Рік тому франківець А. (називати прізвища психолог не має права) помітно змінився. Нічого не тішило, важкі думки не давали спокою, вночі – безсоння. За подіями буремної зими потяглися інші: весна й літо переповнили чашу хвилювань за долю країни, за майбутнє. Результат психологічних навантажень не забарився – довелося звертатися по допомогу до лікарів. Адже опинитись у коловороті негативних емоцій набагато легше, ніж із нього вибратися.
Комусь вистачає власних внутрішніх ресурсів для відновлення, а хтось не витримує і потрапляє в пастку депресії. Здебільшого це стається не одномоментно. У пана А. «вода камінь точила» кілька місяців поспіль: телевізор удома працював цілодобово – новини, ток-шоу… Розуміє, що нині пожинає плоди свого способу життя. Проте на запитання «А хто керує пультом від телевізора?» – він просто розгубився…
А й справді, чи усвідомлюємо, що наш психологічний стан значною мірою залежить від нас самих, попри зовнішні обставини? Посиденьки перед монітором комп’ютера, екраном телевізора – стільки важливого, цікавого. Але як «мишка», так і пульт – у руках людини. Інформацію ми обираємо самі.
Мова не про «менше знаєш – краще спиш». Часом дефіцит інформації призводить до не менших стресів, аніж її надмір. Тому підтримувати свою обізнаність необхідно, але в межах розумного. Можна переглянути підсумковий випуск новин замість п’яти упродовж дня; три якісні фільми на тиждень замість щоденних серіалів; прочитати одну газету, якій довіряєте, а не цілий стос. Бо не потік інформації винен у тому, що ви зазнаєте стресу, перенаситившись ним, а ви самі занурюєтесь в нього з головою й починаєте «захлинатися» так, ніби бракує повітря.
У сенсі психологічному цим повітрям для нас є ресурс адаптаційної енергії – так назвав цей дар природи батько теорії стресу Ганс Сельє. У когось той ресурс більший, у когось менший, як заощадження в банку. Завдяки йому ми витримуємо випробовування, які посилає доля – фізичні й психологічні. Але фінанси контролювати легше – завжди можна перевірити, скільки коштів на рахунку. Натомість скільки залишилось адаптаційної енергії, можна дізнатися лише тоді, коли її вже вичерпано повністю. Після нетривалих навантажень організм ще оклигає, а цілковита втрата ресурсів – безповоротна. І це означає фізичну загибель. Правда, можна організувати своє життя так, аби після періодичних втрат, наприклад, стресів, робити деякі поповнення цього ресурсу. Як саме?
Надважливий чинник – восьмигодинний сон, що в ідеалі має розпочинатися о 22.00. Науковці з’ясували, що тоді він сприяє максимальній віднові сил. Прийміть це як аксіому.
Добре, якщо зможете переставити телевізор чи комп’ютер зі спальні в інше приміщення. Бо тут вони навряд чи асоціюються зі спокоєм. Найпевніше з «компом» пов’язана робота або потік контактів з іншими людьми. Це не найліпша «оздоба» спальні. Як і телевізор, який багато хто вмикає, влаштувавшись у ліжку. Натомість слід виробити в себе умовний рефлекс: спальня – це сон! Дивіться телевізор лише сидячи, щоб організм чітко засвоїв: у горизонталі – спимо.
До фізіологічних потреб, задоволення яких допоможе подолати стрес, належить і повноцінне харчування, бажано чотириразове. У поняття здорового харчування не входять ані алкоголь, ані кава й міцні чаї, ані консервації, солодощі, гострі та смажені страви. Натомість помічено, що полуниця й банани поліпшують настрій, а чай із м’яти ще наші бабусі використовували як заспокійливе. До речі, ту саму функцію в їхніх домівках виконував… аромат ванільних булочок.
Ще одна річ, за яку вам подякують тіло і душа – заміна шкідливих звичок прогулянками на свіжому повітрі. Знайдіть мальовничий краєвид. Найкраще взагалі усамітнитись. Бо лише у спокої можна зосередитись на собі та своїх відчуттях. А дослухавшись до себе, зможете зробити ще один крок до самовіднови – зреалізувати власний творчий потенціал.
Навіть якщо не знаєте за собою жодних талантів, спробуйте в момент тяжких переживань взятися за пензлик і намалювати те, що вас хвилює, а потім – те, про що мрієте (навіть нездійсненне, на перший погляд). Вчилися в музичній школі? Доречно відновити ці знання – грайте на музичних інструментах. А може, захочете написати вірш? Просто вилийте на папір свої думи. Або поділіться ними зі щоденником.
Не уникайте і людей: маєте добрих родичів чи друзів – чудово. Час зателефонувати їм чи зустрітися, навіть без особливого приводу. У вас хороші колеги? Не ігноруйте їхньої підтримки. Найкраще знайти опору в родині, але навіть коли бракує цілковитого порозуміння – не робіть передчасних висновків, не занепадайте духом. Не маєте близьких і рідних – зверніться до священика чи наберіть номер телефону довіри. Головне, аби це були люди, з якими можна поговорити про все. Спілкуйтеся!
Немає настрою «виходити у світ»? Все ж не закривайтеся, як у мушлю: сходіть на виставку, а ще дуже добре – на концерт класичної музики. Часом вона діє як цілющий бальзам на рани, навіть коли спричиняє сльози. Фахівці наголошують на доброму впливі саме класики, особливо – в живому звучанні. Насамперед рекомендують ноктюрни Шопена чи твори Моцарта. А про терапевтичний вплив фольклору годі й говорити. Згадайте народні пісні – там не лише радість, а й туга. З ними люди в усі часи веселилися й сумували – вони полегшували їхні тягарі й давали сили жити. То ж і ви – просто співайте, наприклад, виконуючи звичайну хатню роботу. До речі, занедбувати її також не варто. Вам просто рекомендовано перебувати в чисто прибраному приміщенні та нормально харчуватися – уже є два завдання, що передбачають активну діяльність, якої потребує організм.
А ще йому потрібен погляд на життя під іншим кутом. «Змінити ракурс» допоможе проста вправа. Заведіть зошит і щовечора, підбиваючи підсумки дня, записуйте в ньому на окремій сторінці п’ять речей, за які сьогодні можна подякувати долі: приємна зустріч, красивий схід сонця, вдала покупка чи квітка на вікні… Не пригадуєте нічого, за що варто подякувати? Подумайте про людей, які, на відміну від вас, не можуть цей схід сонця побачити, бо мають вади зору; про тих, хто не може зустріти когось дорогою, бо не здатен рухатися; не робить покупки, бо не має коштів… Ви знайдете їх через доброчинні громадські організації. Долучіться до їхньої роботи, відчуйте, що означає простягнути руку допомоги іншому, знайти однодумців. Це хороший спосіб знайти нові сенси життя й відчути себе у ньому впевненіше. А допомагаючи ближньому, допоможете й собі.
