У п’ятницю, 25 квітня, в Університеті Короля Данила відбувся тренінг для журналістів, студентів, волонтерів і громадських активістів від Івано-Франківського прес-клубу реформ. Провів його Дмитро Тузов, досвідчений український журналіст, ведучий радіо NV. Навчання відбулося в рамках проєкту «Журналістика в умовах війни: точність, етика, співпраця». Прес-клуб реалізує цей проєкт за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.
Це не перший і не останній тренінг у рамках проєкту. Так, 16 квітня темою зустрічі було «Висвітлення проблем ВПО у ЗМІ». Цього разу говорили про професійне вигорання та боротьбу з дезінформацією.
Крім усього іншого, Дмитро Тузов на радіо є автором рубрики «Антидеза». Там він розглядає приклади дезінформаційних кампаній росії, зокрема в західному інформпросторі. Саме цій темі приділили найбільше уваги під час тренінгу.
Щодо вигорання, особливо для журналістів, Дмитро Тузов висловився коротко й категорично. Поки триває війна, жоден з українців не має на це права. З думкою спікера погодилися всі учасники тренінгу. Нині кожен на своєму місці мусить працювати на перемогу. Втомився, засумував – змінюй щось у собі чи в напрямку – і працюй далі. На тому тему вигорання й закрили.
Читайте Вахтанг Кіпіані: «Ми – нація-марафонець, у нас немає вибору втомитися»
А от щодо боротьби з дезінформацією усе виявилося не так однозначно. Тема складна, росіяни роками вкладають туди величезні гроші, тож боротися тут непросто.
У протидії дезінформації треба працювати дуже розумно, – каже Дмитро Тузов. – Адже ті, хто її створює, розраховують зокрема й на те, що ви самі будете її поширювати. Аби спростувати їхні фейки, вам доведеться їх транслювати. От із цим треба буде дуже обережним. Це можна робити виключно у спеціальних форматах, які чітко маркуються відбивкою, ведучий кілька разів говорить про те, що це фейк, пояснює, чому це фейк. А вищий пілотаж – це взагалі не транслювати того, що говорить ворог.
Тузов дуже радить активно коментувати пости світових політиків у соцмережах.
Наприклад, вислови Дональда Трампа чи когось іншого із впливових у мережі Х. Мета не в тому, щоб переконати президента США, він цього й читати не буде. Але, можливо, прочитають ті, хто цікавиться його постами. Головне – англійською мовою якомога більше говорити правду про війну, про Україну, розраховуючи саме на західну аудиторію. Іноді достатньо красномовної ілюстрації, кількох коротких речень, посилання на якісний сюжет чи статтю.
Також Дмитро Тузов поділився досвідом роботи на радіо. Каже, в часи війни радіо навіть стало популярнішим. Адже його можна слухати у будь-яких умовах і заглушити майже неможливо. Тому українське радіо популярне й на фронті, і в окупації – і не лише щодо новин: емоції теж мають велике значення.
Щодо емоцій я особливо запам’ятав два епізоди. Це сталося в перші дні повномасштабного вторгнення, – розповів Тузов. – Вони рухалися на Київ, а я в ефірі російською закликав: «Рускій солдат здавайся, ти совєршаєш прєступлєніє протів українського народа!». Мені потім багато хто казав, що вони чули той мій заклик в ефірі. Не думаю, що чув хтось із окупантів. Оце вони їхали у своїй бронетехніці на Київ і слухали радіо NV?! Але я зрозумів, що воно було психологічно дуже потрібно нам самим. Здавайтеся, ми все одно переможемо!
Другий епізод, за словами Дмитра Тузова, був не менш важливим і щемливим. Тоді радіоведучий в ефірі зізнався в любові до всіх українців:
Я не така сентиментальна людина, але тоді мені здавалося, що нас усіх повбивають, тож треба встигнути проговорити оці головні слова.
Матеріал опубліковано в рамках проекту «Журналістика в умовах війни: точність, етика, співпраця», що впроваджується ГО «Івано-Франківський прес-клуб реформ» за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.
Читайте: Треба говорити ротом. Ветеран Андрій Фармуга про страх цивільних образити або тригернути військового
Comments are closed.