Неграмотне поводження зі сміттям — мало не одвічна тема. З новою силою про проблему заговорили після подій на львівському сміттєзвалищі. При цьому більшість відходів, якими забиті сміттєзвалища України, можна переробити. Про те, чому варто почати з сортування сміття вдома, як наважитись на зміну поведінки з відходами, куди здавати на переробку та яка з цього користь — розповідають франківці, для яких це стало буденною справою.
Розвінчуємо міфи
В цілому правила сортування сміття прості. Головне — просто відокремити органічні відходи, папір, пластик, скло, метал та небезпечні речі (батарейки, ртутні лампи, акумулятори).
Франківчанка Ольга Ярухіна за фахом хімік. Каже, в світі давно нікого не здивуєш таким підходом. До прикладу, з переробленого пластику в Європі будують дороги. А в нас це поки що вважають чимось дивним.
До зміни поведінки з відходами Ольгу привела професійна освіта.
«Я йду вулицею і наче сканую все очима. З професійної точки зору бачу масштаби екологічної катастрофи, що діється навколо. Коли не знаєш, то воно все сприймається простіше й легше, — говорить Ольга. — А ще ми просто звикли, що є один смітник і зносимо у нього все. Ми не звикли думати».
Ольга розповідає, що до перших кроків в сортуванні її привчив ще батько — завжди окремо відкладали макулатуру. Нині вона відокремлює ще й пластик, скло та батарейки з лампочками. Каже, на власному прикладі довелось руйнувати міфи про сортування сміття в місті. Сьогодні про них розповідає з посмішкою.
Міф перший —для чого сортувати, якщо все йде в один контейнер.
«Насправді в місті є контейнери поряд зі звичними для збору пластику від фірми «Віза-Вторма». Вони збирають його, сортують і переробляють», — каже Ольга. Окрім того, кілька десятків контейнерів для пластику встановило по місту минулого року підприємство «АТП-0928».
Міф другий —сортувати треба лише пластикові пляшки.
«Насправді навколо нас неймовірна кількість пластику. Я спілкувалась з «Віза-Втормою» особисто — вони приймають 90% всього існуючого пластику. Тобто розбив бампер – не викидай його на узбіччя – довези до контейнеру», — говорить хімік.
Міф третій — для чого сортувати, якщо воно не буде перероблятись.
«В області є підприємство «Іво-ІФ», яке займається виготовленням пакетів з переробленого поліетилену», — розповідає дівчина.
Так виглядає перероблений поліетилен
Ольга каже, сортування сміття вплинуло і на її світогляд, і на поведінку.
«Тепер, коли приходжу в магазин, то задумуюсь над тим, чи потрібна мені, наприклад,нова ручка. Що таке дозволити собі нову ручку? Якісь дві гривні. Але я вже думаю про інше — чи зможу я після себе її утилізувати?Купуючи нову ручку, ти створюєш попит, — пояснює дівчина. — Зараз стараюсь не купувати вироби зі шкіри. Мені часто говорять —ти не купиш, хтось інший купить. Але ми маємо розуміти, що створюємо попит. Я не куплю раз, то вже пропозиція буде меншою. Хоча б на одного».
Свідоме ставлення до сміття все частіше запроваджують в офісах. Зокрема облаштовують місця для збору макулатури. У Франківську «Віза-Вторм» забирає папір просто з офісів, а працівники смакують за ті кошти піцу
Не нести додому
У Марічки Федорук за плечима три роки практики сортування сміття. У 2014-му дівчина взяла участь у проекті «Стале домогосподарство» від ГО “Вчителі за демократію і партнерство”.
«Нас навчали, як по-іншому вести господарство, щоб не шкодити довкіллю, власному здоров’ю та навіть заощаджувати, хоча це не було моєю основною метою, — розповідає Марічка. — Скажу відверто, починати було складно. Дуже незвично. Але мій чоловік мене підтримав. Починали сортування зі звичного відокремлення паперу і пластику».
Нині молода сім’я сортує сміття в чотири контейнери — органічні відходи, папір, пластик і відходи, які не переробляються і є шкідливими.
Марічка облаштувала місце для сортування на балконі. Ящики її чоловік зробив власноруч
Для тих, хто хоче розпочати сортувати сміття, Марічка Федорук в першу чергу рекомендує знайти для себе мотивацію та компанію, щоб полегшити звикання до нового способу життя. Далі — подумати про облаштування місця сортування. Воно має бути зручним для всіх членів сім’ї.
«Третє, про що треба не забути, — що ви будете робити зі сміттям далі. І тут є два варіанти. Ви самостійно здаєте його в пункти прийому або ж приносите відсортоване на сміттєві майданчики і його звідти заберуть, як я їх називаю, санітари міста — люди без постійного місця проживання. Вони здадуть сміття за вас, отримавши за це кошти. Так ви ще допоможете людям вижити, — каже дівчина. — Потрібно розуміти, що сортування сміття — це не для хіпі, не для дивних людей. Це звичайна практика, нормальний спосіб життя, до якого ми так чи інакше прийдемо».
Сьогодні Марічка взялась за впровадження нової звички — не нести сміття додому.
«Коли щось купую, думаю, у що воно запаковане, чи зможе я це потім здати на переробку. Намагаюсь використовувати лише свою тару і торбинки, — говорить вона. — Такий підхід дисциплінує і береже від спонтанних покупок, а це дозволяє ще й економити».
Що куди здавати
З власного досвіду активістки зібрали інформацію, а їхній друг Роман Боленчук створив мапу пунктів прийому відходів на переробку в Івано-Франківську.
Макулатуру, скло і батарейки можна здати: Набережна, 8а; Пулюя, 15а; Військових ветеранів, 8д; Вовчинецька, 90а; Вовчинецька, 192а; Ботанічна, 10а; Коновальця, 147г; Пасічна, 1; Петлюри, 15в; Івасюка, 32а; Нова, 2; Привокзальна, 9; Кармелюка, 7.
Одяг приймають: соціальний контейнер — вул. Грушевського, 3.
Активісти проекту «Велика епоха» додають ще такі об’єкти.
Макулатуру приймають: Сахарова, 34; Вовчинецька, 90а; Галицька, 112; Коновальця, 147; Набережна ім. Стефаника, 8а; Незалежності, 81; Горбачевського, 7а;Сірика, 1а.
Лампи ртутовмісні: Василіянок, 68; Максимовича, 11.
Пункти металоприйому: Чорновола, 7; Хриплинська, 29 і 41а; Ботанічна, 10а.
Марічка та Ольга кажуть, що сортувати сміття — не надскладне завдання, посильне кожному, головне почати.
Comments are closed.