Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про академічну доброчесність». Що ж насправді зміниться для вишів, чи внормовує закон використання ШІ та як розпізнаватимуть плагіат? Про це розповідає проректор із забезпечення якості освіти та цифрової трансформації Університету Короля Данила (УКД) Любомир Ілин.
Словосполучення “академічна доброчесність” сьогодні стало чи не найуживанішим у професійному середовищі освітян і науковців. Попри різні інтерпретації, розуміємо академічну доброчесність передусім як дотримання етичних стандартів поведінки в академічному просторі, відповідальність за результати навчальної та наукової діяльності, повагу до інтелектуальної праці інших, – тлумачить проректор.
Наразі освітянська спільнота очікує підпису Президента й офіційного оприлюднення Закону України «Про академічну доброчесність».
Та вже сьогодні закон викликає фахову дискусію.
Зокрема, автори документа зазначають, що він «не має аналогів у державах європейського простору». Проте в цьому контексті така унікальність радше свідчить про спробу законодавчо реагувати на масштабні та системні порушення, які тривалий час накопичувалися в академічному середовищі: від побутового списування до академічного плагіату, фабрикації та фальсифікації результатів досліджень, привласнення авторства.
Саме тому закон має розглядатися не як каральний інструмент, а передусім як дороговказ для освітніх закладів та наукових установ, які на його основі можуть удосконалити або переглянути власні внутрішні політику й практики.
Показово, що значна частина ЗВО, зокрема й Університет Короля Данила, ще на етапі підготовки законопроєкту орієнтувалася на його норми, вибудовуючи цілісну й дієву систему академічної доброчесності.
Для УКД академічна доброчесність є не формальною вимогою, а складовою якості та корпоративної культури. Університет послідовно впроваджує ініціативи, спрямовані на запобігання порушенням і формування усвідомленої відповідальності всіх учасників освітнього процесу. Зокрема, усталеною є практика регулярних анонімних анкетувань щодо дотримання академічної доброчесності, а також системна робота комісії з академічної доброчесності.
Важливо, що за останні роки звернення щодо можливих порушень перестали сприйматися як прояв конфліктності чи недовіри. Навпаки, вони розцінюються як вияв зрілої академічної позиції та елемент відповідальної поведінки. У таких умовах засідання комісії з академічної доброчесності перетворюються на платформу фахового діалогу, під час якого учасники виробляють не лише рішення щодо конкретних кейсів, а й механізми запобігання порушенням у майбутньому.
Характерною рисою цієї роботи є активна та рівноправна участь як науково-педагогічних працівників, так і здобувачів освіти, що сприяє формуванню спільного розуміння меж дозволеного й недопустимого в академічному середовищі.
Ухвалений закон фактично підтверджує правильність обраного в УКД курсу.
Чинні в університеті положення про академічну доброчесність, систему запобігання та виявлення академічного плагіату, самоплагіату, фабрикації та фальсифікації академічних творів, політика використання штучного інтелекту, а також кодекс корпоративної етики містять комплексні норми й описують процедури, що гарантують дотримання стандартів доброчесності та інтегруються в загальну систему внутрішнього забезпечення якості освіти.
Таким чином, академічна доброчесність в УКД виступає не ізольованою нормою, а системним чинником якості, що впливає на довіру до результатів навчання і досліджень, зміцнює репутацію університету та формує відповідальну, ціннісно зорієнтовану академічну спільноту.
Для нас академічна доброчесність – це не лише набір заборон, а насамперед вибудувана система запобігання академічному плагіату, самоплагіату, фабрикації та фальсифікації. Ми свідомо формуємо культуру врегулювання академічних конфліктів, адже саме через прозорі процедури та довіру вибудовується якість освіти і сильна корпоративна спільнота, – зауважив Любомир Ілин.
Читайте: В УКД архітектори показали, як може виглядати музей Опанаса Заливахи у Франківську (ФОТО)
