В обласній структурі МНС назріває конфлікт. Через кадрові нововведення міністерства Карпати можуть залишитися без кваліфікованих гірських рятувальників.
«Алло, ми туристи зі Львова. Спускалися з Говерли, блуканули, керівник групи пошкодив ногу, скоро стемніє, допоможіть! – Місцезнаходження можете сказати? – Ні, кажу ж, заблукали. – Що бачите зліва? Справа? Добре, залишайтеся на місці, телефон не виключайте, години за дві будемо».
 Безпека під час масових сходжень — одна з основних проблем длягірських рятувальників |
Подібні діалоги – не рідкість для працівників карпатської гірської пошуково-рятувальної служби. Найчастіше все закінчується без трагедій. Буває, що виводять навіть по телефону, без виїзду на місце. А тепер уявімо собі, що на дроті сидить людина, яка не знає гір, стежок, орієнтирів. І ті, хто шукатимуть, до речі, теж. Яким буде результат?..
У Криму наприкінці вересня масово позвільнялися майже всі досвідчені гірські рятувальники. Вони не погодилися з методами реорганізації їхніх підрозділів. Тепер там тимчасово працюють пожежники, а для рятувальників є вакансії – терміново набирають нових людей. Поки знайдуть і навчать, поки новачки наберуться належного досвіду… Отже, зараз кримські туристи, напевно, можуть розраховувати тільки на себе.
На Прикарпатті – та сама історія. Правда, люди ще працюють і досі намагаються знайти розуміння у керівництва. Справа в тому, що наказом міністра Віктора Балоги №716 від 11 липня цього року гірська пошуково-рятувальна служба ліквідована як юридична особа та окрема структура. Її, до речі, як і водників, мають приєднати до новоствореного аварійно-рятувального загону спеціального призначення (АРЗ СП).
Для чого це робиться? Реформа. Президент ще у квітні видав указ, є положення про МНС, є вимоги законодавства. І якщо логіку збирання всіх рятувальних служб в одну структуру для кращої координації дій ще можна зрозуміти, то прийняти методику цих перетворень – важко. Принаймні, самим рятувальникам – Івано-Франківська, Яремче, Верховини, іншим – загалом 47 осіб.
 |
«Вони не розуміють, що ми – цивільні, і поводитися з нами треба так, як вимагає трудове законодавство, – в один голос кажуть працівники Івано-Франківського гірського пошуково-рятувального загону (ГПРЗ). – Тепер нами командуватимуть люди в погонах, які не розуміються у нашій специфіці. Вони служать, ми працюємо. У них – звання, доплати, пільги, право на пенсію за вислугою років, а нам до тої пенсії ще треба дожити».
Чи не найбільше прикарпатських рятувальників бентежить те, що із назви загону зникло слово «гірський». Бо то не просто прикметник. Ще взимку цього року той же міністр Балога підписав наказ №65, згідно з яким гірські рятувальники мають щомісяця отримувати за роботу не менше 2775 грн. Натомість, таких грошей вони ніколи не бачили, а тепер, оскільки вже немає й такого статусу, певно, можуть не сподіватись.
Претензій до методів реформи у рятувальників багато. Люди побоюються скорочень, якими майже завжди закінчуються будь-які «оптимізації». Вимагають трудових угод, про які спочатку ніхто й не згадував. Більше того, у ліквідаційній комісії не знайшлося місця для представника служби – їм просто наказали здати всі документи та печатку. Тож тепер рятувальники ніби висять у повітрі. Колективи – і гірських рятувальників, і водників – обурені. Люди чекають остаточного вирішення своєї долі та вже готові до масових звільнень.
«Про ліквідацію не йдеться, відбувається реформування шляхом приєднання. Все це проводиться для покращення роботи рятувальників, аби об’єднана служба була здатною швидше реагувати на повідомлення, рятувати людей, – каже Володимир Чернецький, начальник обласного управління МНС. – Зміни передбачаються – організаційно-штатні. Зараз ще працює комісія. Але я вже можу сказати, що жоден фахівець, який згідний працювати, рятувати людей, не підпаде під скорочення, всім будуть запропоновані посади. Ніхто не планує економити на гірських рятувальниках. Навпаки, для них буде покращення – і в плані роботи, і в плані соціального захисту».
До речі, на Закарпатті керівництво УМНС, справді, знайшло спільну мову з рятувальниками – гірський статус у них не забрали, а до нової структури перевели в повному складі. Порозумілись і на Львівщині. Залишається сподіватися, що Прикарпаття також знайде спосіб не наступити на кримські граблі.
