Щороку дорожчає не лише життя, а й смерть. Недавно івано-франківське КП «Міська ритуальна служба» затвердило нові тарифи. Наприклад, вирити яму тепер коштує більше. Отже, спробуємо підрахувати весь комплекс.
Одразу кажемо: у переліку будуть тільки обов’язкові послуги та офіційні тарифи. Може, комусь ця стаття додасть наснаги до життя?
Яма подорожчала
Перше — медичний висновок. Його може дати дільничний лікар. Якщо ж є відповідна постанова з міліції, то треба робити розтин. Як каже керівник обласної судмедекспертизи Олександр Мудрицький, їхні послуги — безкоштовні: про це навіть повідомляє табличка на дверях.
Із висновком треба йти до РАГСу за свідоцтвом про смерть. Потім, уже з тим папером — до «Будинку смутку». За словами адміністратора-касира цього закладу Наталії Перегінець, тут оформляють ще два документи: свідоцтво на поховання (3 грн.) і договір на організацію та проведення похорон — 5,4 грн. У «Будинку» також обговорюється день і час похорону, оплачується викопування ями і т.д. Звідси родичі їдуть на цвинтар, аби подивитись на місце поховання.
До речі, тарифи на яму виконком затвердив різні — чим довша могила, тим дорожче. Також є різниця між ручним та механізованим копанням. Усі тарифи переповідати не будемо, лише кілька прикладів. Найкоротша могила (1,1 м), яку риють за допомогою техніки, — 304 грн., вручну — 356 грн. Закопують її за 144 грн. Вирити найдовшу (2,4 м) коштує відповідно 664 і 765 грн. Закопають за 211 грн.
Як каже заступник директора КП «Міська ритуальна служба» Василь Парашій, з листопада 2011 року, відколи створене підприємство, вони працювали за цінами попередника — КП «Спецкомбінат». Тепер, як і вимагає закон, тарифи затвердив виконком. «Ціни піднялися, але тільки на риття ями: на 200 грн. — ручна робота й на 100 грн. — механізована, — говорить Парашій. — У нас є калькуляції, погоджені із департаментом комунального господарства. Тарифи піднялися відповідно до цін 2012 року».
За словами економіста «Міської ритуальної служби» Наталії Дехтяр, до викопування ями включені й опускання труни, формування горбика, встановлення хреста, прибирання навколо могили. Якщо родичі хочуть самостійно копати яму, то все це вони робитимуть самі. «Таких небагато, — каже Дехтяр, — але вони є і мають на це право».
Крім того, говорить економіст, у деяких містах тарифи є посезонними: взимку дорожче. У Франківську від цього відмовилися. Мовляв, не хочуть, щоб люди приходили із запитаннями: чому місяць тому була одна ціна, а нині — інша?
Забронював — дивись!
Як каже керівник «Міської ритуальної служби» Роман Микула, бронь місця безкоштовна. Землю на цвинтарі не купують і не платять за її оренду. Оформлення відповідної довідки — 5,7 грн., і це все. Але у Франківську в дефіциті сама земля.
«Буває, просять одразу по три-чотири місця, — говорить Микула. — Тоді я відправляю людей «наверх», у департамент комунального господарства чи виконком. Бо коли загинула молода людина, й батько з матір’ю хочуть бути поховані поруч, то ще можна зрозуміти…».
За словами Романа Микули, недавно до них приїжджали колеги з Тернополя. Вони розповіли, що там уже ховають у два поверхи: одразу риють глибшу яму та ховають одного родича, а пізніше, зверху — іншого.
«У них це прижилося, — каже Роман Микула. — Вони враховують і вартість одинарного чи подвійного пам’ятника, бо є суттєва різниця. Тому люди погоджуються. Зрештою, тут нічого поганого нема, бо у два поверхи ховають і в Польщі, і в Англії».
За словами керівника «Міської ритуальної служби», при видачі броні виникає й питання ставлення до заброньованої землі. «Буває, бронь є, а за могилою роками ніхто не доглядає, й ми не маємо права нічого робити, — пояснює він. — Це неправильно. Треба розробити відповідне положення, аби люди знали, що має бути порядок».
Держава трохи допоможе
Звісно, це не все, бо асортимент послуг є великий. Спробуємо порахувати найдешевший варіант.
Зберігання тіла у морозильній камері («Будинок смутку») — 216 грн./доба. Перевезення залежить від моделі авто. Найдешевше — «Газель» (406 грн.) і автобус ПАЗ (466 грн.). Далі — що престижніше, то дорожче. Ціни подаємо не за годину, а за всю процедуру, незалежно від часу.
Найпростіша труна — 450 грн. Мінімальна ціна на дерев’яний хрест — 80 грн., табличка на ньому — 15 грн., напис на табличці — 20 грн.
Ще є традиція покривати тіло тюлевою накидкою. Її мінімальна ціна — 70 грн. Найдешевший вінок коштує 40 грн., а найдорожчий — 500.
Не забуваємо про священика. Хоч такси вони не мають, зараз рідко хто дає менше 200 грн., плюс привезти й відвезти. Також для поховання потрібен парастас, який складається із 3‑5 калачів і цукру (разом десь 50 грн.), свічки (по 1 грн. найдешевші, треба 10-30 шт.) та лампадки: їх є десь 80 позицій, найдешевшу ми знайшли за 1,8 грн., а найдорожчу — 84 грн.
На поминках можна зекономити, якщо проводити їх удома. Однак, не кожен вмістить родичів у квартирі. Тому поминки часто роблять у кафе «Берізка», яке належить «Міській ритуальній службі». Тут є різні меню: від 60 до 85 грн./людина. Ціна, як і всюди, залежить від обраних страв.
Останнє — пам’ятник. Його зазвичай встановлюють мінімум через рік після поховання. Ціни дуже різняться. Найдешевший (крихта) коштуватиме 3500 грн., а найдорожчі (мармур, граніт) до 20 тис. євро.
Отже, найдешевший похорон обійдеться у 2500 грн., причому без поминок.
На яку ж допомогу від держави може розраховувати родина в разі нещастя? Якщо померлий був малозабезпеченим, не працював і не платив до Пенсійного фонду, то у департаменті соцзахисту родичам повернуть 650 грн. Близьким пенсіонера мають видати дві його пенсії — незалежно від того, якими вони були. А родичам людини, яка працювала, фонд тимчасової втрати працездатності виплачує 2200 грн.
Як бачимо, вмирати недешево. Тож будьмо здорові.
Comments are closed.