина вже запланувала собі наступні марафони. Каже, мрія всіх бігунів побувати на шести світових марафонах – у Лондоні, Токіо, Чикаго, Нью-Йорку, Бостоні й Берліні. Для цього є три шляхи.
Перший – Ірина має пробігти якийсь марафон за 3:30. Каже, у цей час ще не вкладається. Другий варіант – виграти лотерею. За три тижні перед якимось з цих марафонів є можливість усім, навіть любителям, виграти лотерею і стати учасником.
«Цих лотерей не так багато, але я знаю людей, які вигравали, – говорить Кишакевич. – І третій варіант – стати меценатом. Я можу зібрати благодійні кошти, які підуть на фонд марафону для дітей інвалідів, на закупівлю форми, для дітей сиріт, які беруть участь у якихось змаганнях. Можна зібрати 2-4 тисячі доларів, аби отримати квиток на участь у марафоні. Я також знаю таких людей. Їм ще більша повага, бо, крім того, що вони беруть участь, вони ще зібрали кошти на добру справу».
Ірина подала заявки на лотереї на три марафони.
За її словами, коли людина пробігає ці всі шість світових марафонів, то отримує спеціальну медаль із шести зірок, а ще її ім’я заносять у світовий реєстр. З України поки лише шестеро бігунів пробігли всі шість, дві з них – жінки.
Авторка: Світлана Лелик
Comments are closed.