За останній місяць президентський рейтинг Володимира Зеленського відчутно просів на 8%, а пропрезидентська сила “Слуга народу” вперше за останні роки ділить перше та друге місце з “Європейською солідарністю”.
Про це свідчить телефонне опитування КМІС: 15-18 жовтня соціологи опитали 1200 українців у всіх регіонах, похибка не більше 3,2% для показників, близьких до 50%, 2,7% для показників, близьких до 25%, 2,1% – для показників, близьких до 12% і 1,4% – для показників, близьких до 5%, пише BBC Україна.
Соціологи опитували про вподобання українців на можливих виборах президента і Верховної Ради. Телефонне опитування має свою специфіку й з урахуванням похибки реальні цифри можуть дещо різнитись, проте тренд падіння рейтингу президента та його партії є, кажуть експерти.
Володимир Зеленський все ще лідер президентського рейтингу – за нього готові голосувати 24,7% українців, які прийдуть на вибори.
Однак в середині вересня таких було 33,3%, тож падіння популярності Зеленського за останній місяць складає 8,6%.
Загалом же десятка лідерів президентського рейтингу виглядає так (серед тих, хто визначився і прийде на вибори):
- Володимир Зеленський – 24,7%
- Петро Порошенко – 15,6%
- Юлія Тимошенко – 12,2%
- Юрій Бойко – 9,4%
- Ігор Смешко – 7,8%
- Дмитро Разумков – 7,1%
- Євгеній Мураєв – 6,2%
- Володимир Гройсман – 5,3%
- Олег Ляшко – 5,1%
- Віктор Медведчук – 2,9%
“Рейтинг Володимира Зеленського помітно нижчий порівняно з вересневим опитуванням КМІС, хоча значною мірою це може обумовлювати тим, що у вересні у списку кандидатів не було Дмитра Разумкова. Хоча навіть якщо порівнювати підтримку Володимира Зеленського зараз з підтримкою у травні (при більш порівнюваних списках), тоді простежується тенденція до її зниження”, – відзначає заступник керівника КМІС Антон Грушецький.
За його словами, щоб точно говорити про причини падіння рейтингу Зеленського, треба провести додаткові опитування.
“Утім, можна припускати про певне вичерпання потенціалу рішень РНБО (з точки зору утримання підтримки), і водночас негативний вплив окремих політичних подій (“Вагнергейт”, Pandora Papers, відставка Дмитра Разумкова) разом з економічними питаннями (обговорення комунальних тарифів)”, – додає Антон Грушецький.
Заступник керівника КМІС також зауважив, що під час опитування методом телефонних інтерв’ю респонденти можуть бути заможнішими й мати дещо вищий рівень освіти, ніж при особистих інтерв’ю. “І як наслідок, це може впливати на рейтинг окремих політичних суб’єктів”, – додав він.
А політолог Володимир Фесенко звертає увагу: “Судячи з прес-реліза КМІС, більшість питань в анкеті (про вагнерівців, про Pandora-papers і офшори) були критичними щодо Президента Зеленського, а це, як свідчить досвід, впливає і на відповіді респондентів, особливо тих, які не мають чіткої позиції”.
Аналітик додає, що зниження рейтингу Володимира Зеленського, найімовірніше, справді зараз відбувається, питання лише, в яких масштабах: “Скоріше за все, це стало наслідком концентрації різних проблемних (для президента Зеленського) подій на початку і в середині жовтня 2021 року”.
“Тим не менш, Володимир Зеленський залишається одноосібним лідером в рейтингових перегонах. Він суттєво випереджає найближчих конкурентів”, – додає Володимир Фесенко.
Ще більш знаковим стали результати опитування КМІС щодо рейтингів партій. Уперше за кілька років тріумфатор останніх парламентських виборів “Слуга народу” вже не є впевненим лідером. З вересня рейтинг пропрезидентської партії опустився майже на 5% – з 20% до 15,5%.
І тепер умовним лідером є партія “Європейська солідарність” (хоча різниця між нею та “Слугою народу” лише 0,2%, що в межах статистичної похибки).
Загалом же рейтинг партій виглядає так (серед тих, хто визначився і прийде на вибори):
- “Європейська солідарність” (Петро Порошенко)- 15,7%
- “Слуга народу” (Олександр Корнієнко) – 15,5%
- “Батьківщина” (Юлія Тимошенко) – 13,6%
- “Опозиційна платформа – За життя” (Юрій Бойко) – 13%
- “Сила і честь” (Ігор Смєшко) – 8,6%
- “Наші” (Євгеній Мураєв) – 5,7%
- “Радикальна партія Ляшка” – 5,6%
- “Українська стратегія Гройсмана” – 5,6%
- “Свобода” (Олег Тягнибок) – 4,4%
- “Партія Шарія” – 3,6%
- “Удар” (Віталій Кличко) – 2,4%
- “За майбутнє” (Ігор Палиця) – 1,8%
- “Голос” (Кіра Рудик) – 1,6%
- “ПроПозиція” (Борис Філатов) – 1,2%
- “Україна – наш дім” (Борис Колесніков) – 1,1%
Решта партій набирають менше 1%.
“Фактично, є чотири політичні гравці з досить близькою підтримкою, чий порядок за результатами опитування може варіюватися залежно від методичних факторів (наприклад, метод опитування) та поточних контекстних умов (наприклад, щойно оприлюднене резонансне розслідування, яке може спочатку мати вплив, але потім ситуація може повернутися до попереднього стану або зафіксуватися на поточному рівні)”, – пояснює Антон Грушецький.
Він відзначає, що коливання рейтингів партій загалом залишаються у межах статистичної похибки.
“Хоча при цьому можна помітити деяку тенденцію до зниження підтримки “Слуги народу”, що, вочевидь, пов’язано з останніми політичними і економічними подіями” – додає соціолог.
Comments are closed.