У середу, 22 лютого, під стінами обласної ради пікетували працівники «Прикарпатського наркологічного центру». Депутати хочуть реорганізувати заклад та приєднати його до «Прикарпатського обласного клінічного центру психічного здоров’я». Працівники наркоцентру переконані, що це робиться для того, аби передати земельну ділянку, на якій знаходиться заклад, під будівництво багатоповерхівок, і побоюються, що втратять своїх пацієнтів, пише Репортер.
Ми бачимо, що довкола нас йде забудова, і розуміємо, що це ніяка не реорганізація, а знищення нашого медичного закладу, – каже Лідія Ніколенко, лікар-психіатр «Прикарпатського наркологічного центру». − Ми лікуємо наркологічних пацієнтів. Вони є уразливою категорією і для них є важливою приватність та анонімність. Разом з тим лікуватися у психіатричних закладах вони не хочуть.
Також, говорить Лінія Ніколенко, ніхто не пояснює, що буде з персоналом та спеціалістами наркоцентру. Водночас через війну кількість пацієнтів збільшилась. Від початку року в наркоцентрі пролікувалися близько 400 пацієнтів. На сьогодні відділення переповнене.
Ми, звичайно, хвилюємось, бо не всі наші працівники доробили до пенсійного віку, ми любимо свою роботу і хочемо працювати, – розповідає Ніколенко. – Особисто в мене є багато пацієнтів, які щодня дзвонять, і коли я кажу, що лікування буде в психлікарні, то відповідають, що вони краще нікуди не звертатимуться. Ми ж вважаємо, що під час війни, коли кількість пацієнтів збільшується, закривати наркоцентр – злочин.
Світлана Зубашева працює медичною реєстраторкою в поліклініці при наркоцентрі та касиркою платних послуг. Каже, прийшла на акцію протесту, бо боїться втратити роботу.
Я – багатодітна мама, вдова. Мені потрібно утримувати сім’ю, я в такому віці, що дуже важко знайти роботу, – говорить жінка. − А в наркоцентрі чудові спеціалісти, які справді допомагають людям.
За словами керівника благодійного фонду «Захід Шанс» Олександра Гриня, каже реорганізація закладу загрожує перериванням замісної терапії пацієнтів, а також розповсюдженням ВІЛ/СНІДу та туберкульозу.
Є загроза, що пацієнти покинуть програму, а це приблизно 500 людей в області, – каже Гринь. – Тим більше, кількість пацієнтів збільшується і програма повинна розширюватися. А ця реорганізація «покладе» роботу громадських та благодійних організацій в цій сфері.
Авторка: Ірина Гаврилюк
