Військовослужбовці та військовозобов’язані зможуть проходити військово-лікарську комісію при цивільних лікарнях та витрачатимуть менше часу на бюрократичні процедури.
Верховна Рада підтримала два відповідні законопроєкти на початку травня, наразі вони очікують на підпис президента. Аналітики Центру спільних дій розповіли, як ці закони полегшать життя нашим захисникам, повідомляють у Центрі спільних дій.
Чому законопроєкти на часі?
Військово-лікарські комісії визначають, чи придатна людина до служби. Якщо військовий отримав поранення, саме ВЛК дає висновок, що боєць потребує реабілітації, або ж встановлення інвалідності. Наказ, який затверджує порядок проходження ВЛК, був підписаний ще у 2008 році. З початку повномасштабного вторгнення роботу комісії кардинально не змінювали, хоча потреба в цьому виникла ще у 2014-му році.
Після повномасштабного вторгнення людей, яким потрібно пройти ВЛК, стало значно більше. Навантаження посилилося в рази, тож і військовим довелося витрачати більше часу на проходження комісії.
Зросла також кількість поранених і система до цього не була готова. Навіть для здорової людини пройти огляд у потрібних лікарів непросто. Доводиться обійти не один кабінет та простояти чимало часу в чергах. Для поранених військових ця процедура ще обтяжливіша. Незалежно від важкості поранення, вони змушені проводити багато часу в чергах.
Що зміниться?
Ухвалений закон дасть можливість відкривати ВЛК не лише у закладах Міноборони, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України, а також при інших державних та комунальних лікарнях. Уряд уже ухвалив постанову, яка дозволяє Нацслужбі здоровʼя підписувати договори із комунальними закладами охорони здоровʼя. За один медогляд вони отримуватимуть 883 гривні, а запланована середня кількість таких оглядів не може бути більшою за 150 на місяць. Залучення державних та комунальних закладів значно допоможе розвантажити ВЛК та пришвидшити проходження комісій.
Для поранених бійців проходження комісії — це лише початок. Дотепер вони мали надати висновок ВЛК своїй військовій частині. Військовослужбовець може лікуватися десь у Львові, там пройти комісію, а потім мусить їхати через всю країну в Донецьку область, аби надати командиру документи. Якщо ж йому рекомендували відпустку за станом здоровʼя, то доведеться чекати день-два на відпускний квиток і повертатися на відновлення.
Другий закон, який вносить зміни до Статуту внутрішньої Служби ЗСУ, змінює принцип подання документів. Тепер бійцю не потрібно самостійно везти висновок комісії про необхідність відпустки для відновлення чи звільнення через непридатність. Відповідні документи до військової частини має направити медзаклад чи територіальний центр комплектування в електронному вигляді.
Також змінюються правила отримання довідки про обставини травми, яка необхідна для отримання лікування. Ще до евакуації військового із зони бойових дій начальник медичної служби бригади повинен скласти таку довідку. Але якщо вчасно зробити це неможливо, бригада має її надіслати до військового закладу охорони здоров’я або територіального центру комплектування пізніше. Документи можуть пересилатися як у паперовій, так і в електронній формі.
Обидва закони спростять військовим та військовозобовʼязаним проходження військово-лікарських комісій та пришвидшать роботу з документами. Вони не просто на часі — їх потрібно було ухвалювати значно раніше, бо країна воює вже девʼять років. Завдання держави — створити гідні умови для тих, хто лише йде захищати країну чи вже отримав поранення в боях. І добре, що ці ініціативи врешті стали законами.
