Селище Клубівці поблизу Івано-Франківська відоме музеєм «Криївка УПА» та центром реабілітації військових та їхніх родин «Бандерівський схрон». І якщо ви вперше потрапили до села й гадки не маєте, як пройти (проїхати) до музею або до центру, місцеві жителі вам швидко розтлумачать, якою дорогою туди дістатись, ще й короткий екскурс в історію створення «Бандерівського схрону» розкажуть.
Тим більше, що реабілітаційний центр у Клубівцях – єдиний у своєму роді на цілу Україну: він існує й розвивається завдяки насназі команди своїх засновників та гостей, іноді усупереч обставинам, пише “Радіо Свобода”.
Назва «Бандерівський схрон», як згадує його співзасновник, учасник Революції гідності Ігор Чернецький, з’явилась завдяки відновленій криївці, яка розташована неподалік від реабілітаційного центру. День у «Схроні» починається рано: зрання троє ветеранів АТО замішують бетон, щоб упродовж дня будувати майстерні. Ветеран-«будівельник» Анатолій пояснює: у майбутньому будиночку будуть столярна майстерня та невеликий гончарний цех.
Тим часом інший ветеран, Олександр, на другому поверсі «штабу» «Бандерівського схрону» (це житловий будинок, де розміщені спальні кімнати, кухня, бібліотека, туалети та душ) обсмажує кавові зерна, перемелює їх і розфасовує у спеціальні пакети. Боєць називає своє робоче місце «маленьким кавовим цехом», звідси ж розфасовану каву розсилають покупцям, серед яких не лише локальні заклади харчування, а і поціновувачі кави з усієї України та з-за кордону. На сьогодні це «одне з джерел прибутку, завдяки якому реабілітаційний центр існує й поволеньки розширюється», розповідають Олександр та засновник «Бандерівського схрону» Ігор Чернецький.
У серпні цього року розпочала роботу столярна майстерня, де з дерева виточують фігурки тварин, а незабаром ветерани вчитимуться розписувати річкові камінці.
Як пояснила кореспондентці Радіо Свобода співзасновниця центру Наталя Чернецька, малярство (живопис), мілкі столярні роботи та розпис камінців відомі як «арт-терапія», що її використовують психологи для розвитку уваги й подолання травматичних розладів у військових. Також спільна творча праця зближує родини, в яких виникають проблеми після повернення бійця із зони бойових дій, зазначає вона.
Вона також розповідає, що позбутись страхів, депресивного стану ветеранам у «Схроні» допомагають коти. Четверо котів, які живуть на території центру, «вподобали» собі друзів серед ветеранів і «лікують» їх своїм теплом, дотиками й муркотінням. Один із ветеранів зізнається: погано спав, ночами снились епізоди боїв – а коли киця Багіра вечорами почала сідати на коліна й муркотіти, нічні кошмари відступили. Щоправда, тут же боєць додає: «Тут така атмосфера, і всі так намагаються одне одному допомогти, і тут така краса й таке прозоре повітря, що все воно лікує».
Більше читайте на “Радіо Свобода”.
