У цій історії фігурують поетична збірка, фельдшер, маркетолог Google, чернець ордену Василіан, обласна філармонія імені Іри Маланюк, РЕБ – виріб «ЗAVADA Писець» і танковий батальйон 10 бригади «Едельвейс». А ще у цій історії гарний фінал.
Читайте: Вісім днів на нулі. Як танкісти з 10 бригади воювали в піхоті (ФОТО)
Правила змінюються
Умови ведення війни нині змінюються із блискавичною швидкістю. На початку повномасштабного вторгнення мало хто чув про fpv-дрони, що таке РЕБ і навіщо воно потрібно. Тепер усе інакше.
Дрони впевнено контролюють усю лінію бойового зіткнення та підступи до неї. Кожна одиниця техніки, яка «засвічується» ближче до передка стає пріоритетною ціллю для ворога. Єдиний спосіб, аби не вхопити фпвішку в лобове скло, це встановити на машину РЕБ – тобто засіб радіоелектронної боротьби.
А от із ними ситуація кепська – РЕБ катастрофічно бракує. Те, що надходить від держави, не може задовольнити базові потреби війська. Відтак у справу активно включилися волонтери, допомогу яких важко переоцінити.
Трохи поезії
Все почалось у серпні 2024 року. Тоді група ініціативної молоді вирішила видати поетичну антологію. В анотації зазначено, що «Любов має сенс завжди. Смерть має сенс лише коли вона недаремна».
Такими настроями пронизана збірка поезій і фотокнига «Стежки війни, стежки любові». На її сторінках ви знайдете найвідвертіші рефлексії, почуття, спогади, фотофіксації, травми та зцілення, пов’язані з війною».
Книга вийшла у харківському видавництві «Фоліо». Туди увійшли вірші 14 поетів і світлини трьох фотохудожників. Для всіх авторів війна не порожній звук. Це або військові, яки боронять державу на фронтах від Куп’янська до Дніпра, або волонтери, які роблять усе можливе для війська.
Для прикладу, наведу вірш Павла Вишебаби, командира відділення 68 окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша, твори якого включені до шкільної програми.
Юра мовчки скрутився у спальнику.
Ден промацував Санин кітель.
Ната поралась з вогнепальними.
Діти нудились, бо це ж діти.
Ярослав чаклував над вечерею.
Влад за броник тягнув старлея.
Гучно падала туша імперії,
присипаючи нас землею.
Один з авторів та упорядників збірки є Віталій Бирчак – коломиянин, який зараз мешкає у Києві та працює маркетологом у компанії Google.
Ми вирішили зібрати кошти на ЗСУ з продажу електронного та паперового варіантів збірки, – каже Віталій. – Кожен, хто зробить донат від 100 гривень, отримає електронну версію книги.
У Віталія є рідний брат Андрій Бирчак, який служить фельдшером у танковому батальйоні 10 бригади. Коли він почув про проєкт, то звернувся до брата з пропозицією допомогти рідному підрозділу, тобто зібрати на РЕБ, який так потребують танкісти. Віталій погодився.
На День Незалежності оголосили збір, відкрили банку на 200 тисяч гривень, активно просували проєкт у Фейсбуці та Телеграм. На перших порах дуже допоміг фотограф Олександр Медведенко, чиї фотороботи представлені у книзі. Він окремо зібрав 60 тисяч.
Писець і музика
Аби обрати якісний РЕБ, провели невеличкий моніторинг ринку. Найбільше схвальних відгуків набрала франківська фірма «Бігрін», яка випускає системи радіоелектронної боротьби з інтригуючою назвою «ЗAVADA Писець». Надаємо слово одному з організаторів виробництва, пану Руслану:
У мирний час ми займались електротехнічними роботами. Коли почалось вторгнення думали, чим ми зможемо допомогти війську? Невдовзі доля звела нас із потрібними людьми – хлопцями-розробниками РЕБ. Відтак, наша фірма почала працювати в інтересах ЗСУ. Виробництвом РЕБ займаємось вже понад двох років, за цей час виготовили близько 3 000 модулів, які добре зарекомендували себе у військових. Що стосується виробу «ЗAVADA Писець», то це одна з наших найновіших розробок, яка закриває частоти, на яких працює ворог.
Тим часом банка наповнювалась, проте все повільніше, а з часом збір став потрохи пробуксовувати. Допомога прийшла з неочікуваного боку. В Харківській області, у селищі Покотилівка, є греко-католицький чоловічий Свято-Покровський монастир отців Василіян. У ньому служить ієромонах отець Даниїл (в миру Андрій Сікора). До того він довший час був монахом в Івано-Франківському василіанському монастирі Христа Царя.
Коли почув про збір на РЕБ для танкового батальйону «едельвейсів», вирішив допомогти, адже там у мене служить товариш, з яким разом були в АТО ще в 2015 році, де я був капеланом сектору «М», – згадує отець Даниїл. – Маю хобі, яке стало частиною мого життя – пишу пісні й музику, хоч не маю музичної освіти. Тож вирішив зробити благодійний концерт на підтримку ЗСУ. Зв’язався із керівництвом івано-франківської обласної філармонії імені Іри Маланюк і домовився про концерт. Він відбувся 2 жовтня, називався «Під Твій Покров схилилась Україна», професійні музиканти виконали мої твори. На заході вдалося зібрати 70 тисяч гривень, які я перекинув на банку.
Завдяки участі небайдужих людей, наприкінці жовтня збір був закритий і проведений повний розрахунок з виробником.
Пікап проїде всюди
За два тижні РЕБ уже був на Донбасі. У батальйоні не довго думали, куди його встановити. Якщо танки більш-менш оснащені радіоелектронним захистом, то з прикриттям автівок біда чорна.
Говорить командир танкової роти капітан Сергій Жидков:
Маємо позашляховик, пікап Mitsubishi L-200. Він виконує різноманітні задачі, зокрема, часто їздимо ним на рекогносцировки. Також ця «елька» є нашим основним логістичним засобом. Танки чергують у районах, де вільно літають ворожі fpv-дрони. Відтак відправляти туди вантажну машину шкода й безглуздо. Пікап привертає менше уваги, тому на ньому ми здійснюємо ротацію екіпажів, підвозимо боєприпаси, продукти, спецрідини і навіть соляру у бочках.
Також L-200 супроводжує танки під час бойових виїздів. Якщо машину пошкодять, треба оперативно евакуювати звідти екіпаж. А це не так просто зробити, якщо підбиту техніку вже засік ворог. Тому «Писець» встановили на Міцубісі, чим значно покращили морально-психологічний стан його водію.
За місяць РЕБ показав себе нормально. Машина їздить, задачі виконуються, хлопці живі-здорові. Уся ця історія – приклад злагодженої командної роботи, спрямованої на нашу Перемогу. І вона буде!
Автор: майор Іван Бондарев
Читайте: Танкова швидка. Як Дядя Міша з Коломиї «лікує» техніку 10 бригади
Comments are closed.