Вже понад рік ГО «Християнський рух «За життя» бореться з абортами як в Івано-Франківську, так і по всій Україні.
І це попри те, що стаття 50 Закону України «Про охорону здоров’я» дозволяє штучне переривання вагітності строком до 12 тижнів. А минулої п’ятниці на їх сторону став міський голова Віктор Анушкевичус і весь виконком.
«Нема чого сексом займатися без контрацептивів, а потім переривати вагітність, — заявив мер. — Що, всі такі дурні, всі маленькі? Люди ж просто не розуміють відповідальності перед Богом».
Без компромісів
Нагадаємо, у травні 2012 року ГО «Громадський рух «За життя» розпочав кампанію проти того, що у стінах міського клінічного пологового будинку по вул. Чорновола, 47 не тільки народжують дітей, а й вбивають. Тоді вони влаштували молитовне стояння навпроти вікон приватної клініки «Гал-Діагност», яка надає такі послуги у пологовому.
З того часу і воюють: молитви, круглі столи, зустрічі з молоддю тощо. Навесні цього року навіть презентували законодавчі ініціативи про заборону абортів — той проект закону, який викликав жваву дискусію у суспільстві і під яким підписалися троє прикарпатських нардепів Олександр Сич, Руслан Зелик та Руслан Марцінків.
«Ми проводимо просвітницьку діяльність серед студентів усіх вишів та учнів середньо-професійних навчальних закладів, — розповідає голова ГР «За життя» Любомир Стринаглюк. — Показуємо фільм «Обери життя», який пояснює, що таке аборт і його наслідки, дискутуємо, відповідаємо на запитання, даємо конкретні поради».
Окрім заходів, які спрямовані на те, аби підняти свідомість громадян, громадський рух звернувся ще й до влади. Вимоги їхні були прості: «Гал-Діагност» орендує площі, які належать територіальній громаді міста. Відтак вони проти того, щоб тут вбивали дітей, які є цією ж громадою.
Крім того, вони звернулися й до керівництва «Гал-Діагносту», аби ті в односторонньому порядку відмовилися від абортів. Робили їх тільки у тому випадку, коли на це є медичні покази. «Ніде не вказано, що вагітність це хвороба, — каже Стринаглюк. — Вважаю, вони мають допомагати тільки хворим. Натомість вони роблять маніпуляції здоровій людині».
Керівник «Гал-Діагносту» Наталія Геник пропонувала компроміс. Наприклад, облаштувати поруч з їхнім приміщенням консультаційний кабінет руху «За життя», аби ті роз’яснювали жінкам про усі складності абортів. На думку Геник, це буде значно ефективніше, ніж просто відмовити жінці.
Однак Стринаглюк так не вважає. Мовляв, орендувати приміщення вони можуть і без її сприяння. А йти на компроміс у питаннях, які стосуються життя, не можуть.
«Ми й так будемо ставити питання про те, щоб в усіх місцях, де роблять аборти, були відкриті консультаційні кабінети, — наголошує Любомир Стринаглюк. — Жінки, які зважуються на цей крок, дуже часто не мають уявлення про наслідки. Ми маємо багато інформації про постабортний синдром, про який не говорять, а він проявляється у 70% жінок і має страшні наслідки для їхнього здоров’я: і фізичного, і психологічного».
Право проти права
ПП «Гал-Діагност» орендує 384 м2 приміщень, які розташовані на другому поверсі міського пологового. І з огляду на те, що підприємство було створене 17 років тому якраз для того, щоб надавати послуги з переривання вагітності, відмовитися від цього нині їм надзвичайно складно.
За статистикою «Гал-Діагносту», за минулий рік вони провели 322 операції із переривання вагітності, з них 83 — через медичні показання. Проте Любомир Стринаглюк має сумніви достовірності цієї статистики.
Як розповіла директор «Гал-Діагносту» Наталія Геник, у 1995 році було прийнято рішення про переведення абортарію у госпрозрахункове відділення. Так все й було до 1998 року, поки «Гал-Діагност» не отримав ліцензію на приватну діяльність. З того часу вони здійснюють операції з переривання вагітності, діагностують, лікують тощо.
«Тоді основною умовою отримання ліцензії було те, що центр знаходиться в межах стаціонару, — акцентує Геник. — Де є операційна, відділення реанімації і де можна, в разі ускладнень, своєчасно і адекватно надати допомогу».
Якщо ж нині вони будуть відмовляти жінкам, вважає Наталія Геник, то ті все одно будуть шукати інші заклади («Медекс», «Медсервіс»). А те, що ці підприємства знаходяться на відстані від гінекологічного відділення, може ускладнити ситуацію. «Коли є значна кровотеча, то це може загрожувати життю», — констатує лікар.
Правда, Геник не сказала, скільки таких загрозливих випадків було у її конкурентів. Може, не мала що сказати, а, може, тому, що її перебив міський голова.
«У нас виконком, а не лекція на тему абортів, — заявив Віктор Анушкевичус. — Ви за чи проти абортів?». «Особисто я – проти», — відповіла Наталія Геник, але нагадала, що є законодавство. Мовляв, жінка може навіть подати до суду.
«Час міняється, психологія людей теж, — сказав перший заступник міського голови Зіновій Фітель. — Ви написали, що будете діяти в рамках чинного законодавства. Ви маєте право роботи аборти, а ми маємо право відмовити вам в оренді. Наші два права зійшлися, і кожен може залишитися із своїм».
Врешті чиновники змусили Наталію Геник пристати на їх умови. Або принаймні зробити вигляд, що вона згідна. Аборти у стінах пологового можна буде робити тільки за медичними показами та у випадку зґвалтування. І тільки на таких умовах там дозволяють працювати «Гал-Діагносту». Чи після цього не збільшиться кількість «патологій та зґвалтувань» — покаже час.
Може бути суд
Чи не допоможе така війна проти «Гал-Діагносту» його прямим конкурентам? Любомир Стринаглюк переконує, що про це не можна навіть думати.
«Я категорично виступаю проти того, що нас хтось нацькував, — каже голова руху «За життя». — Наш статут передбачає боротьбу проти абортних явищ по всій Україні. Тому ми подаємо законодавчі ініціативи, проводимо роз’яснюючу роботу, а з осені плануємо проводити заходи з іншими клініками, які надають такі послуги».
Рішення виконкому Стринаглюк повною перемогою не вважає, припускає, що далі буде судовий процес. Адже українське законодавство не на їхній стороні.
Однак, зауважує голова руху «За життя», тепер підприємство може зосередитися на інших жіночих проблемах. Каже, є багато жінок, які мають гінекологічні захворювання. І саме на боротьбу з ними медики повинні спрямувати свої зусилля.
