Для багатьох людей в Івано-Франківську війна закінчилася, вважає виконувач обов’язків директора муніципальної інспекції “Добродій” Олександр Пікуляк. Про це, з його слів, свідчать часті випадки розпивання спиртного у центрі та Привокзальному сквері, ігнорування сигналів повітряної тривоги, недотримання деякими жителями комендантської години й гучна музика з акустичних колонок, пише Суспільне.
Про своє ставлення до російськомовних пісень на вулицях, поранення, які отримав під час поїздки з міським головою Русланом Марцінківим на Чернігівщину, а також про те, як люди почали забувати про війну і чому потрібно обов’язково заборонити продаж алкоголю в Івано-Франківську, Олександр Пікуляк розповів в інтерв’ю.
- Нещодавно у коментарі моєму колезі ви сказали, що “для більшості людей в місті війна закінчилася”. Що ви мали на увазі? Що люди звикли і більше не бояться? Мало роблять для перемоги?
— Навіть якщо ви зараз пройдетеся містом, побачите, що музиканти грають, люди на літниках відпочивають. Якщо почнеться тривога, небагато людей підуть в укриття. Це — проблема. Або ж, якщо зайти в гості до “Волонтерів Прикарпаття“, напливу людей, які бажають допомогти, немає. На жаль, мешканці міста трохи забули, що війна не закінчилася. Війна для них десь далеко. До прикладу, у 2014-15 роках людей вистачило на пів року, зараз — на три місяці.
- Ви схвалюєте заборону російської музики в публічному просторі?
— Так. Російськомовна музика — не на часі. Останній конфлікт, пов’язаний з нею, трапився на “стометрівці”. Після цього музикантів, які співають російською, ми не бачимо. Все-таки люди зрозуміли, музиканти пішли назустріч.
- А як ви ставитеся до музики з акустичних колонок?
— Категорично проти. Якщо хлопець співає під гітару або дівчинка під скрипку — прекрасно. Коли ж люди використовують акустику, то забувають, що в середмісті також є мешканці, яким не комфортно, наприклад, після роботи чути гучну музику навіть за зачиненими вікнами.
Читайте: Посадовець Генштабу влаштував стрілянину у спальному районі Києва (ВІДЕО)
- Ви згадали про конфлікт на “стометрівці”, коли чоловік вдарив музиканта за те, що той виконував російську пісню. Як би ви вчинили на місці перехожого?
— Насамперед я б не піддався на провокацію. Як свідомий громадянин — не як працівник муніципальної служби — я б зробив зауваження. Але, як ви бачили на відео, до хлопців “не доходило”, вони самі провокували. Я би просто забрав гітару і викликав або інспекцію, або поліцейських. Бити… Наскільки я чув, чоловік, який вдарив, є волонтером і щойно повернувся зі сходу України. Його “розпирали” емоції, тому сталося те, що сталося. Я розумію, що зараз усі люди почали дуже гостро ставитися до російської мови, але потрібно трохи стримуватися.
- Як, на ваш погляд, змінилася картина правопорушень від початку повномасштабної війни? Яких стало більше, а яких поменшало?
— Коли була заборона на продаж спиртного, ми фактично не складали протоколи за розпивання алкоголю в громадських місцях. Це було добре, гарно і правильно. Згодом продаж відновили, і якщо зараз зайти в центр, на Привокзальний сквер, то увечері там — біда з цим. Я б радив (якщо мене хтось почує), якби була можливість — заборонити продаж алкоголю. Не на часі. Треба перетерпіти, почекати.
- Але відновлення продажу спиртного аргументували тим, що через заборону страждає економіка, а під час війни потрібно підтримувати бізнес. Як ви це прокоментуєте?
— Усе так. Утім, ми ж розуміємо, що люди і так напружені, а спиртне розкриває найгірші риси. Те, що твереза людина витримає і просто промовчить, п’яна — ні. Піде з кулаками. Ми це розуміємо, ми це прекрасно бачимо. Хлопці, які повертатимуться з війни, теж, на жаль, матимуть психологічні травми, і алкоголь відкриватиме негативні риси.
Читайте: Укрпошта пропонує голосувати за те, якою буде наступна марка
- Чи ефективно впливають на людей рекомендації, зауваження? Чи часто порушники реагують неадекватно?
