Клітини людини складають лише 43% загальної кількості клітин тіла. Решта – мікроскопічні колоністи, пише УП життя.
Це змушує замислитися щодо того, що значить бути людиною, і є передумовою іноваційних методів лікування, пише BBC.
Незалежно від того, наскільки ретельно ви миєтеся, практично все ваше тіло вкрите мікроскопічними істотами, серед яких бактерії, віруси, грибки, археї.
Найбільша концентрація цього мікроскопічного життя знаходиться в темних глибинах наших кишок.
“Ви більше міброба, ніж людина, – каже професор із Каліфорнійського університету у Сан-Дієго Роб Найт.
Якщо вразувати всі клітини, то людських серед них лише 43%”.
Професор-мікробіолог із Каліфорнійського технологічного інституту Саркіс Мазьманьян переконаний, що людиною нас робить “комбінація нашої ДНК з ДНК нашого кишкового мікроба”.
Мікробіом грає невбияку роль у травленні, імунній системі, захищають від хвороб та виробляють життєво важливі вітаміни.
“Ми знаходимо способи, щоб ці крихітні істоти повністю трансформували наше здоров’я так, як ми ніколи собі цього не уявляли раніше”, – розповідає Роб Найт.
Це – новий спосіб мислення про мікробний світ, адже раніше наші зусилля були спрямовані на боротьбу з ним.
Антибіотики та вакцини були зброєю проти віспи, мікобактерії туберкульозу або стафілококу і врятувалои багато людей.
Але вчені переконані, що ця боротьба завдала непоправної шкоди і “хорошим бактеріям”.
За останні 50 років учені провели величезну роботу щодо усунення інфекційних хвороб. Але разом з тим помітили значне зростання аутоімунних захворювань та алергії.
Мікробіом пов’язаний також із запальним захворюванням кишечника, хворобою Паркенсона, ефективністю дії протиракових препаратів та навіть депресією та аутизмом.
Відновлення мікробіому може призвести до ремісії при таких захворюваннях, як виразковий коліт, запалення кишечника тощо.
Поки що мікробна медицина перебуває на ранніх стадіях розвитку, проте деякі вчені вважають, що дослідження нашого мікробіому незабаром стане повсякденним явищем і дасть багато інформації про наше здоров’я.
