Вже другий тиждень івано-франківська влада працює над змінами до положення про Фонд соціально-економічного розвитку та інженерно-транспортної інфраструктури міста. Спершу обговорювали на виконкомі, потім – на громадських слуханнях. Далі справа за бюджетною комісією, а через місяць остаточну крапку поставить сесія міськради.
Поки знеціняться гроші
Кошти до Фонду надходять від підприємців, які займаються літніми майданчиками, торгівлею морозивом, квасом чи сонцезахисними окулярами, прокатом дитячих автомобілів тощо. Проте, левову частку наповнення «каси» становить пайова участь забудовників.
Так, у 2007 році у Фонд надійшло 6,8 млн. грн., у 2008 – 3,8 млн. грн., у 2009 – 2,1 млн. грн., у 2010 – 1,3 млн. грн. Станом на 1 вересня цього року – 1,3 млн. грн. Суми почали зменшуватися навіть не через те, що будувати почали менше. Причиною став закон про запобігання впливу світової кризи на будівництво, бо він надав забудовникам дозвіл на відстрочку. Спершу йшлося про відтермінування внеску до 2012-го, потім – до 2013 року. Відтак, як сказав на виконкомі перший заступник мера Зіновій Фітель, Фонд запрацює краще, коли забудовники почнуть віддавати те, що винні. Адже у багатьох із них 1 січня 2013 року закінчується термін відстрочки.
Секретар міськради Руслан Марцінків припустив, що нашим забудовникам живеться доволі комфортно. Мовляв, попри те, що скаржаться на біду та кризу, будують і продають квартири вже сьогодні, а внесок у Фонд платитимуть аж у 2012 році. Це при тому, що до 2013 року Верховна Рада знову ж таки може вигадати для будівельників нове відтермінування. «До того часу вже й гроші знеціняться, – зауважив Марцінків, – А крім того, де гарантія, що тих п’ять чи десять фірм наших забудовників не лопнуть завтра чи у 2012 році, знаючи що у 2013-му настане момент сплати коштів?».
До речі, за положенням міськради, частину суми, 20% від загальної сплати, забудовник має віддати на початку будівництва. Решту – за місяць до введення будинку в експлуатацію. Правда, у законі про аванс не йдеться, тому далеко не всі погоджуються на такі умови. А змусити їх доволі складно. Навіть попри соціальний аспект – адже кошти йдуть на допомогу малозабезпеченим чи онкохворим, будівництво дитячих чи спортивних майданчиків, пандуси, шкільні парти тощо.
Відтак, Руслан Марцінків запропонував розробити механізм, аби змусити забудовників ділитися з бідними. Правда, як це зробити, на виконкомі так і не вирішили. Особливо, якщо врахувати, що нині забудовники боргують у Фонд 2,4 млн. грн. З них найбільшу суму винен «Екстім» – 1,4 млн. грн. Але зараз міська влада підписала з «Екстімом» мирову угоду з розтермінуванням до 2014 року. Крім того, з багатьма підприємцями-будівельниками міськвиконком наразі судиться. Сума боргу, яка є в судах, – ще 2,4 млн. грн.
Назустріч забудовникам
До слова, причиною проведення громадських слухань стало те, що в березні вийшли зміни до закону «Про регулювання містобудівної діяльності». Ними органи місцевого самоврядування повністю усунуті від будь-яких повноважень: видача дозволу на проведення проектно-пошукових робіт, дозвіл на будівництво тощо. Контроль за забудовниками перейшов на Держархбудконтроль, який тепер не матиме права видавати дозвіл на експлуатацію будівлі, якщо не буде сплати до Фонду.
Як каже Вікторія Сусаніна, начальник фінуправління міськвиконкому, готуючи положення, управління дослухалося до деяких пропозицій ГО «Асоціація працівників будівельної галузі Івано-Франківська». Як результат, відсоток для нежитлових приміщень зменшили з 10 до 7%, що є суттєвим поліпшенням для забудовників, які ведуть нежитлове будівництво (торгові центри, офісні приміщення тощо). Для фізичних осіб, які здійснюють добудову до власного житла – з 4 до 2%. А тим, хто будує нове житло, внесок залишили на попередньому рівні – 4%.
Голова ГО «Комітет підприємців Івано-Франківська» Ігор Матюх на громадських слуханнях підняв питання доріг. Він запропонував кошти, які забудовник заплатив за певний об’єкт, залишати у тому ж мікрорайоні й витрачати на під’їзні шляхи. Мовляв, забудовники дороги розбивають, а ремонтувати їх після себе не хочуть. «Яка користь мешканцям того мікрорайону? – обурився Манюх. – Вони кілька років дихали пилюкою, а потім ще й ходити не можуть по тій дорозі».
На це Вікторія Сусаніна відповіла, що ремонт під’їзних шляхів – прерогатива міської влади. А забудовник мав би й так відремонтувати ту дорогу, яку пошкодив… Тим більше, що питання стосується інженерно-транспортної інфраструктури, а не під’їзних шляхів. Проте, вкінці дискусії врешті вирішили питання вивчити, і якщо знайдуть механізм як витратити кошти на дороги, то таку пропозицію озвучать депутатам на сесії.
До речі, до пайової участі Фонду не залучаються об’єкти, які будуються з державного фонду, навчальні, культурні, медичні чи оздоровчі заклади, будинки соціального призначення, об’єкти, які споруджуються замість пошкоджених або зруйнованих внаслідок надзвичайних ситуацій тощо. Серед цього списку є й об’єкти культового призначення. Як говорить Вікторія Сусаніна, церкви «звільнили» ще у 2006 році, а підставою було звернення духівництва до міської влади.
«Церков у нас багато! Я би зрозумів, якби ви тут написали «басейнів», – знов обурився Ігор Манюх. – Це що, перша необхідність?». На це Сусаніна відповіла, що це дуже сміливе твердження. І на себе вона брати відповідальність, забираючи цей пункт, не буде. Проте, обов’язково ознайомить із пропозиціями Манюха депутатів.
Отже, чиновники та громадськість положення опрацювали. Слово за депутатами.
Comments are closed.