«Шлях меча» — саме так з японської перекладається слово «кендо». Це японське бойове мистецтво коріннями сягає часів самураїв.В Івано-Франківську теж є місце, де бережуть традиції японських воїнів.
Кендо в Івано-Франківську розвивається вже понад чотири роки. Все почалося у вересні 2008 року, коли керівник спортивного клубу «Кано» Валерій Корсун вирішив, що треба започатковувати цю дисципліну. До цього часу в клубі розвивалися айкідо та дзюдо. Об’єднати три види під одним дахом було давньою мрією Корсуна.
Вивчати ази нового виду доручили Руслану Теліцину, який займався у цьому клубі з 1992 року. Івано-Франківськ переймав кендо з Тернополя від тамтешнього майстра Миколи Більчука. Згодом франківці вже їздили до Харкова, де базується Всеукраїнська федерація кендо.
Нині 34‑річний Руслан Теліцин володіє другим даном кендо. Своїм вчителем називає Олександра Чайку з Донецька (4 дан). Він веде цю секцію у клубі «Кано». «Кендо — мистецтво володіння мечем, — розповідає сенсей Руслан. — Суперники спілкуються через сінай — меч, який складається з чотирьох бамбукових пластин. Суперники фехтують ним не на силу, а на майстерність. У давнину самурайські мечі, катани, були дуже гострими, і не було потреби сильно бити, меч сам по собі рубав».
Серед вправ кендо є бій на дерев’яних мечах (бокенах) без захисту голови. Наносячи блискавичний удар, спортсмен зупиняє свій меч буквально в сантиметрі над головою суперника. За словами Руслана Теліцина, це виховує контроль над собою, чіткість рухів і швидкість реакції.
«В бою є три елементи, які враховують судді, — каже Руслан Теліцин. — Перший — це крик (кіай). Другий — це атака. Є чотири види атаки: в руку (коте), по голові (мен), колючий удар в горло (цкі) та удар по тулубу (до). Якщо атака супроводжується правильним криком, ударом ноги і якщо людина після атаки готова знову атакувати, то це «іппон» — перемога. У кендо фехтують до двох іппонів. Бій на турнірі триває три хвилини. Фінали не обмежені в часі, суперники б’ються до повної перемоги одного з них».
Спорядження в кендо повторює обладунки самураїв. До нього входять шолом, захист шиї, обладунок на тулуб, захист рук, широкий чорний одяг на ногах (хакама) тощо. Крім суто захисної функції, воно має й бойову — дозволяє спортсмену приховувати рух ніг і непомітно готуватися до атаки.
У клубі «Кано» цим древнім мистецтвом займаються 10 спортсменів. Цікаво, що серед них є й жінки. Один час кендо в Івано-Франківську займалося шестеро представниць прекрасної половини людства. Свого часу франківська жіноча команда посіла третє командне місце в Україні.
Цього року іспит на перший дан успішно склав Орест Поштолян. У грудні Прикарпаття чекає великого з’їзду майстрів кендо. На базі в Заросляку відбудеться всеукраїнський зимовий табір. Очікується, що на нього приїде володар восьмого дану японець Сумі сенсей. Можливо, в майбутньому Івано-Франківськ започаткує і свій турнір з кендо.
«Я вже не уявляю себе без кендо, — каже Руслан Теліцин. — Коли займаюся айкідо, то сумую за кендо, коли приходить тренування з кендо, сумую за айкідо. Для мене це щось значно більше, ніж просто спорт».
