У понеділок, 8 квітня на Urban Space Radio розпочався новий сезон про простори і райони, їх роль у житті міста та мешканців.
Шість авторів два місяці розповідатимуть про проблеми й больові точки міських районів, про те, як зробити життя в них більш комфортним.
З Пасічної до Троєщини
«Ми будемо у ефірі до кінця травня: щодня – з понеділка по четвер. Це великий сезон на п’ять програм. Усі вони стосуватимуться одного фокусу – районів у різних контекстах, з різних позицій. Над сезоном працюватимуть шість авторів, яких об’єднує урбаністика. Ми реалізовуємо сезон “П‘ятий район” за підтримки агенства США з міжнародного розвитку (USAID)», – говорить Юлія Кушнір, координаторка Urban Space Radio.
Назва сезону – «П’ятий район» – символічна: усе зійшлося на цифрі «5»: п’ятий сезон, п’ять програм, а ще слова «район», «радіо» та «урбан» мають по п’ять літер.
Юлія каже, що новий сезон стане підготовчим до урбаністичного фестивалю «Сеанс міського сканування», який пройде у Франківську в липні: «Сьогодні ми привертаємо увагу до теми районів, а з липня будемо виходити у прямі ефіри з різних локацій фестивалю».
Ефіри триватимуть приблизно по 30 хвилин. Юлія Кушнір пояснює, що це – середня тривалість пересування людей у Києві. А слухачі Urban Space Radio – це мешканці не лише Франківська, а й Києва та Львова. В результаті вийде 40 подкастів, які можна буде прослухати на Mixcloud та на Apple podcast.
«Наша географія широка, але ми завжди зважаємо на франківський контекст, – говорить Кушнір. – З травня ми також плануємо робити виїзди на райони Франківська і говорити на місці про розвиток об’єднань та ініціатив. У цьому сезоні ми намагаємося максимально зважати на те, якими є проблеми мешканців Пасічної, Сихова чи Троєщини».
Люди у просторі
За словами Юлії, усі автори «П’ятого району» можуть говорити доступно, бо часто люди не розуміють, що таке урбаністика. Окрім психотерапевтки Анни Шийчук, автори приїжджатимуть на записи із Києва та Харкова. Аби обрати теми для їхніх програм, на Urban Radio проаналізували, що саме турбує слухачів у контексті районів.
Наприклад, одне із найболючішого – транспортна інфраструктура. Тому запросили Олену Чернишову, спеціалістку з транспортного планування, директорку лабораторії Харківської школи архітектури. Вона проведе вісім епізодів програми «Наступна зупинка» про доступність і те, якою вона має бути. Зокрема й про те, що в місті важливий не лише транспорт, а й мобільність, коли з району краще піти пішки.
Іншою тематичною точкою буде вода у місті. Програму «Закрийте кран» вестиме Олександр Шевченко, куратор проектів розвитку та активізації міських і сільських просторів, член групи Comixans.
«На районах актуальною є як чистота питної води чи частота її відключення, так і вміння користуватися каналізацією, – говорить Юлія Кушнір. – Будуть й історичні теми, як от річковий транспорт в Україні. Підніматимемо також тему води як середовища. Франківськ у цьому унікальний, бо омивається двома річками».
Третя програма – «Неспальний район». Вестимуть її Іван Вербицький, аналітик центру CEDOS і Даша Пирогова, консультантка проектів міського розвитку, молодша менторка CANactions School. Вони говоритимуть про комфортність і безпеку районів, про те, що таке сусідство, як створювати спільноти та як вони можуть допомогти у розвитку спальних районів.
З психотерапевткою Анею Шийчук вийдуть ефіри «Хтознаяк» про емоційний інтелект.
«Усі люди співіснують у просторі і важливою складовою є психологія, яка є також однією із загалом важливих тем на Urban Radio», – пояснює Юлія Кушнір.
Автором п’ятої програми «Звукомістика» буде Костянтин Почтар, лідер гурту «5 Vymir». Він говоритиме про музику районів і міст світу – як формувалася музика в Токіо чи Манчестері та як райони впливали на розвиток цієї музики.
Люди мають об’єднуватися
«Через різні теми ми говоритимемо про те, що життя може бути комфортним тоді, коли усі функції поєднані – люди в одному просторі сплять, працюють і відпочивають. Крім того, це ефективніше з точки зору транспорту, бо не треба нікуди їздити», – говорить Іван Вербицький.
«Ми пропонуємо подивитися на спальний район з різних боків, – додає Даша Пирогова. – Наприклад, через соціальну інфраструктуру, безпеку на районі, різноманітність, бар’єри, ґетто, етнічно однорідні чи різноманітні райони. Поговоримо про сусідство, ініціативи на районах та громадські бюджети як один із способів виправити помилки міського планування. Спробуємо подивитися і на культуру, підходи до планування мікрорайонів, забудову».
Каже, прагнуть віднайти больові точки, проговорити проблеми і подумати над рішеннями – як у нас, як за кордоном і що можна зробити.
«Говорити про райони – важливо, бо коли ми говоримо про місто, міський розвиток і те, що ми хочемо від мера, то часто все робиться саме в центрі і це щось загальноміське. А райони залишаються непоміченими, – каже Іван. – Водночас у Франківську будується багато житла. І варто подивитися, чи нові райони посилюють проблеми ще радянських районів або враховують їх і намагаються бути кращими. У мене є враження, що не дуже. Житло купують заробітчани і райони стоять порожніми – це не про житло, а про інвестиції і там не дуже комфортно жити. Тож є питання, чи можемо ми на це впливати і як?».
«Для нас важливо показати, яким має бути район, щоб я залишився там на вихідних, яку соціальну чи розважальну складову він має мати, аби не було враження, що людина живе поза містом, – розповідає Юлія Кушнір про програму «Комфортний район». – Місто – це і райони теж, і не все може відбуватися в центрі. Можливо, таким чином ми стимулюємо людей відкривати кав’ярню чи простір, де б люди могли об’єднуватися. Район – це цілий світ зі своїми цікавими факторами, і там живуть люди, які можуть не приймати активності в житті міста, але можуть дати багато районам, просто цього ще не знають».
