Минуло два тижні, як молода франківська мама Марія Козакевич виклала у соцмережах фото «принад» обласного перинатального центру (ОПЦ), чим і наробила трохи галасу. Від ОДА навіть скликали спецкомісію, аби дослідити ситуацію. Дослідили, склали кошторис на ремонт і навіть в одній з палат його вже розпочали. А «Репортер» вирішив, крім Марії Козакевич, поспілкуватися ще з трьома молодими мамами і не тільки з ними.
Страшно думати про вагітність
У липні минулого року в ОПЦ спершу два місяці лежала на збереженні, а потім там і народжувала З3-річна Олена Гордій. Каже, після пережитого й побаченого боїться і думати про другу вагітність.
«Я там була перший раз, сподіваюся, що останній, – говорить Олена. – Умови вражають. Дві доби могли не прибирати туалети й душові! Страшні ліжка, ще радянські, де справді народжували чиїсь уже бабусі, а то й прабабусі».
Жінка пробувала якось вплинути, навіть телефонувала на гарячу лінію «Чиста лікарня», що, мовляв, не прибирають.
«Отримала відповідь, що дві санітарки у відпустці. Ще, правда, потім ремонт у душі зробили, але знаєте як? Пофарбували фарбою по плісняві!» – обурюється жінка.
Тікала з дитиною на таксі
А 32-річна Мар’яна Ходоровська народжувала в кінці серпня минулого року. Після пологів пролежала в ОПЦ ще 12 днів. Каже, побачила – сповна.
«Перше, що обурило – меню, – пригадує Мар’яна. – Жінкам, які годують грудьми, вагітним пропонували горохову зупу! Такі продукти не можна, бо викликають здуття, дискомфорт. Відмахуватися, що не вистачає грошей – смішно. Можна замінити будь-якою дешевою дієтичною стравою».
Також молода мама розповідає про болюче годування грудьми на незручних ліжках, шалену спеку і неможливість відчинити вікна, бо видувало наскрізь. Коли на вулиці різко похолодало, у палаті всі мерзли. Ще розказує про долання довгої дистанції до туалету чи душу.
«За той період я бачила плинність пацієнток і навіть зробила свій розрахунок, – говорить Мар’яна. – Наприклад, кожна вагітна давала мінімум 50 грн добровільного внеску. Підрахувала, що лише з однієї палати виходить 9 тис. грн на рік. І це не державне фінансування! За ці кошти можна було б зробити душ і туалет у кожній палаті чи хоча б ще один на поверх! Туалет – окрема тема. Він не закривається. Сидиш якось боком, бо все болить, а тут заходить чоловік котроїсь з жінок, аби викинути сміття…».
Мар’яна зізнається, що також хотіла викласти фото, щось написати, але коли виписали – просто втекла.
«За півгодини я вже була зібрана, не чекала родичів і викликала таксі, аби негайно їхати додому, – говорить жінка. – Це був якийсь такий тваринний інстинкт самозбереження».
Спробувати варто
Мати вже трьох дітей – 30-річна Євгенія Біла – народила молодшу донечку у вересні 2014 року, щоправда, у міському пологовому. Розказує, що там також є свої «принади».
«Найбільше вразило, коли вночі встаєш помити руки, аби підійти до дитинки, і бачиш, як біля умивальника гуляють таргани, – пригадує Євгенія. – Це було жахливо».
Євгенія, до речі, нещодавно підписала петицію до міського голови щодо ремонту пологового у Франківську. Зараз там 121 підпис і треба ще 129. Чи вплине її підпис на щось, не думає, але, каже, спробувати варто.
«Була недавно в обласній лікарні, то бачила той новий перинатальний центр, – каже Євгенія Біла. – Поки – коробка з вікнами. До його відкриття ще років зо п’ять і то в кращому випадку. А жінки так і будуть народжувати в тих жахливих умовах? Це неприпустимо».
Була комісія…
Після інспекції спецкомісії з ОДА у тій сумнозвісній палаті № 8, яку й показала Марія Козакевич на фото, розпочали ремонт. Заступник головного лікаря перинатального центру Ірина Мегедин каже, як почали, так на тому і стало. Запрошує у центр – подивитися на ті умови, палати, розпочатий ремонт. Ідемо.
Ірина Мегедин говорить, що капітальний ремонт тут не робився вже 18 років. Каже, приміщення легше зруйнувати та побудувати нове, бо реконструкції не підлягає. Додає, роблять усе, що можуть, зокрема з тих же благодійних внесків, за які звітуються.
Кривдується про недофінансування від обласної влади. Наприклад, на цей рік на ремонт просили майже 700 тис. грн, а область виділила лише 80 тис.
«Була тут комісія з ОДА, ходили, дивились, зробили попередній кошторис, що треба 1 млн 700 тис. грн, аби зробити цей поверх, – говорить Ірина Мегедин. – Стільки грошей нам ніколи не перераховували. Вони поговорили і пішли. Ми купилися на те, що нам виділять гроші. Не знаємо, чи той кошторис буде затверджений, якщо й ні, то та одна палата буде проплачена за ті благодійні внески, що ми на нині маємо, бо дешевше не обійдеться – 120 тисяч. І ми лишимося без копійки».
Нині ремонт призупинили. Гіпсокартоном оббили стіни та стелю, зробили стяжку на підлозі. Ще з гіпсокартону зробили окрему кімнатку для душу й туалету. Але, каже заступниця головного лікаря, каналізаційного стояка тут немає, аби його зробити, треба все переробити згори до низу, припинити водопостачання.
Санвузол – справді болюче питання, бо один на поверх. Зробити в кожній палаті – фантастика. А є ще вікна, які всюди треба замінити. Медик проводить іншими палатами, на кожному поверсі. Десь справді щось зроблено, а деякі палати потребують ремонту.
Але, за її словами, це ще не головна проблема. Найперше треба реанімобіль з усім необхідним обладнанням, аби возити важких породіль з районів. Це питання лише зрушилося з місця. Друга потреба – апаратура для виходження новонароджених з малою масою. І лише на третьому місці – ремонт.
Треба висновки?
Comments are closed.