У Дзвинячі відкопали криївку

Відгомін минулого виявили у Богородчанському районі. Селяни випадково натрапили на підземний схрон. Про його походження нині сперечаються фахівці. Знахідка розміщена на окраїні села – полі колишнього колгоспу, а нині земельній ділянці однієї з місцевих мешканок. Раніше жінка використовувала її під сінокіс, однак напередодні вирішила розорати та засадити городиною. Коли на поле завозили гній, одне з коліс фіри провалилося під землю – люди побачили невеликий хід у підземелля. Знахідці, можливо, і не надали би значення, якби селяни не бачили, що останнім часом вечорами і вночі там хтось копав – скоріш за все «чорні археологи» в пошуках цінних речей.

Отже сільський голова Дзвиняча вирішив звернутися до професійних археологів – з обласного Музею визвольних змагань і товариства «Меморіал». Фахівці встановили, що хід веде до великого схрону чи криївки. Вік споруди – не менше 60 років, а може бути й сотня. Точні розміри об’єкту наразі визначити неможливо, бо він затоплений ґрунтовими водами. Відомо єдине, каже провідний науковий співробітник Музею визвольних змагань Василь Тимків, – криївка збудована майстерно.

«Схрон знаходиться на глибині 4 м. Це лише стеля починається на такій позначці, – говорить Тимків. – Сама кімната, очевидно, має 2 м у висоту, і скоріш за все є складовою системи підземних приміщень. Але наразі це точно не відомо, бо криївка у воді».

Експерти розійшлись у здогад­ках, хто б міг користуватися цим підземним схроном. «Можливо, це є повстанська криївка, – каже член правління ГО «Меморіал» Ярослав Коретчук. – Хоч її добротний вигляд і вказує на австрійське походження, але такої якості схрони робили і вояки УПА – вони також використовували добрі балки і кріплення. Це приміщення могло бути шпиталем, тобто підземною лікарнею. В іншому випадку, це міг бути командний пункт ОУН-УПА».

Археолог з 20-річним стажем Іван Павликівський категорично наполягає на своєму – знахідка могла бути складом австро-угорської армії часів Першої світової війни. Адже в цій місцевості свого часу була лінія фронту. Та й схожих схронів того періоду в області вже виявили чимало.

«Є одразу кілька ознак, які вказують на австрійське походження бункеру, – говорить Павликівський. – Найголовніша – партизани ніколи не мали криївок біля доріг. А австрійці не боялися цього робити. До того ж, раніше на цьому полі були і житлові будинки. Тому не можна сказати, що це місце колись було приховане від місцевих мешканців».

Наразі науковці звернулися до влади з проханням відкачати воду зі схрону. Адже є надія віднайти там якісь цінні для історії речі. Крім того, судячи зі стану криївки, у подальшому вона цілком може бути придатною для облаштування музею.