Прийшла осінь, а з нею новий карантин. Та цього разу в підприємців уже немає ні сил, ні грошей.
Та й «червона зона» у Франківську якась дивна: вона ніби є, але майже все працює. І бізнесмени живуть як на пороховій бочці, пише Репортер.
Зачинити легко…
Івано-Франківськ опинився у «червоній зоні» 31 серпня. Перший день усі вичікували, а вже 1 вересня поліція пішла по кафе, книгарнях і бутіках – з попередженнями та протоколами.
У четвер, 3 вересня, ресторатори вийшли на протест під Білу хату. Увімкнули музику, пускали мильні бульбашки й підписували петицію до Кабміну з проханням дозволити їм працювати.
«Ми в карантині з березня. Виконували всі рекомендації, власним коштом закуповували дезінфектори, засоби індивідуального захисту, проводили працівникам тести на COVID-19, – каже операційна директорка мережі «23 ресторани» Оксана Камінська. – Але якщо пів року тому ми ще могли закритись, то тепер не впевнені, що потім зможемо відчинитись».
За словами Світлани Брікнер, співвласниці ресторанів «Pizza + Group», у їхній мережі 60 працівників – усім треба платити зарплату. До того ж, у роботі будь-якого ресторану є багато інших ланок, тож відновити все після перерви буде дуже непросто.
«Влада змушує нас зачинитися, але не компенсує нічого ні бізнесу, ні працівникам, – говорить Брікнер. – Також немає гарантії, що через тиждень нас знімуть з «червоної зони» або що через якийсь час туди знову не віднесуть. Як працювати, коли не знаєш, що чекає далі?».
Читайте: “Зачиняють, але не компенсують”. У Франківську ресторатори вимагають дозволу працювати (ФОТО, ВІДЕО)
За словами співвласника мережі «B Burger» Віталія Гоголя, з серпня вони відчули позитив: відвідувачів стало більше, персонал тепер знову може працювати повний робочий день. А потім – «червона зона».
«У березні ми зачинилися і дивились, що буде далі. Тепер уже знаємо, які будуть наслідки, – каже Гоголь. – В Україні кожен підприємець працює на свій страх і ризик. У цій ситуації також ніхто не допомагає, на відміну від інших країн».
Петицію ресторатори надіслали. Крім того міськради Франківська, Калуша, Коломиї та Тернополя разом подали позовну заяву на Кабмін до Київського окружного адміністративного суду. Мери хочуть оскаржити рішення про внесення їхніх міст у «червону зону».
Протоколи треба оскаржувати
За словами франківського юриста Мирона Дмитрика, петиція не є юридичним інструментом. Вони більше привертають увагу до проблеми. А реально допомогти може хіба суд. І якщо позов – це довго, то оскаржити протокол, який поліція склала на власника бізнесу, – доволі легко.
«Головне – розуміти, яка процедура складання протоколу, – говорить Дмитрик. – Власник чи працівник мають обов’язково написати своє заперечення у доповненні до протоколу, що вони з ним не погоджуються, що дотримуються карантинних вимог, що поліція не права. Якщо власник закладу чи адміністратор просто підпише протокол, то він з ним ніби погодився».
Не вийде в суді першої інстанції – треба подавати на апеляцію. Наприклад, днями суддя Івано-Франківського апеляційного суду Андрій Малєєв виправдав продавчиню, яку суд першої інстанції оштрафував на 17 000 грн за те, що жінка продавала продукти без рукавичок. У суді виявилося, що у протоколі не були зафіксовані факти продажу, немає свідків, а на відеозаписі ще й видно, що поліцейські самі не мали рукавичок, а їхні маски не прикривали рот і ніс.
«Протокол – це чіткий документ, у ньому все має бути вказано до дрібниць. Навіть якщо є відеозйомка поліцейських, на ній також повинні міститись докази правопорушення, – каже Мирон Дмитрик. – Закон на боці людини, яку звинувачують. Доводити порушення мусить поліція. А вони цього робити не вміють».
Щодо «зонування» України, то, за словами юриста, ці рішення приймали таки незаконно. Зокрема, обмеження конституційних прав українців точно не має запроваджувати Державна комісія ТЕБ та НС чи Кабмін.
Читайте: Червона зона: як тепер живе та протестує Прикарпаття (ФОТО, ВІДЕО)
«Такі рішення – у компетенції Верховної Ради. Або ж ВР мала прийняти закон, який надає повноваження цим органам приймати такі рішення, а такого не було, – пояснює Дмитрик. – У законі нема такого поняття, як поділ на карантинні зони – є лише «надзвичайна ситуація» або «надзвичайний стан». Але введення надзвичайного стану – це компетенція виключно Верховної Ради, а не Кабміну».
Наші за океаном
У США карантин також вдарив по закладах харчування, особливо у великих містах, як Нью-Йорк чи Лос-Анджелес. До того ж, обмеження там тривають: США на першому місті у світі за кількістю хворих, найбільше – у Каліфорнії.
Ірина Пришляк, працівниця ресторану в Беверлі-Гіллз, каже: їхній заклад теж втратив багато. У Каліфорнії ресторани нині можуть приймати гостей лише на терасі, і то з більшою відстанню між столиками, а ще працювати на доставку й на виніс.
«Кількість столиків на терасі довелося зменшити удвічі, а це скоротило прибуток більш ніж на половину, – говорить Ірина Пришляк. – Втім, орендної плати й податків ніхто не відміняв. На початку пандемії ресторанам, які подали заявки, уряд видав кредити. Це дало змогу повернути на роботу звільнених і протриматися кілька місяців. Втім, більшість ресторанів використали ліміт цієї допомоги і тепер звертаються за кредитами напряму в банки. Крім того, доводиться скорочувати робочий день і зменшувати зарплату».
Читайте: Синьо-жовте свято за океаном. Як прикарпатці в Америці святкували День незалежності (ФОТО)
Зате держава допомогла працівникам, які через карантин лишилися без роботи. З кінця березня й до початку серпня уряд виплачував їм допомогу по безробіттю і бонус – 600 доларів на місяць.
«А ще у квітні уряд надіслав усім платникам податків так званий Stimulus Check розміром 1200 доларів, – говорить Ірина. – Втім, допомога закінчилася місяць тому, а багато штатів все ще повноцінно не відкрились. Уряд обговорював план продовження виплат, але демократи й республіканці згоди так і не дійшли, тож поки що люди – у підвішеному стані».
Офіціанти у закладах носять маски, пластикові щитки й одноразові рукавички. А відвідувачам заборонено знімати маски, поки не принесуть їжу. За порушення ресторани штрафують.
