Цьогоріч міськрада виділила на будинок нічного перебування близько 400 тисяч грн. Майже усі кошти – це зарплата 15 працівників закладу, що розрахований на прийом 30 осіб. У тріскучі морози бездомних може бути до 50 (але такі дні бувають нечасто), а в середньому тут ночують приблизно два десятки бездомних. Наскільки доцільні такі витрати?
За чотири роки роботи будин-ку нічного перебування сюди звернулися майже 400 осіб. З них 92 допомогли відновити докумен-ти, сімох влаштували в будинок-інтернат, трьом знайшли роботу. Крім того, 219 осіб направили на лікування, 43 – видали довідки на харчування у благодійному фонді «Карітас». Закладу допомагають священики й різні благодійні організації: «Карітас», Мальтійська служба допомоги, фундація ім. Короля Юрія тощо.
Пошук роботи для трьох осіб і влаштування ще сімох до інтернату не можна назвати великими успіхами. Правда, це не є основ-ною функцією будинку. Бо, як каже заступник мера з гуманітарних питань Михайло Верес, заклад створювався в першу чергу для того, щоб люди не замерзли, могли переночувати та попити теплого чаю. Верес вважає: на безпритульних треба звертати більше уваги, тоді є шанс повер-нути їх до нормального життя. «Це не втрачені люди, – каже віце-мер, – навіть попри те, що багато хто з них вийшов із місць позбавленні волі. Думаю, ми з ними можемо зробити багато. Наприклад, ремонт того ж приміщення, бо серед них є штукатур, маляр. Хоча, нині вони до цього ставляться споживацьки. Але видно, вони хочуть, щоб їх із цього витягнули».
Наприкінці 2006 року, коли створювався заклад, сесія проголосувала за такий персонал: директор, бухгалтер, два соціальні працівники, дезінфектор, медсестра, кухар, сестра-господиня, машиніст з прання та ремонту спецодягу, водій, чотири чергові та прибиральник. Психолога у штаті не передбачили.
Цілий 2007 рік заклад працював з таким штатним розкладом, хоча кухар та водій були не потрібні. Кухар – через те, що немає відповідних умов, водій – через відсутність автівки. У 2008 році ці дві посади замінили на ще одного соціального працівника та фахівця з соціальної роботи. Таким чином уже три роки четверо людей тут зайняті соціальною роботою.
За словами директора будин-ку нічного перебування Антона Іваночка, цього року він вирішив поміняти ситуацію. «Для чотирьох соціальних працівників дійсно нема роботи, – каже він, – бо вони займаються тільки постановкою на облік, картотекою, вироблянням документів тощо. Двох – треба, але інших я не можу забезпечити роботою».
Тож на початку року, говорить Іваночко, він звернувся до директора департаменту із соціальної політики Олександри Заклинської й повідомив, що вважає за доцільне скоротити двох соціальних працівників і чотирьох чергових, а натомість укласти договір з державною службою охорони.
«Якби ми їх скоротили, то я вписався б у фонд зарплати, який мені дали на 2011 рік, – каже Іваночко. – Бо я ще маю вільні півтора оклади. Адже дезінфектор, медпрацівник і технічний працівник оформлені на півставки».
Люди до закладу приходять складні, перевиховати їх важко, продовжує директор. Наприклад, чоловікові 62 роки, і 36 із них він провів у місцях позбавлення волі. Тому черговому з такими дуже складно. «А от пістолет і дубин-ка, як у служби охорони, то вже інакше, ніж просто черговий», – каже Антон Іваночко.
Може, він і правий – якісна охорона, скоріше за все, потрібна. Але ж дивно, що міський бюджет роками оплачував роботу працівників, які, власне, були не дуже потрібними. Якщо це не тринькання грошей, то, принаймні, безгосподарність. Адже перебувають тут переважно одні і ті ж самі бомжі, які, як сказав заступник мера Михайло Верес, ставляться до цього споживацьки. На заклад – 372 тис. грн., з них 361 тис. – зарплата, 11 тис. – медикаменти, обладнання, інвентар.
Якщо ці кошти «грубо» розділити на тих же 30 бомжів, то в середньому виходить по тисячі гривень на душу щомісяця. Не кожен пенсіонер нині отримує 1 тис. грн., грошей у держави немає. А щоб не змерз безпритульний, є. Гуманізм. Без скепсису скажемо, що гуманність – це дуже добре. Але чи планує міська влада робити бодай щось, аби ситуацію виглядала логічніше?
За словами Михайла Вереса, три тижні тому управління сім’ї та молоді оголосило серед молодіжних і громадських організацій проект щодо залучення психологів або соціальних працівників для роботи з безпритульними. Влада навіть планує знайти кошти під цю справу. Проте жодна організація поки що не виявила такого бажання.
Виглядає, що тільки міському бюджету такий гуманізм і потрібен. Може пора міняти підхід?
Comments are closed.