Мешканець Бурштина Олексій Олійник створив систему моніторингу викидів на ТЕС та разом із командою заснував у соцмережі “Екологічний канал”, що працює в режимі реального часу.
Олексій Олійник закінчив факультет автоматизації і комп’ютерних технологій Львівської політехніки. Став ініціатором системи моніторингу та екологічного каналу майже випадково. Як власник дачі у селі Бовшів, що під Бурштином, кілька років спостерігав за димом з труб – дача розташована на межі із золовідвалом ТЕС. А потім розвернув на труби систему відеоспостереження, якою оснастив свій будинок, пише Курс.
Бурштинець – підприємець у сфері ІТ, спеціалізується на комунікаціях. Один із спеціалістів у проекті відеоспостереження за лелеками в гнізді, що його реалізували прикарпатські енергетики. Олексій Олійник розповів, що система моніторингу наразі складається з відеокамер, які цілодобово знімають викиди з труб ТЕС, та датчиків, що з допомогою лазера кожні 10 секунд вимірюють миттєві значення двох ґатунків пилу PM2.5 і PM10.
Читайте: Прикарпатські підприємства заборгували 84 млн грн податків (ВІДЕО)
Віднедавна до них додали датчики температури повітря і вологості, а також атмосферного тиску. Придбали датчик вуглекислого газу.
“Можна моніторити метан – його викидає не лише ТЕС, а й підприємства сільського господарства в Галицькому районі, як-от “Ґудвеллі Україна”, колишня “Даноша”. Також можна відслідковувати формальдегід. В найближчих планах оснастити систему датчиком на діоксид сірки. Це один з найбільш токсичних викидів енергоустановок, який складає більш як 90% сірчистих сполук, що виходять з димовими газами котлоагрегатів. За наявності кисню SO2 переходить в SO3 і, взаємодіючи з водою, утворює сірчану кислоту”, – пояснює можливості моніторингової системи фахівець.
Читайте: Рогатинську нафтобазу виставлять на аукціон
Також команда каналу має на меті включити в моніторингову систему обладнання, що визначає концентрацію сполук азоту в повітрі. Датчики придбають в Естонії – вони сертифіковані у ЄС. Олексій каже, що робота почалася з природного бажання захистити себе. Потім поміркували, що люди, а особливо бурштинці, мають мати доступ до екологічної інформації – до даних про стан довкілля, про якість повітря, яким дихають. Тож наприкінці березня у мережі стартував “Бурштинський екологічний Канал”.
Роботою команди “Бурштинського екологічного Каналу” зацікавилися в Мінприроди. Це інноваційний досвід, подібного в Україні немає.
Незважаючи на любительський рівень моніторингової системи, бо прилади не пройшли належну повірку в державних органах стандартизації, вона дає підстави завдяки спостереженню впродовж тривалого часу з одного місця та кута при змінних даних погодних умов і роботи підприємства для висновків про діяльність ТЕС, викиди та порушення.
Днями Олексію Олійнику запропонували роботу в Мінприроди.