— Знову ж таки: неадекватна реакція у 99 випадках зі 100 — у людини, яка напідпитку. Твереза людина після зауваження, якщо воно доцільне, вибачиться і піде. Щотижня на оперативній нараді я доповідаю про проблеми з Привокзальним сквером. Щотижня затримуємо там п’яних людей.
- Як розв’язати цю проблему?
— Тільки заборона алкоголю. Бо дозвіл на продаж спиртного до 16:00 — це напіврозв’язання проблеми. “Я собі о 15:00 куплю, а о 19:00 піду пити”. Це — неправильно. Звичайно, “добавки” людина не придбає, але ті, хто випиває, зазвичай знають, де взяти.
Читайте: СБУ викрила шахрайську схему “Ваш родич у полоні!” (ВІДЕО)
- Чи дотримуються у місті комендантської години? Чи доводилося працівникам муніципальної служби затримувати когось?
— На вокзалі. І в деяких випадках навіть неповнолітніх.
- Як вони виправдовуються?
— А вони не виправдовуються. Я ж кажу, для людей війна закінчилася. Коли перепитуємо, чому гуляють під час комендантської години, кажуть, що забули. Люди не зважають на застереження влади, і для них уже виконувати найпростіші вказівки стає обтяжливо.
- Як, окрім заборони алкоголю, повернути людей до реальності, нагадати, що триває війна?
— Люди до всього звикають. Просто треба зрозуміти, що війна не закінчиться ні сьогодні, ні завтра, і треба завжди тримати це в голові. Тобто за те, що ти собі дозволяв у мирний час, у військовий має бути соромно. Дискотеки, гучні святкування днів народжень, гулянки до ночі, неадекватна поведінка мають бути взагалі відсутні під час воєнного стану. Ти маєш знати, що в будь-який час може прийти ворог, і бути до цього готовим.
- Патрулювати у перші дні пандемії COVID-19 було важче чи легше, ніж на початку повномасштабного вторгнення?
— Коли тривав карантин, було легше. У перший місяць, коли коронавірус тільки поширювався, місто було порожнім. Проблем взагалі не було. Люди виходили тільки вигуляти собак чи за продуктами. А про нічні прогулянки і не йшлося. Натомість зараз у людей розв’язані руки: якщо вони у комендантську годину дозволяють собі виходити на вулицю, то що ми говоримо про день?
- Скільки працівників муніципальної інспекції Івано-Франківська зараз воюють?
— Приблизно 50 людей зі 106, які працюють у структурі. Деякі мають поранення. Мій керівник Михайло Шутак і заступник Юрій Титоренко мають інвалідність ще після боїв 2014-2016 років. І як тільки почалося повномасштабне вторгнення, вони одразу добровольцями пішли воювати. Хлопці захищають Україну на небезпечних напрямках. А Юрій Титоренко вже має нагороду — нагрудний знак “Козацький хрест” ІІІ ступеня.
Читайте: У Сербії затримали колишнього високопосадовця СБУ – підозрюють у відмиванні грошей
- Як ви отримали поранення?
— Під час поїздки з міським головою Івано-Франківська у Чернігів. Дехто не вірить, дехто каже, що це — піар-хід. Хто хоче, приходьте, я покажу всі поранення, які отримав. У водія було два поранення, у мене — чотири. Добре, що всі — у м’які частини тіла, лікарі прооперували.
- Як це сталося?
— Війна. Розумієте, хоч ти й везеш гуманітарну допомогу — для орків немає значення, чи ти цивільний, чи військовий. Їхнє завдання — знищити все, що несе допомогу українській армії.
- Як ви допомагаєте колегам, які воюють?
— Ми добровільно щомісяця скидаємося із зарплати, збираємо гроші. У травні придбали автомобіль на передову. Цього місяця також допомогли зібрати на авто для наших хлопців з тербату, які є медиками.
- Що є найбільш проблемним у роботі муніципальної служби?
— Найбільш проблемними є демонтажі незаконно встановлених об’єктів. Все-таки важко пояснити людині, яка 40 років тримала гараж на прибудинковій території, що дозволу нема: “Прошу, пане, або заберіть, або забере місто”. Але боремося. Єдине, що зараз люди хочуть, щоб ми демонтовували, але казначейство не пропускає ці видатки, бо — війна, і грошей не демонтаж зараз не видають.
- Скільки об’єктів ви демонтували упродовж 2021 року?
— Минулого року нашими силами і через наші звернення демонтували 568 об’єктів. Це не тільки маленькі вивіски, але й тимчасові споруди на 40-50 м².
